04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"23" грудня 2014 р. Справа№ 910/21580/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Федорчука Р.В.
Станіка С.Р.
при секретарі судового засідання Вага В.В.
за участю представників:
від позивача: Чернякова О.С.;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров'я» на рішення Господарського суду м. Києва від 29.10.2014р. у справі №910/21580/14 (суддя Ломака В.С.)
за позовом Приватного підприємства «Трейд-М»
до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров'я»
про стягнення 71427,97 грн.
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення 71427,97 грн., з яких 60228,70 грн. основного боргу, 8112,55 грн. інфляційних втрат, 3086,72 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. задоволено позовні вимоги. Рішення суду мотивоване тим, що Відповідач в порушення умов договору у визначені строки оплату товару не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014р., прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Відповідач не отримував від Позивача претензій щодо оплати за спірним договором, що не було враховано судом, а також не повно з'ясовано всіх обставин справи, що призвело до винесення необґрунтованого рішення. Відповідач не був належним чином повідомлений про судові засідання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.12.2014р.
09.12.2014р. Позивачем надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги.
22.12.2014р. Відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишене судом без задоволення з підстав його необґрунтованості, оскільки Відповідач завчасно 08.12.14р. отримав ухвалу суду про призначення судового засідання на 23.12.14р., та у нього було достатньо часу для визначення представника, який міг би прийняти участь у судовому засіданні 23.12.14р., тому суд не вбачає підстав неможливості розгляду апеляційної скарги у вказаному судовому засіданні.
23.12.2014р. розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду справу №910/21580/14 за апеляційною скаргою Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі Власова Ю.Л. (головуючий), Станіка С.Р., Федорчука Р.В.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
12.04.2012р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №12/04, відповідно до п.1.1. якого, Позивач зобов'язався передати товари у власність Відповідачу, а Відповідач зобов'язався прийняти та сплатити ці товари. Найменування, кількість та ціна товару зазначається в рахунку та накладній, які формуються на кожну окрему партію товару.
Відповідно до п.2.2. договору датою поставки вважається дата доставки товару на склад Відповідача.
Згідно з п.4.1 договору ціна і загальна вартість окремої партії товару договірна і узгоджується Позивачем та Відповідачем в усній формі та визначається в рахунку Позивача і видаткових накладних.
Згідно з п. 4.3 договору Відповідач здійснює оплату поставленого йому товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, але не пізніше 31.12.2012р.
На виконання умов договору Позивач передав Відповідачу товар (дизельне паливо) на суму 104228,70 грн. та виставив Відповідачеві рахунок №12/04 на зазначену суму.
09.10.2012р. Відповідачем було частково оплачено отриманий товар в сумі 44000,00 грн. Таким чином, внаслідок невиконання Відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, заборгованість останнього перед Позивачем становить 60228,70 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами справи наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем в сумі 60228,70 грн., доказів протилежного Відповідачем суду не надано, а відтак апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 60228,70 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Апеляційним судом не можуть бути прийняті доводи Відповідача щодо відсутності претензії з боку Позивача про сплату боргу та відповідно відсутності обов'язку Відповідача оплатити борг виходячи з наступного.
Відповідно до ст.6 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
Зазначена норма не встановлює обов'язку Позивача направляти Відповідачеві претензії щодо сплати боргу, а лише визначає таке право. Крім того, спірним договором визначено, що Відповідач здійснює оплату поставленого йому товару не пізніше 31.12.2012р., отже, договором встановлено кінцевий строк для виконання обов'язку оплати отриманого товару, після спливу якого Відповідач є таким, що прострочив виконання покладеного на нього обов'язку, а Позивач може звернутись безпосередньо до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача інфляційних втрат в сумі 8112,55 грн. та 3% річних в сумі 3086,72 грн.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Відповідач також зазначає, що суд першої інстанції порушив процесуальні права Відповідача, оскільки розглянув справу та прийняв оскаржуване рішення за відсутності представників Відповідача.
Судова колегія не приймає доводи Відповідача виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.
Згідно з ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.11р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Згідно з ч.3 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
З наведених норм та правоположень вбачається, що у разі нез'явлення у судове засідання представника сторони суд може відкласти розгляд справи у разі неможливості вирішення спору. Як вбачається з матеріалів про прийняття до провадження позовної заяви Позивача та призначення її до розгляду на 29.10.2014р. Відповідач був повідомлений належним чином та завчасно 17.10.14р., проте Відповідач в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про правомірність розгляду справи судом першої інстанції за наявними матеріалами та за відсутності представника Відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Також, апеляційним судом не приймаються інші доводи Відповідача, в тому числі щодо відсутності підтвердження Позивача того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору, оскільки сама по собі відсутність такого підтвердження не впливає на вирішення спору судом.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров'я» на рішення Господарського суду м. Києва від 29.10.2014р. у справі №910/21580/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.10.2014р. у справі №910/21580/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 25.12.2014р.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді Р.В. Федорчук
С.Р. Станік