17 грудня 2014 року м. Київ В/800/5251/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Пасічник С.С., Ліпського Д.В., Олексієнка М.М., Олендера І.Я., Стародуба О.П.
перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» про стягнення суми,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» звернулось до суду із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року у зазначеній справі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 124250,52 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року касаційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено частково, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року скасовано, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року залишено в силі.
В заяві про перегляд Верховним Судом України зазначеної вище ухвали Вищого адміністративного суду України Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» порушує питання про її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно з статтею 235 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
Згідно з положеннями статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
Встановлений статтею 237 КАС України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
При цьому, у пункті першому вказаної статті чітко визначено, що судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції лише одних і тих самих норм матеріального права.
Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
У заяві, що надійшла до Вищого адміністративного суду України, заявник, посилаючись на неоднакове застосування цим судом, як судом касаційної інстанції, норм ст.250 Господарського кодексу України, надав в обґрунтування останньої судові рішення, у тому числі постанови Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2007 року, від 06 листопада 2007 року, від 13 листопада 2007 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2013 року №К/9991/56139/12, зі змісту яких вбачається неоднакове застосування у подібних правовідносинах норм зазначеної статті Господарського кодексу України.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» про стягнення суми для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2014 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.С. Пасічник
Д.В. Ліпський
М.М. Олексієнко
І.Я. Олендер
О.П. Стародуб