ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21464/14 17.12.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ»
доПублічного акціонерного товариства «Центренерго»
простягнення 264 921,37
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ»
простягнення 68 653,87 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом:не з'явився
від відповідача за первісним позовом:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (надалі - ТОВ «ТАКТ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (надалі - ПАТ «Центренерго») про стягнення 367 651,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання з оплати поставленого товару за договором про закупівлю (поставку) товарів №12/29(092) від 07.07.2014 р., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 359 111,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 887,07 грн. та 3% річних у розмірі 1 652,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.11.2014 р.
30.10.2014 р. від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача борг у розмірі 299 111,40 грн., пеню у розмірі 6 887,07 грн. та 3% річних у розмірі 1 652,90 грн. Вказана заява прийнята судом для подальшого розгляду.
03.11.2014 р. до канцелярії суду відповідачем подано зустрічну позовну заяву до ТОВ «ТАКТ» про стягнення 68 653,87 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок недотримання ТОВ «ТАКТ» строків та обсягу поставки товару за договором про закупівлю (поставку) товарів №12/29(092) від 07.07.2014 р., існують правові підстави для стягнення з нього пені у розмірі 67 863,40 грн. та штрафу у розмірі 790,47 грн.
В судовому засіданні 03.11.2014 р. судом оголошено перерву на 03.12.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2014 р. зустрічну позовну заяву ПАТ «Центренерго» прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи призначено на 03.12.2014 р.
28.11.2014 р. від представника відповідача за первісним позовом до суду надійшла заява про розстрочення рішення у даній справі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем товариства.
03.12.2014 р. представником позивача за первісним позовом подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача борг у розмірі 256 381,40 грн., пеню у розмірі 6 887,07 грн. та 3% річних у розмірі 1 652,90 грн. Вказана заява прийнята судом для подальшого розгляду.
Крім того, 03.12.2014 р. представником ТОВ «ТАКТ» подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував повністю з огляду на не доведення ПАТ «Центренерго» факту направлення заявки на поставки товару саме у визначену дату, від якої і мав обраховуватися строк поставки спірної продукції.
В судовому засіданні 03.12.2014 р. судом оголошувалась перерва на 17.12.2014 р.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду надали додаткові пояснення по суті спору, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується підписами їх представників в розписці в повідомленні про перерву, а також протоколом судового засідання від 03.12.2014 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, їх пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
07.07.2014 р. між ПАТ «Центренерго» (покупець) та ТОВ «ТАКТ» (продавець) було укладено договір про закупівлю (поставку) товарів №12/29(092) (надалі - «Договір»).
Відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов цього договору.
Пунктом 1.3 Договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість та строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку до договору.
За змістом п.п. 3.2 та 3.3 Договору місце, строк (термін) поставки продукції визначається у додатку до договору. Фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід'ємною частиною даного договору. При цьому, покупець на підставі своїх письмових заявок, в межах запланованого в договорі обсягу продукції, має право перерозподіляти продукцію між вантажоотримувачами без додаткового погодження з постачальником.
Додатком №1 до Договору сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, умови розрахунків та строки поставки товару. Зокрема, розрахунки за продукцію здійснюються у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі трьох банківських днів з дня підписання акту прийому-передачі продукції; строк поставки: протягом 10 днів з дати надання письмової заявки покупця (з правом дострокової поставки).
На виконання умов Договору ТОВ «ТАКТ» поставило, а ПАТ «Центренерго» прийняло товар на загальну суму 795 438,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-007586 від 28.07.2014 р. та №РН-007646 від 30.07.2014 р.
Відповідачем за первісним позовом частково оплачено поставлену продукцію на суму 539 057,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №R/571 від 31.07.2014 р., №R/604 від 23.10.2014 р. та №R/897 від 25.11.2014 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача за первісним позовом, виконанням відповідачем за первісним позовом грошового зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 256 381,40 грн.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи (видаткові накладні №РН-007586 від 28.07.2014 р. та №РН-007646 від 30.07.2014 р.) підтверджується передача відповідачу за первісним позовом товару згідно Договору на загальну суму 795 438,40 грн.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами Договору визначено, що розрахунки за продукцію здійснюються у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі трьох банківських днів з дня підписання акту прийому-передачі продукції.
