"25" грудня 2014 р.Справа № 923/1311/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Шевченко В.В.
Суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Подобєдов Л.І. - за дорученням
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"
на рішення господарського суду Херсонської області
від 07 жовтня 2014 року
у справі № 923/1311/14
за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"
про стягнення 3144099 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 36.842.778 грн. 46 коп.
Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 812 від 24.11.2014 року.
Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України за клопотанням ТОВ "Амалтея" розгляд справи відкладався з 27 листопада на 25 грудня 2014 року.
05.09.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі позивач, Банк) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" (далі відповідач, ТОВ) про стягнення 3144099 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 36.842.778 грн. 46 коп., посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011 р. та додаткових угод до нього щодо своєчасного та повного повернення отриманого кредиту, внаслідок чого станом на 16.07.2014 р. має борг перед Банком в сумі 2000000 дол. США, що еквівалентно 23436144 грн. та борг за сплату відсотків за користування кредитними коштами в сумі 332720,14 дол. США, що еквівалентно 3898838,56 грн., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 102,30 дол. США, що еквівалентно 1198,76 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 11276,56 дол. США, що еквівалентно 132139,54 грн., штраф у сумі 800.000 дол. США, що еквівалентно 9374457 грн. 60 коп., а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в сумі 73080 грн.
У відзиві на позов ТОВ вимоги Банку визнавав частково, а саме в частині стягнення боргу по кредиту та в частині стягнення боргу по відсоткам за користування кредитом визнавав у сумі 332007,90 дол. США., а решту частину позовних вимог в частині стягнення пені за порушення строків сплати кредиту у сумі 102,30 дол. США, пені за порушення строків сплати відсотків у сумі 11276,56 дол. США та штрафу за невиконання умов договору у сумі 800000 дол. США не визнавав та вважав їх безпідставними, посилаючись на те, що нарахування пені та штрафу позивачем здійснено з порушенням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку, а тому заявив про застосування на підставі ч. 2 ст.258 ЦК України наслідків спливу строку позовної давності до цих вимог. Одночасно, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 3 ст. 83 ГПК України та ч. 1 ст. 233 ГК України відповідач просив суд зменшити розмір пені та штрафу, що підлягають стягненню до 1000 дол. США та відстрочити виконання рішення суду на 2 роки, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Крім того, відповідачем під час розгляду справи заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи на предмет визначення правильності розрахунку пені та відповідність умовам договору сум простроченої заборгованості та дат невиконання зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом та клопотання про об'єднання в одне провадження даної справи зі справами № 923/1281/14 та № 923/1312/14, оскільки ці справи є взаємопов'язаними між собою.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 р. (суддя Закурін М.К.) позов задоволений частково та з відповідача на користь позивача стягнуто: 2000000 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 23436144 грн. - боргу по поверненню кредитних коштів; 332720,14 дол. США, що еквівалентно 3898838,56 грн. - боргу за сплату відсотків за користування кредитними коштами; 8873,06 дол. США, що еквівалентно 103975 грн. 16 коп. - пені за несвоєчасну сплату відсотків; 3000 дол. США, що еквівалентно 35154,22 грн. штрафу та 54495 грн. 76 коп. - понесених судових витрат по справі на сплату судового збору, а в решті частини позову - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2012 р. та додаткових угод до нього щодо своєчасного та повного повернення отриманого кредиту, внаслідок чого станом на 16.07.2014 р. має борг перед Банком в сумі 2000000 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 23436144 грн. та борг за сплату відсотків за користування кредитними коштами в сумі 332720,14 дол. США, що еквівалентно 3898838,56 грн., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначені грошові кошти, а ще й пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8873,06 дол. США, що еквівалентно 103975 грн. 16 коп. та 300000дол. США штрафу, розмір якого підлягає зменшенню до 3000 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 11718 грн. 07 коп.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 102,30 дол. США та в решті частині стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 2403,50 дол. США та штрафу у сумі 500.000 дол. США місцевий суд виходив з того, що позивачем при нарахуванні пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 2403,50 дол. США, пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 102,30 дол. США та штрафу в сумі 500.000 дол. США здійснені з порушенням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку, внаслідок чого, враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до цих вимог відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України підстави для задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.
Відмовляючи у задоволені клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи на предмет визначення правильності розрахунку пені та відповідність умовам договору сум простроченої заборгованості та дат невиконання зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, місцевий суд виходив з того, що таке клопотання є необґрунтованим, оскільки для правильного вирішення спору не потребується спеціальних пізнань.
Відмовляючи у задоволені клопотання відповідача про об'єднання в одне провадження даної справи зі справами № 923/1281/14 та № 923/1312/14 місцевий суд виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України право на об'єднання справ існує лише у судді, в провадженні якого знаходяться ці справи, тобто в межах провадження справ у одного судді. Крім того, оскільки хоча за усіма вищезазначеними справами є одні й ті ж сторони, але зобов'язання за ними виникли на підставі різних договорів, і таке об'єднання значно ускладнило б їх вирішення, а тому підстави для задоволення вищезазначеного клопотання - відсутні.
Відмовляючи у задоволені клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення строком на два роки, місцевий суд виходив з того, що така заява є необґрунтованою та суперечність принципам розумності і справедливості договірних зобов'язань, а тому підстави для її задоволення - відсутні, про що зазначив в мотивувальній частині оскарженого рішення.
В апеляційній скарзі ТОВ просить рішення місцевого суду змінити та задовольнити його заяву про відстрочку виконання рішення суду строком на два роки до 07.10.2016 р. у повному обсязі, посилаючись на те, що наведені боржником обставини є винятковими і є підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.
Про день, час і місце розгляду справи 25.12.2014 р. скаржник був своєчасно та належним чином повідомлений, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, але його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, внаслідок чого справа була розглянута за відсутністю скаржника, який не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.
У відзиві на апеляційну скаргу Банк просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника Банку, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 13.07.2011 р. між сторонами у справі укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2006474/3, за умовами якого Банк зобов'язався надати відповідачеві кредит в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 381757,70 дол. США, зі сплатою 13% відсотків річних, а останній прийняти його та повернути у строк 31.08.2013 р. сплативши усі проценти та платежі передбачені цим договором.
Згідно п. 8.3 договору останній набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.
На виконання умов договору Банком у межах кредитної лінії надано ТОВ обумовлені договором кредитні кошти в загальній сумі 2000000 дол. США, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальними ордерами на загальну суму 2000000 дол. США (а.с.31-54 т.1) та наявною випискою з особового рахунку відповідача за період з 13.07.2011 р. по 16.07.2014 р. (а.с.7-250 т.2 та 1-79 т.3) та не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 3.3.12.1. ст. 3 договору протягом трьох місяців з дня підписання договору відповідач зобов'язався перевести 95% оборотів по поточним рахункам в Банк. Для підтвердження виконання своїх зобов'язань позичальник повинен щоквартально (не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем завершення відповідного кварталу) надавати довідки про обороти в інших банках, в яких обслуговується позичальник.
В подальшому до договору кредитної лінії сторонами вносилися зміни відповідними додатковими договорами.
Так, додатковим договором № 1 від 15.12.2011 р. сторони передбачили, що позичальник зобов'язаний забезпечити надходження грошових коштів на поточні рахунки в Банк наступним чином: до 30.11.2011р. не менше 30% від загального обсягу надходжень на всі поточні рахунки, до 31.12.2011р. - не менше 60%, до 31.01.2012р. - не менше 80%, до 31.03.2012р. не менше 95%; кредитор зобов'язався не застосовувати передбачені договором штрафні санкції за невиконання умов п.3.3.12.1. договору кредитної лінії за період з 13.07.2011р. по 01.01.2012р. включно.
