Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
23 грудня 2014 року Справа №927/1740/14
за позовом: комунального навчального закладу „Чернігівський обласний навчально-виробничий центр",
вул. Шевченка, 160А, м. Чернігів, 14020,
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_2
про стягнення 8207,04 грн.
Суддя Блохіна Ж.В.
від позивача: Тимошенко С.Ю., довіреність №25-3-283 від 12.11.2014 року,
відповідач: ОСОБА_1
В судовому засіданні 23.12.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Комунальним навчальним закладом „Чернігівський обласний навчально-виробничий центр" подано позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 17263,45 грн., з яких: 14884,04 грн. заборгованості з орендної плати, 1558,96 грн. штрафу, відсоток річних в сумі 189,01 грн., 438,45 грн. пені та 192,99 грн. компенсації земельного податку.
Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2014 року подав заяву про зміну предмету спору, в якій позивач просить стягнути 8207,04 грн., з яких 195,33 грн. інфляційних нарахувань, 6643,65 грн. завдатку, 763,74 грн. штрафу, 167,78 грн. відсоток річних та 436,54 грн. пені.
Суд прийняв дану заяву позивача, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.
Представник позивача підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнає.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд
20.12.2011 року між комунальним навчальним закладом "Чернігівський обласний навчально-виробничий центр" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області за №20/12 (надалі -Договір).
Пунктом 1.1 договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі Майно), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в господарському віданні комунального навчального закладу "Чернігівський обласний навчально-виробничий центр".
Згідно п. 1.1.1 договору приміщення, які знаходяться на 1 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 84,2 кв. м, що має окремий вхід.
Відповідно до п. 1.1.2 договору вартість майна, визначена згідно зі звітом про оцінку на 22.08.2011 року і становить 147932,7 грн.
Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу товарів продовольчої групи (в асортиментному переліку відсутні товари підакцизної групи).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання договірних зобов'язань, згідно двосторонньо підписаного акту прийому-передачі в оренду майна комунальної власності від 20.12.2011 року, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в господарському віданні комунального навчального закладу "Чернігівський обласний навчально-виробничий центр", з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу товарів продовольчої групи, загальною площею 84,2кв.м.
Згідно даного акту на момент підписання цього акту вищезазначене майно знаходиться у задовільному стані, забезпечене централізованим електро-, тепло- та водопостачанням, підключене до каналізації. Усі внутрішні електричні і сантехнічні системи та обладнання знаходяться в діючому стані.
Згідно п. 3.1 договору орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі в оренду та акту приймання-передачі майна з орендного користування.
До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість (п. 3.2 договору).
Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25 березня 2011 року (3 сесія 6 скликання) зі змінами та з врахуванням результатів проведеного попиту на право оренди майна (наказ по навчальному закладу від 19.12.2011 року №143) (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 3.4 договору розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку №2 до цього договору, що є невід'ємною його частиною, і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація по індекс інфляції) - 1845,46 грн.
Орендна плата за перший (грудень 2011 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2011 року.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному, чинним законодавством.
Пунктом 3.5 договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно п. 3.6 договору орендну плату орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні: 20% - до обласного бюджету, 80% - орендодавцю, згідно рішення обласної ради від 10.06.2011 року.
Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
У разі недостатності суми здійсненого платежу, для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги орендодавця у такій черговості:
- у першу чергу сплачуються проценти і неустойки;
- у другу чергу сплачується сума орендної плати.
Пунктом 3.8 договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі трьох місячного розміру орендної плати за перший місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останні три місяці оренди (п. 3.11 договору).
Згідно п.п. 5.1.2 п. 5.1 договору орендар зобов'язується протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток вноситься орендодавцю. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати обласному бюджету і орендодавцю збитки у сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (п. 3.9 цього договору).
У разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми (п. 9.5 договору).
Відповідно до п. 10.1 договору він діє з 20 грудня 2011 року по 18 грудня 2014 року включно.
26.12.2011 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №1 до договору оренди №20/12 від 20.12.2011 року у зв'язку із затвердженням рішення обласної ради від 23.12.2011 року (6 сесія 6 скликання) „Про розподіл орендної плати комунальному навчальному закладу „Чернігівський обласний навчально-виробничий центр" до договору №20/12 від 20.12.2011 року на приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 1.1 додаткової угоди сторони вирішили пункт 3.6 договору викласти в наступній редакції: „3.6. Орендну плату Орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні: 20% - до обласного бюджету, 80% - Орендодавцю, згідно рішення обласної ради від 23.12.2011 року (6 сесія 6 скликання)".
