ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22895/14 17.12.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт"
до 1) Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу
Бондар Ірини Михайлівни
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"
про скасування виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін :
Від позивача: не з'явився
Від відповідача 1: не з'явився
Від відповідача 2: Мілімко А.А. (дов.)
Від третьої особи: не з'явився
У судовому засіданні 17.12.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзіт" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1 - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про скасування виконавчого напису нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, виданого 11.10.2013р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/22895/14, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2014р.
06.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни надійшли копії матеріалів нотаріальної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014р., в зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці розгляд справи № 910/22895/14 призначено на 25.11.2014р.
21.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" в судовому засіданні 25.11.2014р. усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" в судовому засіданні 25.11.2014р. надав суду письмові пояснення по справі та надав суду оригінали документів суду для огляду.
Представник відповідача 1 - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни в судове засідання 25.11.2014р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, однак, від Бондар Ірини Михайлівни надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", в судове засідання 25.11.2014р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2014р. розгляд справи №910/22895/14 відкладено на 03.12.2014р.
03.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" надійшли документи по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" в судовому засіданні 03.12.2014р. усно заявив клопотання про витребування доказів у відповідача 1 - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни відповідно до ст. 38 ГПК України та просив витребувати оригінали документів, відповідно до яких вчинявся виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом, в судовому засіванні 03.12.2014р., відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, так, як засвідчені належним чином копії документів, які просить витребувати позивач, наявні в матеріалах справи.
Представник відповідача 1 - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни в судове засідання 03.12.2014р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, однак, від Бондар Ірини Михайлівни надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" в судове засідання 03.12.2014р. не з'явився, однак, від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", в судове засідання 03.12.2014р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2014р. відкладено розгляд справи №910/22895/14 на 17.12.2014р.
08.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
17.12.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" надійшла телеграма, в якій представник позивача просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні.
Представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" в судове засідання 17.12.2014р. не з'явився, проте, від представника позивача надійшла телеграма, в якій він просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні.
Розглянувши дане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, огляду на наступне.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Крім того, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.
Представник відповідача 1 - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни в судове засідання 17.12.2014р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, однак, від Бондар Ірини Михайлівни надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" в судовому засіданні 17.12.2014р. письмового відзиву на позов не надав, позов заперечив.
Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", в судове засідання 17.12.2014р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, незважаючи на те, що представники позивача, відповідача 1 та третьої особи у судове засідання 17.12.2014р. не з'явилися, враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 17.12.2014. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника відповідача 2, суд
05.08.2005р. між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транзіт", як позичальником, був укладений Кредитний договір №СМ-005/007/2005, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 260 000,00 грн., а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені в цьому Договорі.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору позичальник зобов'язаний використати кредитні кошти на: перший транш - на погашення поточної заборгованості позичальника перед кредитором першої черги за кредитними договорами першої черги; другий транш - на ремонт та реконструкцію нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 63-А; третій транш - на ремонт та реконструкцію нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, буд. 63-А.
Пунктом 1.4. Кредитного договору, проценти за користування кредитом розраховуються кредитором на основі процентної ставки в розмірі FIDR + 5,5 % річних, з розрахунку 365 календарних днів на рік. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладення цього Договору) на строк в один календарний рік. Процента ставка по кредиту підлягає коригування протягом дії цього Договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи його першої частини (траншу). Процентна ставка фіксується відповідно до умов цього Договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 12 місячного періоду дії попередньої процентної ставки. Із зазначених дат проценти нараховуються, виходячи із ставок FIDR (фактично діюча на дату коригування) + 5,5% річних з розрахунку 365 календарних днів на рік. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни процентної ставки стосовно всієї непогашеної суми кредиту без укладення будь-яких додаткових угод до цього Договору. Проценти нараховуються на залишок заборгованості і за фактичний час користування кредитними коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення та сплачуються позичальником відповідно до умов ст. 1.5. цього Договору. В будь-якому випадку при повному поверненні суми кредиту нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту. При простроченні повернення кредиту проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку, передбаченому в п.п. 1.4.1.1., 1.4.1.2. цього Договору та повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту.
У відповідності до п. 1.6. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредитору суму кредиту не пізніше 05 серпня 2012р. відповідно до умов, встановлених ст. 1.5. цього Договору.
Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору кредитор здійснює видачу кредиту позичальнику трьома траншами: 1-й транш - 135 000,00 грн., 2-й транш - 60 000,00 грн., 3-й транш - 65 000,00 грн. згідно кредитних заявок позичальника в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок.
