Ухвала від 23.12.2014 по справі 826/20021/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

23 грудня 2014 року м. Київ № 826/20021/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1

до Адміністрації Президента України

третя особа без самостійних вимог:

Відділ державної міграційної служби Печерського району міста Києва

про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Адміністрації Президента України, третя особа без самостійних вимог: Відділ державної міграційної служби Печерського району міста Києва, в якому просив скасувати Указ Президента України від 27.12.2013 року №715 в частині припинення громадянства України ОСОБА_1

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом четвертим ч.1 ст.106 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені особою, до якої пред'явлено вимоги - органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.

Крім того, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.

Як вбачається з позовної заяви, в якості відповідача у спірних правовідносинах визначено Адміністрацію президента України.

Водночас, в пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить «скасувати Указ Президента України від 27.12.2013 року №715» у певній його частині.

Оскаржуваний Указ виданий саме Президентом України на підставі ст.106 Конституції України.

Всупереч тому, що предметом оскарження позивачем є саме виданий Президентом України нормативно-правовий акт, позивачем не визначено Президента України в якості відповідача у справі

Крім того, змісту позовної заяви неможливо в чому саме полягає неправомірність рішень, дій або бездіяльності безпосередньо Адміністрації Президента України, не наведено норм законодавства, які порушені даною особою.

Так, у відповідності до Положення про Адміністрацію Президента України, затвердженого Указом Президента України від 02.04.2010р. №504/2010, Адміністрація Президента України (далі по тексту - Адміністрація) є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України.

При цьому, до повноважень і прав Адміністрації, що визначені у пунктах 4, 5 Положення, не віднесено видання нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання на території України.

Наведені обставини позбавляють можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовність позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

При цьому, позивачем не надано доказів порушення саме Адміністрацією Президента України його прав. Відсутнє в позовній заяві і посилання позивача на такі докази.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача визначитись з суб'єктом владних повноважень до якого спрямовуються вимоги (чиї рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються), доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких вона ґрунтує свої вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем (відповідачами), сформувати позовні вимоги до відповідача (або декількох відповідачів), вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відповідача (відповідачів) у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем (відповідачами) рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно частини 2 статті 4 зазначеного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2014 року у місячному розмірі 1 218,00 гривень.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом направлення до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також належних доказів на підтвердження сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.105, 106, ч.1 ст.108, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу семиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст.254 та ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.А. Добрівська

Попередній документ
42006870
Наступний документ
42006875
Інформація про рішення:
№ рішення: 42006873
№ справи: 826/20021/14
Дата рішення: 23.12.2014
Дата публікації: 26.12.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)