Додатковим договором № 2 від 10.01.2012 р. до договору сторони визначили, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 20 числа в січні 2012 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Додатковим договором № 3 від 10.02.2012 р. до договору сторони передбачили, що строк безперервного користування траншем не може перевищувати 180 календарних днів, але у будь-якому випадку не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості, вказаного в пункті 1.1.1. цього договору; строк безперервного користування траншем в розмірі 220000 дол. США, що наданий 16.08.2011р., становить 190 календарних днів; сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 20 числа в лютому 2012 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Додатковим договором № 4 від 07.03.2012 р. до договору сторони визначили, що строк безперервного користування траншем не може перевищувати 180 календарних днів, але у будь-якому випадку не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості, вказаного в пункті 1.1.1. цього договору; строк безперервного користування траншем в розмірі 149367,03 дол. США, що наданий 09.09.2011р., становить 190 календарних днів; сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 20 числа в березні 2012 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Додатковим договором № 5 від 10.05.2012 р. до договору сторони визначили, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 20 числа в травні 2012 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
11.06.2012р. укладено додатковий договір № 7, за змістом якого, серед іншого, строк безперервного користування траншем не може перевищувати 180 календарних днів, але у будь-якому випадку не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості, вказаного в пункті 1.1.1. цього договору; строк погашення траншу в розмірі 126367,86 дол. США, що наданий 14.12.2011р., встановити до 25.06.2012р.; строк погашення траншу в розмірі 169500,00 дол. США, що наданий 21.12.2011р., встановити до 02.07.2012р.; строк погашення траншу в розмірі 175000 дол. США, що наданий 27.12.2011р., встановити до 09.07.2012р.; сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 25 числа в червні 2012 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
22.06.2012р. укладено додатковий договір № 5, за змістом якого, серед іншого, встановлено графік повернення кредиту у відповідності до зміни максимального ліміту заборгованості.
10.07.2012р. укладено додатковий договір № 6, за змістом якого сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 24 числа в липні 2012 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
10.09.2012р. укладено додатковий договір № 7, за змістом якого сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 24 числа у вересні 2012 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
01.10.2012р. укладено додатковий договір № 8, за змістом якого сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту в наступному порядку: за серпень 2012 року - не пізніше 10.10.2012р., в інші місяці - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
10.10.2012р. укладено додатковий договір № 9, за змістом якого сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 23 числа у жовтні 2012 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
29.10.2012р. укладено додатковий договір № 10, за змістом якого сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту в наступному порядку: за вересень 2012 року - не пізніше 09.11.2012р., в інші місяці - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
13.11.2012р. укладено додатковий договір № 11, за змістом якого сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 25 числа у листопаді 2012 рок - лютому 2013 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
26.11.2012р. укладено додатковий договір № 12, за змістом якого сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту в наступному порядку: за жовтень 2012 року - не пізніше 07.12.2012р., з грудня 2012 року по лютий 2013 року включно - не пізніше 25 числа, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
13.12.2013р. укладено додатковий договір № 14, за змістом якого сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі; проценти, що нараховані за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року (включно) сплачуються позичальником щомісячно в сумі не менше ніж 3500,00 доларів США; проценти, що будуть нараховані починаючи з січня 2014 року, сплачуються позичальником щомісячно в повному обсязі; нараховані та несплачені проценти за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року сплачуються позичальником щомісячно в період з січня 2014 року по липень 2016 року (включно) рівними частинами не пізніше 10 числа місяця.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати отриманої суми кредиту не виконав, внаслідок чого отримана сума кредиту у розмірі 2000000 дол. США залишилась не повернутою відповідачем позивачеві.
Доказів, які б свідчили про те, що станом на 16.07.2014 р. відповідач повернув отриману суму кредиту у розмірі 2000000 дол. США. в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, скаржником суду не надано.
У п. 5.3. ст. 5 договору сторони погодили, що невиконання або неналежне виконання (прострочення виконання тощо) позичальником будь-якого свого зобов'язання за цим договором (та іншими) є подіями, при настанні яких припиняється кредитування позичальника банком, а позичальник здійснює дострокове повернення отриманих кредитів, сплачує банку проценти, комісії та можливі штрафні санкції. Для цього банк надсилає позичальнику відповідну письмову вимогу.
Як вбачається з матеріалів справи 14.04.2014 р. позивачем направлено відповідачеві рекомендованим листом претензію з вимогою щодо погашення заборгованості за кредитом та відсотками, яка залишена відповідачем без відповіді.
З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що ТОВ свої грошові зобов'язання за договором кредиту не виконав належним чином та до сьогоднішнього часу не повернув взяті за договором кредитної лінії грошові кошти, внаслідок чого суд першої інстанції правомірно, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача борг з повернення отриманої суми кредиту у розмірі 2000000 дол. США, що еквівалентно 23.436.144 грн. по курсу Національного Банку України гривні відносно долара США станом на 16.07.2014р. - 11,718072, що не заперечується відповідачем, а тому рішення місцевого суду в цій частині є правильним та вірним та не оскаржено жодною із сторін у справі.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. п. 2.6. п. 2 договору кредитної лінії нарахування процентів за користуванні кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочій день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредитую. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Звертаючись з позовом до суду Банк просив стягнути з відповідача проценти за користування кредитом за період з 14.07.2011 р. по 01.07.2014 р.
Оскільки, відповідач у визначені строки у договорі кредитної лінії не повернув отриману суму кредиту у загальному розмірі 2000000 дол. США, то місцевий суд підставне стягнув з відповідача на користь позивача 332720,14 дол. США, що еквівалентно 3898838,56 грн., виходячи із розміру 13% річних по сплаті процентів за користування кредитом за період з 14.07.2011 р. по 01.07.2014 р., виходячи із сум кредиту, що підлягали поверненню за графіком у вказаний період часу.
Здійснений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом перевірений як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильним та вірним, а крім того не заперечується відповідачем ані в цілому, ані за його складовими, внаслідок чого рішення місцевого суду в цій частині не оскаржено жодною із сторін у справі.
У п. 4.1 договору кредитної лінії сторони обумовили, що у випадку прострочення позичальником строків повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, останній сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції позивач нараховував відповідачеві пеню за несвоєчасно повернуту суму кредиту, виходячи з наступного розрахунку:
- 11,89 дол. США за період з 22.02.2012р. по 22.02.2012р. на суму простроченої заборгованості 28000 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15,5%;
- 61,64 дол. США за період з 18.04.2012р. по 19.04.2012р. на суму простроченої заборгованості 75000 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 28,77 дол. США за період з 24.04.2012р. по 24.04.2012р. на суму простроченої заборгованості 70000 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %, а всього пеню за несвоєчасне повернення кредиту у загальній сумі 102,30 дол. США.
Як вбачається з матеріалів справи позивач нараховував відповідачеві пеню за несвоєчасно сплачені відсотки за користування кредитом,виходячи з наступного розрахунку:
- 52,49 дол. США за період з 22.05.2012р. по 27.05.2012р. на суму простроченої заборгованості 21285,70 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 0,17 дол. США за період з 28.05.2012р. по 28.05.2012р. на суму простроченої заборгованості 409,12 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 6,95 дол. США за період з 26.06.2012р. по 26.06.2012р. на суму простроченої заборгованості 16913,88 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 0,39 дол. США за період з 27.06.2012р. по 02.07.2012р. на суму простроченої заборгованості 156,69 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 54,45 дол. США за період з 25.09.2012р. по 30.09.2012р. на суму простроченої заборгованості 22082,22 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 9,93 дол. США за період з 01.10.2012р. по 02.10.2012р. на суму простроченої заборгованості 12082,22 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 5,25 дол. США за період з 03.10.2012р. по 04.10.2012р. на суму простроченої заборгованості 6382,22 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 18,15 дол. США за період з 10.12.2012р. по 11.12.2012р. на суму простроченої заборгованості 22082,22 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 5,21 дол. США за період з 12.12.2012р. по 12.12.2012р. на суму простроченої заборгованості 12667,43 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 4,18 дол. США за період з 13.12.2012р. по 13.12.2012р. на суму простроченої заборгованості 10167,43 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 12,39 дол. США за період з 14.12.2012р. по 16.12.2012р. на суму простроченої заборгованості 10047,43 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 4,07 дол. США за період з 17.12.2012р. по 18.12.2012р. на суму простроченої заборгованості 4947,43 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 1,60 дол. США за період з 19.12.2012р. по 19.12.2012р. на суму простроченої заборгованості 3900 