ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
17 листопада 2014 року 16 год. 59 хв. № 826/16635/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайф Центр" до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 17 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 28 жовтня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайф Центр (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 23 жовтня 2014 року № 1569 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "СофтПроТрейдинг" за липень 2014 року (далі - оскаржуваний наказ).
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуваний наказ порушує його права та законні інтереси, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для його прийняття.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.
Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 10 листопада 2014 року та протягом судового розгляду справи.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем 23 жовтня 2014 року оформлено оскаржуваний наказ № 1568, яким призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "СофтПро-Трейдинг" (далі - ТОВ "СофтПро-Трейдинг") за липень 2014 року, тривалістю п'ять робочих днів із 23 жовтня 2014 року.
Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
Так, відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, згідно з п.п. 9, 10, 12, 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі - Порядок № 1245), органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.
Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.
У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених ПК України.
Суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено ПК України.
У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.
Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем на адресу позивача направлено письмовий запит від 18 вересня 2014 року № 8940/10/26-56-22-05-34 про надання інформації та її документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку з відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ "СофтПро-Трейдинг", ПП "Оріон пайс" та ПП "Віапласт" у липні 2014 року, який отримано позивачем, що ним і не заперечувалось.
Відповідь на письмовий запит позивачем надано шляхом направлення відповідачу листа від 08 жовтня 2014 року № 105, зі змісту якого вбачається, що позивачем надано відповідачу запитувану інформацію та її документальне підтвердження.
Посилання представників позивача на те, що на запит відповідача надано відповідь із документальним підтвердженням у встановлений законодавством термін, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки, судом не приймаються, оскільки якщо податковим органом виявлено недостатньо пояснень та їх документального підтвердження, то цей орган має право на проведення перевірки.
Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 07 липня 2014 року № К/800/53633/13.
У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що інформацією, яка свідчила про недостатність пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "СофтПро-Трейдинг", став акт Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 16 жовтня 2014 року № 67/11-23-22-04/30330993 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СофтПро-Трейдинг" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ "Теміс Капітал" за липень 2014 року.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1, п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Тривалість перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у ст. 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах 3-8 цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Поряд з цим, суд зазначає, що копію оскаржуваного наказу разом із повідомленням про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки 23 жовтня 2014 року отримано головним бухгалтером позивача Левченко Т.М., що підтверджується відповідними розписками у даних документах.
Суд також зазначає, що оскаржуваний наказ, який є актом індивідуальної дії, на момент розгляду даної справи є реалізованим (проведено перевірку), тобто є таким, що вичерпав свою дію.
У постанові Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року № К800/29102/13 зазначено, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише у тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Як зазначено у п. 5 рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008, при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Факт проведення перевірки позивача на підставі оскаржуваного наказу підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту від 30 жовтня 2014 року № 3223/26-52-22-05/35222000 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "СофтПро-Трейдинг" за період з 01 по 31 липня 2014 року.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин вбачається відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайф Центр" до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Автолайф Центр".
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 25 листопада 2014 року