ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/24861/14 22.12.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/24861/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», м. Дніпропетровськ,
до публічного акціонерного товариства «Укргазвидобудування», м .Київ,
про стягнення 774 028,53 грн.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися;
відповідача - Цівінської Н.М. (довіреність від 10.04.2014 № 2-387д).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (далі - ТОВ «Інтерпайп Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Укргазвидобудування» (далі - ПАТ «Укргазвидобудування»): 628 534,45 грн. пені та 145 494,08 грн. 3% річних, а всього 774 028,53 грн., у зв'язку з порушенням строків оплати за договором від 19.11.2013 поставки №УГВ8175/11-13 (закупівлі товару за власні кошти) (далі - Договір).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2014 порушено провадження у справі.
05.12.2014 до господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ПАТ «Укргазвидобудування» просило у позові відмовити, посилаючись на таке:
- відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунків на оплату товару та підписаного сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника з урахуванням ПДВ на умовах, зазначених у специфікації. До рахунку додається підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна;
- позивач не виставляв відповідачу рахунків на оплату, а тому відсутні підстави вважати строк оплати за Договором пропущеним;
- надані позивачем розрахунки пені та 3% річних є невірними та не відповідають умовам Договору;
- пунктом 7.11 Договору встановлено, що за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня;
- позивач нарахував пеню, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, хоча передбачений Договором розмір 0,001 % є меншим;
- позивачем невірно визначений період нарахування, а саме з 29.12.2013 до 15.01.2014;
- на думку відповідача, періодом прострочення є з 30.12.2013 до 14.01.2014, оскільки поставка відбулася 29.11.2013, початок перебігу тридцятиденного строку припав на 30.11.2013, а сплив 30.12.2013 (29.12.2013 - неділя, вихідний день), повна оплата боргу проведена 14.01.2014;
- за розрахунком відповідача пеня становить 15 519 грн. та 127 556,46 грн. 3% річних.
15.12.2014 до господарського суду міста Києва від відповідача надійшов контррозрахунок суми позову.
17.12.2014 позивач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі статтею 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до частини першої статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Господарським судом міста Києва 08.12.2014 було оголошено перерву у судовому засіданні до 22.12.2014 та надано позивачу час для підготовки пояснень на відзив, поданий відповідачем.
Таким чином, судом було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин та надано позивачу достатньо часу для належного захисту своїх інтересів.
Позивач у поданому клопотанні про відкладення не зазначив причин неможливості вирішення спору в судовому засіданні 22.12.2014 та причин неявки повноважного представника не пояснив.
Згідно з частиною першою статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (частина друга статті 28 ГПК України).
Відповідно до частини третьої статті 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Таким чином, стаття 28 ГПК України не обмежує коло осіб, які можуть представляти інтереси юридичної особи в суді.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Представники позивача у судове засідання 22.12.2014 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
У судовому засіданні 22.12.2014 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував; надав пояснення по суті спору.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.12.2014 без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва
19.11.2013 ТОВ «Інтерпайп Україна» (постачальник) і ПАТ «Укргазвидобування» (покупець) укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (пункт 1.1 Договору);
- найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість Договору вказується у специфікації (пункт 1.2 Договору);
- ціна Договору вказується у специфікації в гривнях та включає ПДВ (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента) (пункт 3.1 Договору);
- загальна вартість Договору визначається загальною вартістю товару, вказаного у специфікації до Договору (пункт 3.2 Договору);
- розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписаного сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації (пункт 4.1 Договору);
- до рахунку додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна (пункт 4.2 Договору);
- строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується у специфікації до Договору (пункт 5.1 Договору);
- датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (пункт 5.3 Договору);
- Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.03.2014, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань (пункт 10.1 Договору).
Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Найменування, кількість та ціну товару сторони узгодили, підписавши специфікацію від 19.11.2013 № 1 (далі - Специфікація), що є невід'ємною частиною Договору, за умовами якої:
- загальна вартість товару складає 97 841 844 грн., в тому числі ПДВ 16 306 974 грн. (пункт 1 Специфікації);
- строк поставки товару: граничний термін постачання - грудень 2013 року (пункт 3 Специфікації);
- умови та строки оплати: оплата за фактом поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання (пункт 4 Специфікації).
