36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.12.2014 Справа № 917/2300/14
За позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, 36020, м. Полтава, вул. Комсомольська, 19
До відповідача Приватне підприємство "РЕМБУД-20", 36008, м. Полтава, вул. Полюсна, 16, кв. 13
Про стягнення 54 155,51 грн., в т.ч. 43 064,70 грн. - отриманого та невикористаного авансу в розрізі умов договору підряду № 83 від 15.07.2013 р., 1 929,06 грн. - пеня за невиконання договірних зобов'язань відповідного до п. 5.5 договору, 1 093,73 грн. - 3% річних та 8 068,02 грн. - втрати від інфляції (в редакції заяви № 01-06-01/11/2651 від 01.12.2014 року (вх. № 16013 від 02.12.2014 року) про уточнення позовних вимог).
Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна.
Представники:
від позивача: Остапенко І.Л. (див. протокол судового засідання);
від відповідача: не з'явилися (див. протокол судового засідання).
11.12.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 25.11.2014 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.
Суть спору: Розглядається позов Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава про стягнення з Приватного підприємства "РЕМБУД-20", м. Полтава 54 155,51 грн., в т.ч. 43 064,70 грн. - отриманого та невикористаного авансу в розрізі умов договору підряду № 83 від 15.07.2013 р., 1 929,06 грн. - пеня за невиконання договірних зобов'язань відповідного до п. 5.5 договору, 1 093,73 грн. - 3% річних та 8 068,02 грн. - втрати від інфляції (в редакції заяви № 01-06-01/11/2651 від 01.12.2014 року (вх. № 16013 від 02.12.2014 року) про уточнення позовних вимог).
Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви, надав суду заяву про уточнення позовних вимог № 01-06-01/11/2651 від 01.12.2014 року (вх. № 16013 від 02.12.2014 року), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 54 155,51 грн. заборгованості, в тому числі 43 064,70 грн. - отриманого та невикористаного авансу в розрізі умов договору підряду № 83 від 15.07.2013 р., 1 929,06 грн. - пеня за невиконання договірних зобов'язань відповідного до п. 5.5 договору, 1 093,73 грн. - 3% річних та 8 068,02 грн. - втрати від інфляції.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Суд розцінює дану заяву як збільшення позовних вимог та приймає до розгляду в даному провадженні як таку, що не суперечить чинному процесуальному законодавству України. Спір розглядається в межах предмету позову в редакції прийнятого судом вищевказаної заяву про уточнення позовних вимог № 01-06-01/11/2651 від 01.12.2014 року (вх. № 16013 від 02.12.2014 року)з урахуванням п. 3.10, п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання вдруге не забезпечив. Процесуальні документи, які направлялися за вказаною у позовній заяві адресою, повернулися до суду з відмітками поштового відділення щодо закінчення терміну зберігання.
У п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 (із змінами і доповненнями) зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку відповідача та невиконання останнім вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд
15.07.2013 р. між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (замовник) та Приватного підприємства "РЕМБУД-20" (підрядник) було укладено Договір підряду № 83 (далі - договір), відповідно до якого підрядник зобов'язувався на свій ризик власними (власними і залученими) силами і засобами виконати усі роботи по цьому договору, які передбачені проектно - кошторисною документацією, а саме: капітальний ремонт житлового будинку по вулиці В. Тирнівській, 8 в м. Полтава (капітальний ремонт покрівлі) у встановлений строк, а замовник зобов'язувався прийняти і оплатити їх (п. 1.1 договору).
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:
- ціна договору складає 143 549,00 грн. (п. 2.1 договору);
- розрахунки проводяться шляхом: замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30 % вартості робіт в сумі 43 064,70 грн., згідно Постанови КМУ від 09.10.2006 року № 1404 п. 1 абз. 1 (п. 5.3 договору);
- підрядник повинен надати письмовий звіт щодо використання коштів, авансованих замовником, напротязі трьох місяців з моменту отримання авансу або повертає їх замовнику (п. 5.4 договору);
- якщо аванс до кінця періоду його заліку буде залікований не повністю з вини підрядника, аванс заліковується в наступних проміжних платежах. При цьому підрядник сплачує замовнику за кожен день прострочення пеню в розмірі облікової ставки НБУ збільшеної в 1,2 рази від не залікованої вчасно суми авансу (п. 5.5 договору);
- договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 року, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених даним договором зобов'язань (п. 13.1 договору).
