04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" грудня 2014 р. Справа№ 911/3514/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Самсіна Р.І.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Котовський С.О.
за участю представників:
від позивача: Черненко С.В. - за довіреністю;
від відповідача: Курочкін О.О. - за довіленістю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Васильківтрансавто"
на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2014 року
у справі № 911/3514/14 (суддя Наріжний С.Ю.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"
до відповідача: Приватного підприємства "Васильківтрансавто"
про стягнення 10264,76 грн.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Васильківтрансавто" про стягнення 10264,76 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 22.09.2014 року у справі № 911/3514/14 позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" заявлені до Приватного підприємства "Васильківтрансавто" було задоволено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне підприємство "Васильківтрансавто" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норма матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Самсін Р.І., Скрипка І.М. апеляційна скарга Приватного підприємства "Васильківтрансавто" прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.12.2014 року.
Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у судовому засіданні, що відбулось 03.12.2014 року оголошено перерву до 16.12.2014 року
Позивач, згідно з поданим до апеляційного суду 01.12.2014 року відзивом проти доводів апеляційної скарги заперечив, у задовленні апеляційної скарги просить відмовити повністю.
Позивач, згідно з поданим до апеляційного суду 01.12.2014 року клопотанням просить суд залучити до участі у справі іншого відповідача, а саме Приватне акціонерне товариство "УОСК".
Колегія суддів у задоволенні відмовляє виходячи с того, що аналізуючи ст. 24 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку, що залучення до участі у справі іншого відповідача можливе лише до прийняття рішення, якщо суд першої інстанції не прийняв рішення, що стосується його прав і обов'язків.
Також, відповідно до приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, як слідує з матеріалів справи предметом спору є вимога Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" про стягнення з Приватного підприємства "Васильківтрансавто" страхового відшкодування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
17.01.2011 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" та Коліко Станіславом Миколайовичем був укладений Договір страхування наземного транспорту № 206-00123-11 згідно якого об'єктом страхування є транспортний засіб Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. АІ1407СА.
30.08.2011 року, в місті Василькові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. АІ1407СА, під керуванням Коліко Олексієм Станіславовичем та автомобіля Renault, д.н.з. АІ3843СР, під керуванням Ревацького Володимира Леонідовича.
Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2011 року у справі № 3-927/2011р., Ревацького В.Л. було визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. АІ1407СА, пошкодженого внаслідок ДТП, відповідно до рахунку від 12.09.2011 року № 13626\00010930 склала 17800,70 грн.
05.09.2011 року Страхувальник звернувся до Позивача із заявою, в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування за вказаним страховим випадком.
18.05.2012 року Позивачем на підставі страхового акту № 15087/206 від 27.04.2012 року згідно платіжного доручення № 2057 від 18.05.2012 року було виплачено страхове відшкодування у сумі 17800,70 грн.
Таким чином, в результаті настання страхового випадку (ДТП) та виплати страхового відшкодування, вартість матеріального збитку ТДВ "Страхова компанія "Індіго" склала 17800,70 грн.
Як зазначалось, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" полягають у стягненні з Приватного підприємства "Васильківтрансавто" страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 10264,76 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач у зв'язку із здійсненням страхової виплати за страховим випадком отримав право, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача шкоди в порядку регресу є правомірною відповідно до ст. 993, 1191, 1172, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди внаслідок експлуатації автомобіля Renault FR-1 (державний реєстраційний номер АІ3843СР), на момент ДТП була застрахована у Приватного акціонерного товариства "УОСК" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА № 5833046).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих вналсдіок дорожньо-транспортної пригоди та захисту інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Керування на законних підставах транспортним засобом - автомобілем Renault FR-1 (державний реєстраційний номер АІ3843СР) особою, винною у ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб, застрахований позивачем, підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 04.09.2011 року № 8869789, Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2011 року № 3-927/2011р.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 37. 4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Як зазначає Позивач, у зв'язку з тим, що на момент ДТП відповідальність водія транспортного засобу Renault д.н.з. АІ3843СР була застрахована за полісом серії АА/5833046 в ПрАТ "УОСК", позивач звертався з вимогою до страховика цивільно-правової відповідальності винної особи та на вказану вимогу ПрАТ "УОСК" відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплатило позивачу 7535,31 грн., виконавши свої зобов'язання перед страхувальником. Проте позивачу не було доплачено 10264,76 грн.
Зважаючи на наведені приписи законодавства і обставини справи, зокрема, враховуючи те, що цивільна відповідальність внаслідок експлуатації транспортного засобу Renault FR-1 (державний реєстраційний номер АІ3843СР) застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5833046, позов має бути заявлений до страхувальника, який застрахував відповідальність такої особи, у даному випадку, до Приватного акціонерного товариства "УОСК", який і повинен відповідати за позовом.
Щодо розміру відповідальності, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне, оскільки страхове відшкодування - це виплата, яка здійснюється страховиком в межах страхової суми, а страхова сума - це максимально можливий розмір виплати по страхуванню (ст. 9 Закону України "Про страхування"), страхового відшкодування може бути недостатньо для покриття всіх збитків потерпілої особи. В такому випадку потерпілий вправі звернутися безпосередньо до страхувальника (завдавача шкоди, відповідальної особи) з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З аналізу наведених приписів, вбачається, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України підлягає стягненню лише у випадку, коли виходить за межі ліміту встановленого полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5833046 було встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, у сумі 50000,00 грн.
Як, вбачається з матеріалів справи, особі застрахованій позивачем завдано шкоду, з врахуванням виплаченої суми Приватним акціонерним товариства "УОСК", становить 10264,76, тобто, в межах ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, у сумі 50000,00 грн.
Разом з тим, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5833046 було встановлено франшизу в розмірі 1000,00 грн., яка у будь-якому випадку не підлягає стягненню із страхувальника яким застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи.
Отже, з урахуванням визначених судом підстав встановлення та розподілу між зобов'язаннями особами розміру відповідальності, з відповідача, в якості відшкодування в порядку регресу, підлягає стягненню 1000, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).
З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 22.09.2014 року у справі № 911/3514/14 підлягає скасуванню в частині стягнення 9264,76 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволені цих позовних вимог. Апеляційна скарга Приватного підприємства "Васильківтрансавто" підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Васильківтрансавто» на рішення господарського суду Київської області від 22.09.2014 року у справі № 911/3514/14 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2014 року у справі № 911/3514/14 - скасувати частково.
3. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Васильківтрансавто" (08600, Київська обл., м. Васильків, Перший Провулок Селянський, 30; код ЄДРПОУ 34374306) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1; код ЄДРПОУ 33831166) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. відшкодування в порядку регрессу, 177 (сто сімдесят сім) грн. 22 коп. судового збору за подачу позовної заяви.
В решті позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" відмовити.»
4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"(01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1; код ЄДРПОУ 33831166) на користь Приватного підприємства "Васильківтрансавто" (08600, Київська обл., м. Васильків, Перший Провулок Селянський, 30; код ЄДРПОУ 34374306) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 90 коп.
5.Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання цієї Постанови.
6. Матеріали справи № 911/3514/14 повернути до суду першої інстанції.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді Р.І. Самсін
І.М. Скрипка