18 грудня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/3768/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
при секретарі - Пушенко О.І.,
за участі представників позивача - ОСОБА_6, ОСОБА_2,
представників відповідача - Дубрової О.С., Крохмалюк С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення про застосування штрафних санкцій, -
Позивач 26.11.2014 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф- 012 від 16.07.2014 р.; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій № 0005001701 від 30.10.2014 р. Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.
Свої вимоги мотивує тим, що висновки акту перевірки є суб'єктивними припущеннями інспекторів, що проводили перевірку. Інспекторами порушено п.1.7 Розділу І та п.п. 2.3.2.3 Розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами», затвердженого Наказом № 395 від 14.03.2014 р. Міністерства фінансів України, а саме - в акті перевірки відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують факт порушення ФОП ОСОБА_5 п.п. 2 п.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». В таблиці 24 (стор.19 акту перевірки) та описовій частині (стор.20 акту) не зазначено назви, дати і номера документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, які доказують факт заниження ФОП ОСОБА_5 доходу за відповідні періоди на суму 108214,55 грн. За таких підстав позивач вважає, що акт перевірки не може вважатись носієм доказової інформації для прийняття законного рішення за результатами перевірки. Позивач зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» були внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Законом України «Про внесення змін до деяких Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» були внесені зміни до Податкового кодексу України, якими повноваження щодо адміністрування єдиного соціального внеску та проведення перевірок платників ЄСВ були передані від Пенсійного фонду України до податкових органів. Проте вищеназваними законами не надані повноваження податковим органам проводити перевірки платників податків зі сплати ЄСВ за періоди, що передували даті набуття чинності зазначеними законами. Відтак, позивач вважає, що відповідач не наділений повноваженнями проводити перевірку обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 11.08.2013 року. Позивач наполягає на тому, що за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. ним отримано наступний дохід, з якого обчислюється податок на доходи фізичних осіб: 2011р.-202,59 грн., 2012 р. - 8742,00 грн., 2013 p.-10394,00грн. Зазначені суми відображені в деклараціях за 2011р., 2012 p., 2013 р. і не ставляться відповідачем під сумнів в акті перевірки (стор. 14 акту). Загальна сума чистого доходу, який ФОП ОСОБА_5 отримала за 2011р., 2012 р. та 2013 р. становить 19338,59 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами і не заперечується відповідачем (останнім на стор. 14 акту перевірки здійснено запис: - «перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу не встановлено його заниження або завищення, чим не порушено ст.177 Податкового кодексу України», на стор. 15 акту перевірки здійснено запис: «заборгованості перед бюджетом по сплаті податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 на дату закінчення перевірки немає»). Таким чином, висновок відповідача про заниження сум доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок, на 108214,55 грн., на думку позивача, суперечить вимогам п.2 ч.І ст.7 та ч. 11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки сума донарахованого ЄСВ в розмірі 48570,47 грн. складає 251 % від суми 19338,59 грн., сумарного, за 2011-2013 p.p., чистого доходу, отриманого від підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. З цих підстав позивач вважає, що відповідач виніс вимогу № Ф-012 від 16.07.2014 р. про сплату недоїмки та рішення № 0005001701 від 30.10.2014 р. про застосування штрафних санкцій не на підставі закону і зазначені рішення підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що в порушення ст. 44, п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу ФОП ОСОБА_5 на перевірку не було надано Книгу обліку доходів і витрат за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2011 року та за період з 01.07.2013 р по 31.12.2013 р. У зв'язку з ненаданням книги обліку доходів та витрат, обсяг фактично отриманого доходу помісячно було визначено в ході проведення перевірки на підставі наданих первинних документів, які підтверджують отримані валові доходи та понесені витрати, банківських виписок по рахунках. Перевіркою встановлено заниження позивачем чистого доходу за: серпень 2011 року на 131,60 грн., за жовтень 2011 року на 6507,72 грн., за листопад 2011 року на 1993,16 грн., за січень 2012 року на 566,85 грн., за лютий 2012 року на 12324,55 грн., за квітень 2012 року на 7267,27 грн., за липень 2012 року на 5301,52 грн., за серпень 2012 року на 17632,00 грн., за вересень 2012 року на 2197,00 грн., за грудень 2012 року на 3747,00 грн., за лютий 2013 року на 18352,00 грн., за травень 2013 року на 5343,47 грн., за серпень 2013 року на 10176,02 грн., за вересень 2013 року на 7186,34 грн. та за грудень 2013 року на 19488,00 грн. та його завищення за грудень 2011 року на 1004,00 грн., за березень 2012 року на 1073,00 грн., за травень 2012 року на 1094,00 грн., за червень2012 року на 1094,00 грн., за січень 2013 року на 1147,00 грн., за березень 2013 року на 1147,00 грн., за липень 2013 року на 1147,00 грн., за жовтень 2013 року на 1147,00 грн. та за листопад 2013 року на 1147,00 грн. Таким чином, позивачем було порушено п.п. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" внаслідок чого платником було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року в розмірі 108214,55 грн. враховуючи наведене, відповідач вважає, що прийняті вимога про сплату недоїмки із сплати єдиного соціального внеску та рішення про застосування фінансових санкцій є правомірними та не підлягають скасуванню.