21.06.2007р. сторони Кредитного договору уклали Додатковий договір №1 до цього Кредитного договору, згідно з яким погодились збільшити суму кредиту на 280 000,00 грн. до 510 285,68 грн. згідно із Додаткового договору №1 викладено п. 1.4.1.1. Кредитного договору в новій редакції та зазначено в ньому, що процентна ставка є плаваючою. Проценти за користування кредитом розраховуються кредитором на основі плаваючої процентної ставки в розмірі FIDR + 4,25% річних з розрахунку 365 календарних днів на рік. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладення цього Договору). Плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає коригування протягом дії цього Договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня укладення цього Договору, якщо інше не передбачено цим Договором. Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов цього Договору в перший банківський день місяця наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат проценти нараховуються, виходячи із ставок FIDR (фактично діюча на дату коригування) + 4,25% річних (що діють на момент укладання цього Договору) з розрахунку річної бази нарахування процентів. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки стосовно всієї суми кредиту без укладення будь-яких додаткових договорів до цього Договору та/чи графіку повернення кредиту та сплати процентів, що є невід'ємною частиною цього Договору у новій редакції.
17.04.2009р. був укладений Додатковий договір №2 до Кредитного договору, відповідно до умов якого, зокрема, викладено п. 1.4.1.1. в новій редакції та вказано в ньому, що на період з моменту підписання цього Додаткового договору до 28 квітня 2009р. включно для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись процента ставка, розмір та вид якої визначено умовами Кредитного договору. На період з 29 квітня 2009р. до 28 вересня 2009р. включно для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в наступному розмірі: 15,25% річних. На період з 29 вересня 2009р. до повного виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в наступному розмірі: фіксований відсоток FIDR 8,25 % річних. Також сторони домовились про надання позичальнику траншу в суму 10 765,87 грн.
30.11.2009р. укладено Додатковий договір №3 до Кредитного договору, відповідно до умов якого, сторони, в тому числі, вказали, що на період з 30.11.2009р. до 28.03.2010р. для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в наступному розмірі: 17,20%. На період з 29.03.2010р. до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка в наступному розмірі: фіксований відсоток + FIDR 10,72% річних. Також було домовлено між сторонами про надання позичальнику траншу в сумі 10 454,18 грн.
З метою забезпечення зобов'язань ТОВ "Транзіт" за Кредитним договором, 05.08.2005р. між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транзіт", як іпотекодавцем, укладено Договір іпотеки №РСМ 005/007/2005, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №СМ-005/007/2005 від 05.08.2005р. іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно - нежиле приміщення № 3 (три) 1-го поверху, загальною площею 65,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Акалеміка Вернадського. будинок 63-А, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Транзіт".
10.12.2010р. між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", як покупцем, укладений Договір купівлі-продажу кредитного портфелю.
За цим Договором продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку №1 до цього Договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду.
Згідно з п. 3.2. Договору купівлі-продажу кредитного портфелю загальна сума заборгованості за кредитними договорами, що входять до кредитного портфелю на дату набрання чинності, складає 71 939 547,52 доларів США, 53 506 142,83 грн., 2 885 685,65 швейцарських франків, 511 657,03 євро.
Пунктом 3.3. Договору купівлі-продажу кредитного портфелю визначені права, які переходять до покупця за кредитними договорами у зв'язку з продажем кредитного портфелю, а саме:
- покупець набуває усі права вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу; правами вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; а також правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій.
- право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за кредитними договорами з дати набрання чинності;
- на умовах, передбачених договором комісії, право вимагати від продавця перерахування будь-яких сум та усіх коштів, отриманих ним від боржників в результаті реалізації заставленого майна.
Пунктом 4.1. Договору купівлі-продажу кредитного портфелю передбачено, що на підтвердження факту передачі кредитного портфелю в момент укладення цього Договору продавець зобов'язується передати покупцю кредитні документи. Передача кредитного портфелю (з усіма кредитними документами) покупцю підтверджується підписанням відповідного акту передачі документів сторонами цього Договору.
10.12.2010р. між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, у зв'язку із укладенням Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010р., ПАТ "ОТП Банк" передає та відступає ТОВ "ОТП Факторинг Україна" сукупність прав, належних ПАТ "ОТП Банк" за Договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставлене майно.
Відповідно до п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги, за цим договором до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" переходять всі права ПАТ "ОТП Банк" у зобов'язаннях, що виникли на підставі Договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.
Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги, до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшло право вимоги за Договором іпотеки №РСМ 005/007/2005 від 05.08.2005р.
Внаслідок неналежного виконання ТОВ "Транзіт" своїх зобов'язань за Кредитним договором, 09.08.2013 р. відповідач 2 - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до позивача з досудовою вимогою вих. № 10260 від 25.07.2013 р., в якій вимагав дострокового виконання боргових зобов'язань.