Позивач на виконання умов договору перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 43 064,70 грн. (авансовий платіж), що підтверджується платіжним дорученням № 634 від 16.09.2013 року (а.с. 13).
Відповідач в порушення умов договору по закінченню передбаченого терміну на закриття авансової суми, який сплинув 16.12.2013 року, не надав письмового звіту щодо використання отриманих коштів (авансового платежу), акти виконаних робіт на отриману суму не подав, кошти позивачеві не повернув.
Позивачем на адресу відповідача направлялися претензії № 01-17/06/1657а від 19.12.2013 року та № 01-06-01/06/39а від 20.01.2014 року. На другу претензію відповідач відреагував відповіддю № 12 від 02.04.2014 року, в якій підтвердив, що роботи не виконано через несприятливі погодні умови осінньо-зимового періоду.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 54 155,51 грн., в т.ч. 43 064,70 грн. - отриманого та невикористаного авансу в розрізі умов договору підряду № 83 від 15.07.2013 р., 1 929,06 грн. - пеня за невиконання договірних зобов'язань відповідного до п. 5.5 договору, 1 093,73 грн. - 3 % річних та 8 068,02 грн. - втрати від інфляції (в редакції заяви № 01-06-01/11/2651 від 01.12.2014 року (вх. № 16013 від 02.12.2014 року) про уточнення позовних вимог).
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором щодо перерахунку авансу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором роботи з ремонту покрівлі не виконав. Дана обставина відповідачем не спростовується.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості - 43 064,70 грн. отриманого та невикористаного авансу в розрізі умов договору підряду № 83 від 15.07.2013 р..
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 5.5 Договору підряду сторони передбачили, якщо аванс до кінця періоду його заліку буде залікований не повністю з вини підрядника, аванс заліковується в наступних проміжних платежах. При цьому підрядник сплачує замовнику за кожен день прострочення пеню в розмірі облікової ставки НБУ збільшеної в 1,2 рази від не залікованої вчасно суми авансу.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 929,06 грн. пені за період з 16.12.2013 року по 15.06.2014 року суд прийшов до висновку про їх задоволення (розрахунок пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Закон Еліт 9.1.3" та додано до матеріалів справи).
Стосовно позовних вимог щодо стягнення 1093,73 грн. 3 % річних та 8 068,02 грн. втрат від інфляції суд відмовляє у їх задоволенні за наступного.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наведеною нормою передбачено можливість стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань за прострочення саме грошового зобов'язання.
Отже, стягнення з відповідача суми попередньої оплати (авансу) за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані підрядні роботи (ремонт покрівлі).
За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України (постанова Верховного Суду України № 3-90гс14 від 16.09.2014 року).
За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 43 064,70 грн. отриманого та невикористаного авансу в розрізі умов договору підряду № 83 від 15.07.2013 р. та 1 929,06 грн. пені за невиконання договірних зобов'язань відповідного до п. 5.5 договору, підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині щодо стягнення 1 093,73 грн. 3 % річних та 8 068,02 грн. втрат від інфляції позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 22, ст. 43, ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Рембуд-20" (36008, м. Полтава, вул. Полюсна, буд. 16, кв. 3) код ЄДРПОУ 37863207, п/р № 26006060475102 в ПРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 331401 на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (36020, м. Полтава, вул. Комсомольська, буд. 19) код ЄДРПОУ 03365854, п/р № 35428040003633 в УДКСУ у м. Полтаві, МФО 831019 - 43 064,70 грн. отриманого та невикористаного авансу в розрізі умов договору підряду № 83 від 15.07.2013 р., 1 929,06 грн. пені за невиконання договірних зобов'язань відповідного до п. 5.5 договору та 1 517,92 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення 1093,73 грн. 3 % річних та 8 068,02 грн. втрат від інфляції - відмовити.
4. Копію рішення направити відповідачеві за вказаною адресою.
Повне рішення складено 17.12.2014 року.
Суддя Г.І.Бунякіна