19 грудня 2014 року Чернігів Справа № 825/3934/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Поліщук Л.О.,
за участі секретаря Сірого І.О.,
за участі представника позивача Фролкова В.А.,
за участі предтавника відповідача Ленько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправним виконавчого документу та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.12.2014 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі - СТОВ «Батьківщина») звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівський області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд: визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленька А.М. від 10.12.2014 про накладення арешту на кошти боржника за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення з Cільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (юридична адреса: вул. Незалежності, 51, с. Калюжниці, Срібнянський район, код ЄДРПОУ - 30875436) в межах суми 2274326,87 грн.; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.01.2014 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення з Cільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (юридична адреса: вул. Незалежності, 51, с. Калюжниці, Срібнянський район, код ЄДРПОУ - 30875436).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 у справі № 825/3834/14 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії було забезпечено адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» та заборонено відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області вчиняти будь-які дії щодо виконання зведеного виконавчого провадження № 31/4 до вирішення спору по суті. Разом з тим, 10.12.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Леньком А.М. винесено постанову про арешт коштів боржника №31/4, якою накладено арешт на кошти в межах суми 2274326,87 грн. Крім того зазначив, що відповідачем постановою про арешт коштів боржника №31/4 від 10.12.2014 накладено арешт на рахунки СТОВ «Батьківщина» у завищеній сумі від загальної суми боргу, а саме на 258214,06 грн.
У судовому засіданні 18.12.2014 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до журналу судового засідання, замінено неналежного відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівський області на належного - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.
Ухвалою суду від 19.12.2014 позовну заяву в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.01.2014 за зведеним виконавчим провадженням № 31/4 від 14.06.2011 (№ за ЄДРВП - 28391641) про стягнення з Cільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (юридична адреса: вул. Незалежності, 51, с. Калюжниці, Срібнянський район, код ЄДРПОУ - 30875436) залишено без розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2014 позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні 19.12.2014 представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена відповідачем у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.12.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. винесено постанову про арешт коштів боржника №31/4, якою накладено арешт на кошти в межах суми 2274326,87 грн., що знаходяться на рахунках СТОВ «Батьківщина» (а.с.14-19).
16.12.2014 начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Палігіним О.П. винесено постанову, якою скасована постанова про арешт коштів боржника № 31/4 від 10.12.2014 про стягнення заборгованості з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» та зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. провести відповідні виконавчі дії у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (а.с.107-109).
Вважаючи постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленька А.М. про арешт коштів боржника №31/4 від 10.12.2014 протиправною, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV).
Статтею 1 Закону № 606-ХІV встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Відповідно до статті 52 Закону № 606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Відповідно до статті 57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Частиною 1 статті 83 Закону № 606-ХІV передбачено, що контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу.
Відповідно до частини 2 цієї статті керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Так, 10.12.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Леньком А.М. винесено постанову про арешт коштів боржника №31/4, якою накладено арешт на кошти в межах суми 2274326,87 грн., що знаходяться на рахунках СТОВ «Батьківщина».
Разом з тим, 16.12.2014 начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Палігіним О.П. винесено постанову, якою скасована постанова про арешт коштів боржника № 31/4 від 10.12.2014 про стягнення заборгованості з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» та зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. провести відповідні виконавчі дії у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про його скасування.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя.
У контексті з положеннями частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова скасована відповідачем, що свідчить про відсутність порушених прав позивача у публічно-правових відносинах та предмету адміністративного позову.
За таких обставин та з урахуванням відсутності порушених прав позивача у публічно-правових відносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправною постанови.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Поліщук