11.10.2013 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було вчинено виконавчий напис (зареєстровано в реєстр за № 7276), яким запропоновано, за рахунок коштів від реалізації нерухомого майна - нежилого приміщення № 3 (три) 1-го поверху, загальною площею 65,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Акалеміка Вернадського. будинок 63-А, задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" у розмірі: залишок заборгованості за кредитом - 394636,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 78241,69 грн.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що на момент звернення відповідача до приватного нотаріуса, сума заборгованості не була підтверджена та строк договору іпотеки не закінчився, а тому вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною виконавчий напис не відповідає чинному законодавству України.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р. передбачено, що вимоги за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором 09.08.2013 р. відповідач 2 - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до позивача з досудовою вимогою вих. № 10260 від 25.07.2013 р., в якій вимагав дострокового виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором №СМ-005/007/2005 від 05.08.2005р.
Вказана вимога була відправлена на адресу ТОВ "Транзіт" (позивача), вказану у Додаткових угодах до Кредитного договору та Додаткових угодах до Договору іпотеки, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 09.08.2013р.
Оскільки, ТОВ "Транзіт" не виконав вимог, зазначених відповідачем 2 - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в досудовій вимозі вих. № 10260 від 25.07.2013 р., останній звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною із заявою від 11.10.2013р. №148/10-13 про вчинення виконавчого напису на Договорі іпотеки №РСМ 005/007/2005 від 05.08.2005р.
11.10.2013 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було вчинено виконавчий напис (зареєстровано в реєстр за № 7276), яким запропоновано, за рахунок коштів від реалізації нерухомого майна - нежилого приміщення № 3 (три) 1-го поверху, загальною площею 65,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Акалеміка Вернадського. будинок 63-А, задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" у розмірі: залишок заборгованості за кредитом - 394636,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 78241,69 грн.
Порядок вчинення виконавчого напису та його форма, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України "Про нотаріат", 16 Главою Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону України "Про нотаріат"перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до розділу 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, а саме: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.
Відповідно до п. 1 вказаного Переліку (у редакції чинні на час вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже, нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє наявність документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.
Відповідачем 2 - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" були додержані всі перелічені вище вимоги: подані нотаріусу необхідні документи, які підтверджують безспірну заборгованість боржника та право вимоги відповідача 2, а саме: Кредитний договір №СМ-005/007/2005 від 05.08.2005р. з усіма додатками до нього, Договір іпотеки №РСМ 005/007/2005 від 05.08.2005р., розрахунок заборгованості по Кредитному договору, досудова вимога про погашення заборгованості за Кредитним договором, Договір про відступлення права вимоги від 10.12.2010р., Договір комісії від 10.12.2010р.
Таким чином, суд встановив, що відповідачем 2 - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було надано документи, що підтверджують безспірність заборгованості, вказана заборгованість позивача перед відповідачем на час вчинення виконавчого напису була безспірною, та нотаріус діяв у межах норм чинного законодавства України.
Посилання позивача на наявність спору між сторонами щодо розміру заборгованості та розгляду Господарським судом міста Києва справи №64/229 за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ТОВ "Транзіт" про стягнення заборгованості за Кредитним договором №СМ-005/007/2005 від 05.08.2005р. не спростовують факту надання нотаріусу документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку та безспірності заборгованості на час вчинення виконавчого напису.
З огляду на вищевстановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що спірний напис вчинено за відсутності документів, що підтверджують заборгованість за Кредитним договором №СМ-005/007/2005 від 05.08.2005р., доказів оплати грошових коштів за Кредитним договором позивачем не надано, наявність заборгованості не спростовано.
Пунктом 2.3. розділу 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Судом встановлено, що нотаріусом були дотримані вищевказані вимоги, оскільки відповідач 2 - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направив ТОВ "Транзіт" вимогу вих. № 10260 від 25.07.2013р. про погашення заборгованості 09.08.2013р. В той час, як приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною виконавчий напису було вчинено 11.10.2013р. за заявою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" вих. № 148/10-13 від 11.10.2013р. про вчинення виконавчого напису.
Доводи відповідача про порушення нотаріусом п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004р., не приймаються судом до уваги, оскільки вказана Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на час вчинення спірного виконавчого напису втратила чинність.
Щодо вимог до відповідача 1 - Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, то суд зазначає, що відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною правомірно, відповідно до вказаних вище норм чинного законодавства України та Договору, у зв'язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про скасування виконавчого напису нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, виданого 11.10.2013р.
Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не доведено правомірності своєї позиції та враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав зазначених в позовній заяві.
Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт".
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт" до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про скасування виконавчого напису нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, виданого 11.10.2013р. відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 22.12.2014р.
Суддя О.В. Гулевець