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 8,78 дол. США за період з 26.12.2012р. по 26.12.2012р. на суму простроченої заборгованості 21360,25 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 5,90 дол. США за період з 27.12.2012р. по 27.12.2012р. на суму простроченої заборгованості 14360,25 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 42,31 дол. США за період з 28.12.2012р. по 07.01.2012р. на суму простроченої заборгованості 9360,25 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 359,49 дол. США за період з 08.01.2013р. по 29.04.2013р. на суму простроченої заборгованості 7810,25 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 835,25 дол. США за період з 28.01.2013р. по 29.04.2013р. на суму простроченої заборгованості 22091,84 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 571,72 дол. США за період з 26.02.2013р. по 29.04.2013р. на суму простроченої заборгованості 22082,22 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 286,88 дол. США за період з 26.03.2013р. по 29.04.2013р. на суму простроченої заборгованості 19945,26 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 117,97 дол. США за період з 17.04.2013р. по 29.04.2013р. на суму простроченої заборгованості 22082,22 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 15 %;
- 1073,30 дол. США за період з 13.12.2013р. по 14.04.2014р. на суму простроченої заборгованості 24500 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 13 %;
- 765,21 дол. США за період з 15.04.2014р. по 13.06.2014р. на суму простроченої заборгованості 24500 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 19 %;
- 294,72 дол. США за період з 11.01.2014р. по 14.04.2014р. на суму простроченої заборгованості 8802,92 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 13 %;
- 407,83 дол. США за період з 15.04.2014р. по 12.07.2014р. на суму простроченої заборгованості 8802,92 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 19 %;
- 614,48 дол. США за період з 11.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму простроченої заборгованості 27385,14 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 13 %;
- 1325,74 дол. США за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму простроченої заборгованості 27385,14 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 19 %;
- 305,75 дол. США за період з 12.03.2014р. по 14.04.2014р. на суму простроченої заборгованості 25248,18 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 13 %;
- 1222,29 дол. США за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму простроченої заборгованості 25248,18 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 19 %;
- 39,01 дол. США за період з 11.04.2014р. по 14.04.2014р. на суму простроченої заборгованості 27385,09 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 13 %;
- 1325,74 дол. США за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму простроченої заборгованості 27385,09 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 19 %;
- 902,49 дол. США за період з 13.05.2014р. по 16.07.2014р. на суму простроченої заборгованості 26672,79 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 19 %;
- 513,19 дол. США за період з 11.06.2014р. по 16.07.2014р. на суму простроченої заборгованості 27385,09 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 19 %;
- 83,31 дол. США за період з 11.07.2014р. по 16.07.2014р. на суму простроченої заборгованості 26672,74 дол. США, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України 19 %, а всього на загальну суму 11276,56 дол. США - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
Здійснені позивачем розрахунки пені за неповернення наданої суми кредиту та пені за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитом перевірені як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильними та вірними.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій, зокрема, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ні законом, ні укладеним сторонами договором щодо спірних правовідносин не встановлено іншого порядку застосування штрафних санкцій ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами (не перевищення безперервного користування траншем ), а процентів - не пізніше 10 числа наступного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Таким чином, у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, тобто:
1) у випадку нарахування пені в розмірі 102,30 дол. США на суму неповернених траншів: з 22.02.2012р. на суму простроченої заборгованості 28000 дол. США, з 18.04.2012р. на суму простроченої заборгованості 75000 дол. США, з 24.04.2012р. на суму простроченої заборгованості 70000 дол. США;
2) у випадку нарахування пені в розмірі 11276,56 дол. США на суми прострочених платежів з процентів за користування кредитом - з 11 числа наступного за звітним місяця.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції позивач з позовом до суду звернувся 27.08.2014 р., що слідує зі штемпеля на поштовому конверті (т. 1 а.с. 69), в якому до господарського суду Херсонської надійшли позовні матеріали, а тому нарахування пені, поза межами строку до 27.08.2013 р. виходять за річний строк позовної давності.