Позивач належним чином виконав умови Договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 96 996 058,24 грн., що підтверджується такими накладними: від 29.11.2013 № 4614180 на суму 2 279 770,50 грн.; від 29.11.2013 № 4615180 на суму 3 960 679,80 грн.; від 29.11.2013 № 4616180 на суму 7 366 997,10 грн.; від 29.11.2013 № 4633180 на суму 948 729,30 грн.; від 29.11.2013 № 4617180 на суму 7 173 775,44 грн.; від 29.11.2013 № 4623180 на суму 2 957 154 грн.; від 29.11.2013 № 4624180 на суму 2 323 494,96 грн.; від 29.11.2013 № 4625180 на суму 1 770 331,49 грн.; від 29.11.2013 № 4627180 на суму 6 452 724,49 грн.; від 29.11.2013 № 4629180 на суму 6 669 186,82 грн.; від 29.11.2013 № 4630180 на суму 5 124 716,11 грн.; від 29.11.2013 № 4631180 на суму 1 798 463,90 грн.; від 29.11.2013 № 4632180 на суму 6 084 506,53 грн.; від 29.11.2013 № 4634180 на суму 1 101 157,20 грн.; від 29.11.2013 № 4650180 на суму 136 565,92 грн.; від 29.11.2013 № 4618180 на суму 1 433 022,48 грн.; від 29.11.2013 № 4619180 на суму 8 506 228,44 грн.; від 29.11.2013 № 4620180 на суму 5 195 627,38 грн.; від 29.11.2013 № 4621180 на суму 6 225 425,57 грн.; від 29.11.2013 № 4622180 на суму 5 921 078,66 грн.; від 29.11.2013 № 4626180 на суму 8 754 607,20 грн.; від 29.11.2013 № 4628180 на суму 4 811 814,95 грн.
Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін і скріплені печаткою позивача.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач умови Договору виконав з порушенням, а саме прострочив оплату за отриманий товар.
Згідно з умовами Договору та Специфікації товар мав бути оплачений протягом тридцяти днів з моменту поставки.
Відповідач заперечував проти прострочення оплати, посилаючись на таке:
- відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунків на оплату товару та підписаного сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника з урахуванням ПДВ на умовах, зазначених у специфікації. До рахунку додається підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна;
- позивач не виставляв відповідачу рахунків на оплату, а тому відсутні підстави вважати строк оплати за Договором пропущеним.
Названі доводи є безпідставними, виходячи з такого.
Пунктом 4.1 Договору сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписаного сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації.
Пунктом 4 Специфікації чітко визначено, що оплата проводиться за фактом поставки протягом тридцяти календарних днів з дати постачання.
Таким чином, поставка товару та оформлення накладних вже є підставою для оплати, а не пред'явлення позивачем рахунку чи рахунків не звільняє відповідача від належного виконання умов Договору.
Так, поставка товару за названими накладними відбулася 29.11.2013, отже строк добровільної оплати закінчився 30.12.2013 (29.12.2013 - тридцятий день строку був вихідним днем неділею).
Відповідач перерахував позивачу грошові кошти у сумі 96 996 058,24 грн. 15.01.2014, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Враховуючи прострочення оплати зі сторони відповідача, позивач нарахував та просив суд стягнути з ПАТ «Укргазвидобування» 628 534,45 грн. пені та 145 494,08 грн. 3% річних. Позивач визначає період прострочення з 29.12.2013 до 15.01.2014.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд не погоджується з визначеним позивачем періодом прострочення, а саме з 29.12.2013 до 15.01.2014, оскільки:
- грошові кошти у сумі 96 996 058,24 грн. відповідно до пункту 4 Специфікації відповідач мав перерахувати в тридцятиденний термін після отримання товару (29.11.2013);
- таким чином, прострочення виконання вказаного зобов'язання почалося з 31.12.2013 (29.12.2013 - вихідний день - неділя, а тому відбулося перенесення останнього дня сплати на перший робочий день відповідно до частини п'ятої статті 254 ЦК України);
- прострочення сплати закінчилося 14.01.2014, тому що 15.01.2014 відповідач повністю погасив борг (у пункті 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені).
За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 119 584,18 грн. 3 % річних, розмір яких визначено за період з 31.12.2013 до 14.01.2014, у стягненні ж решти суми 3 % річних слід відмовити.
Щодо нарахованої позивачем пені слід зазначити таке.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.11 Договору передбачено, що за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня.
З поданого позивачем розрахунку пені (628 534,45 грн.), вбачається, що нарахування здійснено із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, який значно перевищує суму, яка розраховується, відповідно до пункту 7.11 Договору (14 549,41 грн.).
Отже, стягненню з відповідача підлягає 14 549,41 грн. пені, розмір якої визначено за період з 31.12.2013 до 14.01.2014 (0,001% від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення), у стягненні ж решти суми пені слід відмовити.
У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ідентифікаційний код 30019775) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1-а; ідентифікаційний код 33668606): 119 584 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 18 коп. 3% річних; 14 549 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 41 коп. пені та 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 67 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.12.2014.
Суддя О. Марченко