На виконання умов Договору сторонами було підписано акти прийому-передачі по Договору №1 від 30.07.2014 р. та №2 від 01.08.2014 р.
Відповідачем за первісним позовом частково оплачено поставлену продукцію на суму 539 057,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №R/571 від 31.07.2014 р., №R/604 від 23.10.2014 р. та №R/897 від 25.11.2014 р.
Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом за поставлений товар згідно Договору складає 256 381,40 грн., а строк виконання зобов'язання на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача за первісним позовом простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача за первісним позовом 256 381,40 грн. за поставлену продукцію. Відповідачем за первісним позовом вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ПАТ «Центренерго» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ТАКТ» про стягнення з ПАТ «Центренерго» заборгованості у розмірі 256 381,40 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 887,07 грн. та 3% річних у розмірі 1 652,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 07.08.2014 р. по 01.10.2014 р.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.6 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальникові неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченої продукції.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем за первісним позовом розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у розмірі 6 887,07 грн. та 3% річних у розмірі 1 652,90 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення первісних позовних вимог та стягнення з ПАТ «Центренерго» на користь ТОВ «ТАКТ» заборгованості у розмірі 256 381,40 грн., пені у розмірі 6 887,07 грн. та 3% річних у розмірі 1 652,90 грн.
Стосовно заяви ПАТ «Центренерго» про розстрочення виконання рішення суду протягом одного року, суд відзначає наступне.
Заява про розстрочення обґрунтована тим, що відповідач за первісним позовом на сьогоднішній день не зможе виконати прийняте судом рішення, оскільки знаходиться в скрутному фінансовому становищі, а також на стадії банкрутства.
У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського просувального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд відзначає, що відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду. Більш того, часткова оплата відповідачем за первісним позовом суми основної заборгованості під час вирішення даної справи свідчить про наявність у нього грошових коштів для виконання рішення про стягнення з нього заборгованості.
Крім того, доказів того, що у разі розстрочення виконання рішення на рік заборгованість буде погашена суду не надано, а тому заява ПАТ «Центренерго» про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.
Стосовно зустрічного позову ПАТ «Центренерго» суд відзначає наступне.
Згідно з положеннями статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом п.п. 3.2 та 3.3 Договору місце, строк (термін) поставки продукції визначається у додатку до договору. Фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід'ємною частиною даного договору. При цьому, покупець на підставі своїх письмових заявок, в межах запланованого в договорі обсягу продукції, має право перерозподіляти продукцію між вантажоотримувачами без додаткового погодження з постачальником.
Додатком №1 до Договору сторони погодили строк поставки продукції: протягом 10 днів з дати надання письмової заявки покупця (з правом дострокової поставки).
ПАТ «Центренерго» зазначає, що 17.07.2014 р. воно звернулося до відповідача за зустрічним позовом із заявкою №06-02/648 від 17.07.2014 р. на поставки продукції (круг 10,0-h 11 12Х1МФ-В-Т) кількістю 37,0 т., а відтак поставка зазначеного товару мала відбутися ТОВ «ТАКТ» протягом 10 днів з дня направлення вказаної заявки.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд відзначає, що позивачем за зустрічним позовом не додано належних та допустимих доказів на підтвердження факту направлення вказаної заявки №06-02/648 від 17.07.2014 р. ТОВ «ТАКТ» саме 17.07.2014 р.
Наданий ПАТ «Центренерго» витяг з журналу вихідної кореспонденції «Ременерго» ПАТ «Центренерго» за 2014 рік не приймається судом в якості належного доказу направлення відповідачу за зустрічним позовом листа-заявки №06-02/648 від 17.07.2014 р., оскільки не містить жодного посилання на те, якими саме засобами було направлено вказану заявку, а відтак може свідчити лише про наявність її реєстрації у внутрішній документації ПАТ «Ременерго» «Центренерго».