Поняття позовної давності надано у ст. 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочена позовна давність в один рік.
Наслідки спливу позовної давності передбачені ст. 267 ЦК України, згідно п. 4 котрої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відзиві на позов відповідачем заявлено про застосування до вимог позивача строку позовної давності.
Оскільки, позов поданий Банком до суду 27.08.2014 р., то суд першої інстанції дійшов до підставного висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України нарахована позивачем пеня станом до 27.08.2013 р. стягнута бути не може, наслідок спливу строку позовної давності, так як підстави для його відновлення відсутні, а тому правомірно залишив без задоволення позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення чергових траншів кредиту в сумі 102,30 дол. США та пені, яка нарахована за несвоєчасну сплату процентів у розмірі, зокрема: 52,49 дол. США за період з 22.05.2012р. по 27.05.2012р.; 0,17 дол. США за період з 28.05.2012р. по 28.05.2012р.; 6,95 дол. США за період з 26.06.2012р. по 26.06.2012р.; 0,39 дол. США за період з 27.06.2012р. по 02.07.2012р.; 54,45 дол. США за період з 25.09.2012р. по 30.09.2012р.; 9,93 дол. США за період з 01.10.2012р. по 02.10.2012р.; 5,25 дол. США за період з 03.10.2012р. по 04.10.2012р.; 18,15 дол. США за період з 10.12.2012р. по 11.12.2012р.; 5,21 дол. США за період з 12.12.2012р. по 12.12.2012р.; 4,18 дол. США за період з 13.12.2012р. по 13.12.2012р.; 12,39 дол. США за період з 14.12.2012р. по 16.12.2012р.; 4,07 дол. США за період з 17.12.2012р. по 18.12.2012р.; 1,60 дол. США за період з 19.12.2012р. по 19.12.2012р.; 8,78 дол. США за період з 26.12.2012р. по 26.12.2012р.; 5,90 дол. США за період з 27.12.2012р. по 27.12.2012р.; 42,31 дол. США за період з 28.12.2012р. по 07.01.2012р.; 359,49 дол. США за період з 08.01.2013р. по 29.04.2013р.; 835,25 дол. США за період з 28.01.2013р. по 29.04.2013р.; 571,72 дол. США за період з 26.02.2013р. по 29.04.2013р.; 286,88 дол. США за період з 26.03.2013р. по 29.04.2013р.; 117,97 дол. США за період з 17.04.2013р. по 29.04.2013р., а всього на суму 2403,50 дол. США.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 102,30 дол. США та пені за несвоєчасну сплату процентів, в сумі 2403,50 дол. США задоволенню не підлягають, оскільки її нарахування здійснено позивачем з порушенням положень ч. 6 ст. 232 ГК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 8873.06 дол. США, що еквівалентно 103975 грн. 16 коп. по курсу НБУ, виходячи із сум кредиту, що підлягали поверненню за графіком у вказаний період часу.
Відповідно до п. 4.2. договору кредитної лінії у випадку порушення позичальником вимог пункту 3.3. договору кредитної лінії позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 1% від суми кредиту, визначеного пунктом 1.1. цього договору, за кожний випадок порушення.
Згідно п. 3.3.12.1. договору відповідач зобов'язався протягом трьох місяців з дня підписання договору перевести 95 % оборотів по поточним рахункам в Банк та для підтвердження цього повинний був щоквартально, не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем завершення відповідного кварталу, надавати позивачеві довідки про обороти в інших банках, в яких обслуговується позичальник.