29.12.2012 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №2 до договору оренди №20/12 від 20.12.2011 року, згідно якої у зв'язку із затвердженням рішення обласної ради від 21.12.2012 року „Про розподіл орендної плати комунальному навчальному закладу „Чернігівський обласний навчально-виробничий центр" орендодавець та орендар дійшли згоди внести зміни до договору №20/12 від 20.12.2011 року на оренду майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 1.1 додаткової угоди сторони вирішили пункт 3.6 договору викласти в наступній редакції: „3.6. Орендну плату Орендар зобов'язаний перераховувати щомісячно у 10-денний термін після офіційного повідомлення про індекси інфляції за минулий місяць згідно виставлених рахунків Орендодавцем, шляхом перерахування на поточні рахунки Орендодавця та обласного бюджету у співвідношенні, встановленому Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремим рішенням обласної ради".
Оскільки майно, передане в оренду належить до обласної комунальної власності, то до правовідносин, що виникли між сторонами необхідно застосовувати крім загальних положень законодавства про зобов'язання в першу чергу норми спеціального в цій сфері правовідносин Закону України "Про оренду державного і комунального майна" від 10 квітня 1992 року N2269-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №2269).
Згідно ч. 1 ст. 2 даного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону №2269 орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону №2269 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
На виконання даного договору позивачем були передані відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати: №СФ-0002820 від 09.07.2014р. на суму 2497,98 грн., №СФ-0002917 від 12.08.2014р. на суму 2507,98 грн., №СФ-0002928 від 18.08.2014р. на суму 64,33 грн., №СФ-0003004 від 09.09.2014р. на суму 2528,04 грн., №СФ-0003007 від 09.09.2014р. на суму 64,33 грн., №СФ-0003097 від 08.10.2014р. на суму 64,33 грн., №СФ-0003099 від 08.10.2014р. на суму 2601,35 грн.
Також між сторонами були складені та затверджені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач, порушуючи умови договору щодо строків сплати орендної плати, тільки 04.12.2014 року сплатив позивачу орендну плату за липень - жовтень 2014 року, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення 195,33 грн. інфляційних нарахувань, 763,74 грн. штрафу, 167,78 грн. відсоток річних та 436,54 грн. пені.
Крім того, позивач просить стягнути 6643,65 грн. завдатку на підставі п. 3.11 договору оренди..
Як зазначає позивач та відповідач, останній 04.12.2014 року сплатив орендну плату за останні 3 місяці оренди в сумі 6643,65 грн., що також підтверджується матеріалами справи.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 6643,65 грн. завдатку задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають фактичним обставинам, умовам договору та законодавству.
На підставі п. 3.8 договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 763,74 грн. штрафу.
Пунктом 3.8 договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
На підставі п. 9.5 договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 10 % річних, що становить суму 167,78 грн., за період прострочки платежу з 21.08.2014 року по 04.12.2014 року та 195,33 грн. інфляційних нарахувань за період вересень-жовтень 2014 року.
У разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми (п. 9.5 договору).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі п. 3.7 договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 436,54 грн. пені за період прострочки платежів з 21.08.2014 року по 04.12.2014 року.
Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, штрафу, 10% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність їх нарахування.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1563,39 грн., а саме з відповідача підлягає стягненню 195,33 грн. інфляційних нарахувань, 763,74 грн. штрафу, 167,78 грн. відсоток річних та 436,54 грн. пені.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що встановлено судом, судовий збір покладається на останнього в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, свідоцтво НОМЕР_1, інформація про рахунок відсутня) на користь комунального навчального закладу „Чернігівський обласний навчально-виробничий центр" (вул. Шевченка, 160А, м. Чернігів, ідентифікаційний код 14242281, р/р 26008105483 Полікомбанк м. Чернігова, МФО 353100) 162,78 грн. інфляційних нарахувань, 763,74 грн. штрафу, 167,78 грн. 10% річних, 436,54 грн. пені та 1827,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, свідоцтво НОМЕР_1, інформація про рахунок відсутня) до обласного бюджету (УК у м. Чернігові, код 38054398, р/р 33215870700002 ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, КБК 22080400) 32,55 грн. інфляційних нарахувань.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 26.12.2014 року.
Суддя Ж.В. Блохіна
.