Більш того, в матеріалах справи відсутні докази отримання вказаної заявки відповідачем за зустрічним позовом, а лист ТОВ «ТАКТ» №1191 від 16.07.2014 р. не може бути підтвердженням вказаного факту, оскільки він був складний відповідачем за зустрічним позовом станом на 16.07.2014 р., тобто до виготовлення заявки №06-02/648 від 17.07.2014 р.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належним чином факту прострочення відповідачем за зустрічним позовом виконання зобов'язання з поставки продукції у визначений умовами Договору строк, що виключає можливість стягнення з нього штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 46 181,99 грн.
Крім того, стосовно нарахованих ПАТ «Центренерго» штрафних санкцій за недопоставлену ТОВ «ТАКТ» продукцію суд відзначає наступне.
Додатком №1 до Договору сторонами було погоджено найменування, асортимент, кількість та ціну товару, що мав поставлятися на користь покупця - круг 10,0-h 11 12Х1МФ-В-Т, кількістю 37,0 т.
В той же час, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Вимоги до первинного документа встановленні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», якою передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, вказаний Закон передбачає обов'язковим реквізитом первинного документа підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. №99 встановлено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність видається довіреній особі під розписку та реєструється у журналі реєстрації довіреностей.
За таких обставин, оформлені відповідним чином довіреності в силу приписів ст. 34 Господарського процесуального кодексу України є допустимими доказами отримання товару.
Як вбачається із матеріалів справи, поставка ТОВ «ТАКТ» матеріальних цінностей (продукції) на користь позивача за зустрічним позовом відбувалася на підставі виписаної «Ремненерго» ПАТ «Центренерго» довіреності №91 від 25.07.2014 р. на ім'я Дудченко О.Г. Вказаною довіреністю було уповноважено визначену особу на отримання від ТОВ «ТАКТ» продукції (круг ф. 10ст.12Х1МФ h 11 В-Т ГОСТ 7417-75;20072-74 бухт) кількістю 36,5 т.
Таким чином, навіть за умови визначення сторонами положеннями Договору поставку товару загально кількістю 37,0 т, відповідач за зустрічним позовом був позбавлений можливості поставити на користь позивача за зустрічним позовом товару, кількість якого перебільшувала 36,5 т, з огляду на відсутність повноважень у Дудченко О.Г. за довіреністю №91 від 25.07.2014 р.
При цьому, доказів уповноваження у визначеному законом порядку будь-якої іншої особи на отримання товару кількістю 0,5 т ПАТ «Центренерго» суду не надано.
Відтак, станом на момент здійснення поставки спірної партії продукції з огляду на відсутність повноважень у представника «Ремненерго» ПАТ «Центренерго» на отримання від відповідача за зустрічним позовом продукції кількістю саме 37,0 т, ТОВ «ТАКТ» було позбавлене можливості належним чином виконати умову Договору стосовно поставки партії товару саме на вказану кількість.
Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
З огляду на викладене, відсутні підстави для притягнення відповідача за зустрічним позовом до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій (пені у розмірі 21 681,41 грн. та штрафу у розмірі 790,47 грн.) за неналежне виконання зобов'язання з поставки товару у визначеній умовами Договору кількості.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ «Центренерго» у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Більш того суд відзначає, що зменшення позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» може бути підставою для повернення відповідної суми судового збору, але якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині, з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК, покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151.ю м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; ідентифікаційний код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49000, м. Дніпропетровськ, вуд Фурманова, 16-А; ідентифікаційний код 21858879) заборгованість у розмірі 256 381 (двісті п'ятдесят шість тисяч триста вісімдесят одна) грн. 40 коп., пеню у розмірі 6 887 (шість тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 1 652 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дві) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 7 532 (сім тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 49 коп. Видати наказ.
3. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Центренерго» відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.12.2014 р.
Суддя В.П. Босий