Доказів, які б свідчили про те, що відповідач виконав вимоги п. 3.3.12.1. договору та перевів 95 % оборотів по поточним рахункам в Банк та надавав у визначені строки та спосіб довідки про обороти в інших банках за І, ІІ, ІІІ квартали 2012 року, І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2013 року та 1 квартал 2014 року матеріали справи не містять та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, скаржником суду не надано.
З огляду на вищевикладене, місцевий суд дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що нарахування штрафу за допущені порушення є правомірним.
Але, оскільки позов подано Банком до суду 27.08.2014 р., то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України нарахований позивачем штраф за порушення, допущені за результатами І, ІІ, ІІІ кварталів 2012 року та І, ІІ кварталів 2013 року на суму 500000 дол. США (з розрахунку 100000 дол. США за кожний випадок порушення) стягнутий бути не може, внаслідок спливу строку позовної давності, так як підстави для його відновлення відсутні, а тому підставне залишив без задоволення позовні вимоги Банку щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 500.000 дол. США, визначивши, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у сумі 300.000 дол. США.
Ретельно дослідивши матеріали справи та правовідносини сторін суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що порушення зобов'язання ТОВ не потягло за собою збитків для Банку та не заподіяло останньому негативних наслідків, не вплинуло на ступінь виконання зобов'язань сторонами договору та на їх правовідносини з іншими контрагентами та враховуючи майновий стан сторін та їх інтереси, що заслуговують на увагу, виходячи з принципів розумності та справедливості, відповідності розміру штрафу наслідкам порушення зобов'язання, підставне зменшив розмір штрафу, що підлягає стягненню з ТОВ на користь Банку до 3000 дол. США, що еквівалентно 35154 грн. 2 коп., внаслідок чого рішення місцевого суду в цій частині є законним та обґрунтованим та не оскаржено в цій частині жодною із сторін у справі.
Правомірно місцевим судом відмовлено відповідачеві у задоволені клопотання про призначення судово-економічної експертизи на предмет визначення правильності розрахунку пені та відповідності умовам договору сум простроченої заборгованості та дат невиконання зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, оскільки для правильного вирішення цього питання не потрібні спеціальні пізнання в галузі бухгалтерії та економіки.
Обґрунтовано суд першої інстанції залишив без задоволення і клопотання відповідача про об'єднання в одне провадження даної справи зі справами № 923/1281/14 та № 923/1312/14, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України право на об'єднання справ існує лише у судді, в провадженні якого знаходяться ці справи, тобто справи повинні знаходитись в провадженні одного судді, а у даному випадку справа № 923/1312/14 знаходиться в провадженні іншого судді. Крім того, у всіх вищезазначених справах сторони є тими ж самими, але зобов'язання між сторонами виникли на підставі різних договорів кредитування, а тому об'єднання цих справ у одному провадженні значно ускладнює їх вирішення, внаслідок чого підстави для задоволення вищезазначеного клопотання - відсутні.
Колегія суддів погоджується і з висновками місцевого суду щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення строком на два роки до 07.10.2016 р., оскільки підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття відстрочки виконання судового рішення заходів не вимагається та господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами цієї відстрочки. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Тому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що надані заявником докази та вказані обставини справи ніяким чином не свідчать про неможливість виконання рішення суду і не є винятковими та з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану, ступені вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, підставне залишив клопотання ТОВ про відстрочку виконання рішення суду строком на два роки до 07.10.2016 р. без задоволення, про що зазначив у мотивувальній частині оскарженого рішення відповідно до вимог п. 3 ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 84 ГПК України.
Правильно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, понесені позивачем судові витрати по справі на сплату судового збору покладені місцевим судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 року у справі № 923/1311/14 без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст виготовлено та підписано 25.12.2014р.
Головуючий суддя: Шевченко В.В
Судді: Головей В.М.
Колоколов С.І.