Працівниками ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.77.4 ст. 77 ПКУ, ст..13 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та наказу від 06.06.2014 року №1700, направлень №1826, 1827 від 18.06.2014 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_5, щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
За результатами перевірки був складений акт від 16.07.2014 р. №1685/17/НОМЕР_2.
Перевіркою встановлено порушення:
ст. 44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу, а саме на перевірку не надані книги обліку доходів та витрат за періоди: з 01.01.2011р. по 31.08.2011р. та з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р.;
п.п.2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого платником було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок в розмірі 108214,55 грн.. Донараховано єдиного соціального внеску - 37550,42 грн.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було пред'явлено ФОП ОСОБА_5 вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-012 від 16.07.2014 року, якою визначено суму недоїмки в розмірі 37550,42 грн.
Також на підставі висновків акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0004171701 від 29.07.2014 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2936,43 грн.
ФОП ОСОБА_5 було оскаржено вимогу та рішення до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 24.10.2014 року № 2592/К/99-99-10-01-07-15 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-012 від 16.07.2014 року було залишено без змін, а рішення № 0004171701 від 29.07.2014 року - скасовано та зобов'язано ДПІ в м. Чернігові направити скаржнику нове рішення.
ДПІ в м. Чернігові на виконання вимог рішення ДФС України від 24.10.2014 року № 2592/К/99-99-10-01-07-15 було винесено рішення № 0005001701 від 30.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 2936,43 грн.
ФОП ОСОБА_5 перебував на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року. З другого кварталу 2011 року позивач перебував на загальній системі оподаткування.
В акті перевірки зазначено, що в порушення ст. 44, п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу ФОП ОСОБА_5 на перевірку не було надано Книгу обліку доходів і витрат за період з 01.01.2011 р. По 31.08.2011 р. та за період з 01.07.2013 р по 31.12.2013 р. У зв'язку з ненаданням книги обліку доходів та витрат, обсяг фактично отриманого доходу помісячно було визначено в ході проведення перевірки на підставі наданих первинних документів, які підтверджують отримані валові доходи та понесені витрати, банківських виписок по рахунках.
В акті документальної перевірки на стор.19 в таблиці №24 колонка 4 (за даними перевірки) вказані суми чистого доходу помісячно, визначені за результатами перевірки, а саме:
за періоди з 01.04.2011р. по 31.08.2011р. та з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. на підставі наданих на перевірку банківських виписок по рахунках та первинних документів (рахунки, накладні), які підтверджують отримані валові доходи та понесені витрати, оскільки ФОП ОСОБА_5 не надала на перевірку книги обліку доходів та витрат за вказаний період;
за період з 01.09.2011р. по 30.06.2013р. на підставі наданих на перевірку книги обліку доходів та витрат, банківських виписок по рахунках та первинних документів.
Перевіркою встановлено заниження позивачем чистого доходу за: серпень 2011 року на 131,60 грн., за жовтень 2011 року на 6507,72 грн., за листопад 2011 року на 1993,16 грн., за січень 2012 року на 566,85 грн., за лютий 2012 року на 12324,55 грн., за квітень 2012 року на 7267,27 грн., за липень 2012 року на 5301,52 грн., за серпень 2012 року на 17632,00 грн., за вересень 2012 року на 2197,00 грн., за грудень 2012 року на 3747,00 грн., за лютий 2013 року на 18352,00 грн., за травень 2013 року на 5343,47 грн., за серпень 2013 року на 10176,02 грн., за вересень 2013 року на 7186,34 грн. та за грудень 2013 року на 19488,00 грн. та його завищення за грудень 2011 року на 1004,00 грн., за березень 2012 року на 1073,00 грн., за травень 2012 року на 1094,00 грн., за червень2012 року на 1094,00 грн., за січень 2013 року на 1147,00 грн., за березень 2013 року на 1147,00 грн., за липень 2013 року на 1147,00 грн., за жовтень 2013 року на 1147,00 грн. та за листопад 2013 року на 1147,00 грн.
Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% встановлено порушення п. 5, п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме ФОП ОСОБА_5 внаслідок заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини, було занижено суму єдиного внеску на 37550,42 грн.
Згідно даних перевірки (таблиця № 24 стор. 19 акту перевірки) сума чистого доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини позивача повинна становити за 2011 рік - 16362,48 грн., за 2012 рік - 55582,24 грн., за 2013 рік - 65204,83 грн., в той час як позивачем суми, заявлені в податкових деклараціях, становлять за 2011 рік - 8734,00 грн., за 2012 рік - 9807,00 грн., за 2013 рік - 10394,00 грн. Також згідно стовпчика № 4 таблиці № 24 стор. 19 акту перевірки за даними перевірки сума чистого доходу, заявлена в податковій декларації ФОП ОСОБА_5 становить за 2011 рік - 13498,34грн., за 2012 рік - 57586,51 грн., за 2013 рік - 99452,45 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно із ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до абз. 3, 5 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Враховуючи зазначене, періодом для позивача, за який він повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як фізичної особи-підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування є календарний рік базою для визначення суми єдиного внеску є чистий дохід, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Згідно, наданих в судове засідання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_5 (а.с. 62-69) сума чистого доходу за 2011 рік становить 210,00 грн., за 2012 рік - 9807,00 грн., за 2013 рік - 10394,00 грн.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
В акті перевірки стор. 14 таблиця № 19 зазначено, що позивачем було подано декларації про доходи № 9015088652 від 06.02.2012 року за 2011 рік, № 9086750855 від 10.02.2013 року за 2012 рік, № 9089672247 від 05.02.2014 року та уточнюючу № 9091397136 від 02.06.2014 року за 2013 рік. Відповідно до даних цих декларацій оподатковуваний дохід (чистий дохід) ФОП ОСОБА_5 становить: за 2011 рік - 202,59, за 2012 рік - 8742,00 грн., за 2013 рік - 10394,00 грн. Зазначені суми збігаються з даними перевірки ДПІ в м. Чернігові.
Враховуючи зазначене, ДПІ в м. Чернігові прийшла до висновку, що перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу не встановлено його заниження або завищення, та не порушено ст.. 177 ПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ в м. Чернігові одночасно в одному акті перевірки стверджує про заниження позивачем суми чистого доходу, що є базою для вирахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та про дотримання позивачем ст.. 177 ПК України при визначенні чистого оподатковуваного, податком на доходи фізичних осіб, доходу та погоджується із сумою такого доходу, визначеного позивачем в податкових деклараціях за 2011-2013 роки. Як визначає, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного соціального внеску є чистий дохід платника, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Враховуючи, що ДПІ в м. Чернігові зазначено, що ФОП ОСОБА_5 не порушено ст.. 177 ПК України та правильно визначено суму оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу, суд вважає, що позивачем не порушено порядок визначення суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за звітний календарний рік та не порушено вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м. Чернігові протиправно, за відсутності порушень з боку позивача, визначено суму недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пред'явлено ФОП ОСОБА_5 вимогу про сплату єдиного внеску та винесено рішення про застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування вимоги від № Ф- 012 від 16.07.2014 р. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0005001701 від 30.10.2014 р., а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.
Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_5 правомірно, на підставі вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено суму чистого доходу що є базою для вирахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджено актом перевірки, а відтак винесені вимога про сплату боргу з єдиного внеску № Ф- 012 від 16.07.2014 р. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0005001701 від 30.10.2014 р. порушують права позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, відтак позовні вимоги ФОП ОСОБА_5 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № Ф-012 від 16.07.2014 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про застосування штрафних санкцій № 0005001701 від 30.10.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України 183 грн. 08 коп. судових витрат на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5. .
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Кашпур