Ухвала від 20.11.2014 по справі 227/7001/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Київ К/800/23666/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання перерахувати пенсію державного службовця, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та постанову Добропільського міськрайонного суду від 26 лютого 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області у здійсненні перерахунку її пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії державного службовця з 10 червня 2013 року в розмірі 85% заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, надбавки та індексація заробітної плати є складовими заробітної плати, які враховуються при призначенні та обчисленні пенсії.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, а саме: змінено постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2014 року в абзаці 1 резолютивної частини словосполучення «з 10 червня 2013 року» замінено на словосполучення «з 01 листопада 2013 року», а словосполучення « 85%» замінено на словосполучення « 80%»; в іншій частині постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2014 року - залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що Добропільський міськрайонний суд Донецької області допустив помилку при зобов'язанні Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області провести ОСОБА_4 перерахунок нарахованої пенсії в розмірі 85 % від суми заробітної плати, замість 80 % відповідно до положень статті 37 Закону № 3723-ХІІ, які чинні на час здійснення такого перерахунку; що позивач звернувся з відповідною заявою про перерахунок пенсії, яка і є підставою для такого перерахунку, 11.11.2013 року (а.с. 11), а відтак датою з якої необхідно проводити перерахунок слід вважати 01.11.2013 року.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідач, у своїй касаційній скарзі, заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору.

Відповідач, зазначає, що ст. 33 Закону України «Про державну службу», якою визначені складові заробітної плати державного службовця, матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, не зазначена, а тому не зараховується до заробітку для обчислення пенсії. Крім того, згідно ст. 37 цього ж Закону в редакції, що діє на даний час, пенсія державному службовцю призначається в розмірі 80 % заробітної плати.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту другого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ОСОБА_4 на підставі протоколу № 829 від 08.09.2011 року призначено пенсію державного службовця з 01.09.2011 року в розмірі 85 % заробітної плати.

Відповідно до довідки № 15221/10/05 від 01.09.2011 року Добропільської ОДПІ до складових заробітної плати позивача не було включено матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки, для вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати (а.с. 12-15).

8 листопада 2013 року ОСОБА_4 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок призначеної їй пенсії з включенням до розрахунку матеріальної допомоги та індексації згідно довідки № 5688/ 10/05-0705 від 08.11.2013 року.

Рішенням № 3681 від 18.11.2013 року відповідач відмовив у проведенні вказаного перерахунку пенсії.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а позивача - задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входить додаткова заробітна плата, а це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Також до заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (далі Закон № 3723-XII), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 37-1 Закону № 3723-XII, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно статті 33 Закону № 3723-XII заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови КМ України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Згідно частини 2 ст. 37-1 Закону № 3723-XII перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

В постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року в справі № 21-430а11 (за аналогічним позовом) визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на соціально-побутові потреби та індексація заробітної плати включаються до складу заробітної плати державного службовця, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача, а тому відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача є протиправною.

Дійшовши висновку про часткове задоволення вимог касаційних скарг, суд касаційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Таким чином, перерахунок пенсії, призначеної до 01.10.2011 року, проводиться в разі підвищення заробітної плати відповідних категорій державних службовців, виходячи з розміру, встановленого на час призначення пенсії.

Враховуючи те, що позивачу призначено пенсію до 01.10.2011 року в розмірі 85 % заробітної плати, то саме цей розмір необхідно враховувати при перерахунку вищевказаної пенсії, що не було враховано судом апеляційної інстанції. Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано вимог ст. 99 КАС України, щодо дати здійснення перерахунку пенсії. В той же час, суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді даної справи.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що при його ухвалені, суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, та воно ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області задовольнити частково.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 227/7001/13-а скасувати, а постанову Добропільського міськрайонного суду від 26 лютого 2014 року в даній справі залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска

Попередній документ
42006265
Наступний документ
42006267
Інформація про рішення:
№ рішення: 42006266
№ справи: 227/7001/13-а
Дата рішення: 20.11.2014
Дата публікації: 26.12.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: