10 грудня 2014 року Житомир Справа № 806/5286/14
Категорія 8.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Панкеєвої В.А.,
при секретарі - Бондаренко Д.А.,
за участю представника позивача - Карпова М.Ю.,
за участю представник відповідача - Дурава В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Натураліс-Полісся" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними бездіяльності та висновквів акту, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Натураліс-Полісся" звернулось до суду з позовом, просило визнати бездіяльність Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, яка виразилась у не складанні податкового повідомлення-рішення по акту перевірки № 5065/06-25-22-02/38892307/0100 від 12.08.2014 протиправною; визнати протиправними висновки вказаного акту перевірки, проведеної Житомирською ОДПІ; зобов'язати Житомирську ОДПІ винести податкове повідомлення-рішення відповідно до акту перевірки № 5065/06-25-22-02/38892307/0100 від 12.08.2014.
В судовому засіданні 10.12.2014 представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання протиправними висновків акту перевірки № 5065/06-25-22-02/38892307/0100 від 12.08.2014, в зв'язку з тим, що акт перевірки не є актом індивідуальної дії.
Представник позивача не заперечував щодо задоволення клопотання.
Відповідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вимоги позивача щодо визнання протиправними висновків акта перевірки суд вважає безпідставними, оскільки, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Вказаний акт не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи. Такий акт є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не є актом застосування норм права та не встановлюють конкретні приписи до позивача.
Також, слід зазначити, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, оскільки акт перевірки не носить обов'язкового характеру для особи, яка перевіряється, не встановлює, припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжує правових наслідків. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акта. Таким чином, зазначений в позовній заяві акт перевірки фіксує лише обставини при проведенні перевірки.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у частині, оскільки висновки оскаржуваного акту не є актом індивідуальної дії, тому позовну заяву в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 17, 157, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Провадження в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Натураліс-Полісся" про визнання протиправними висновків акту перевірки № 5065/06-25-22-02/38892307/0100 від 12.08.2014, проведеної Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області- закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий суддя: В.А. Панкеєва