11 грудня 2014 року м. Київ К/9991/66498/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Заїки М.М.,
Стародуба О.П., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Комсомольського міського суду Полтавської області про порушення права на звернення, публічну інформацію, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2011 року, -
встановив:
У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся у Полтавський окружний адміністративний суд з позовом до Держави Україна в особі Комсомольського міського суду Полтавської області про порушення права на звернення, публічну інформацію та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2011 року, вказану позовну заяву залишено без руху, ОСОБА_4 встановлено строк до 18 березня 2011 року для усунення недоліків позовної заяви.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2011 року і прийняти по справі нове судове рішення.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без руху, суддя суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_4 не дотримано при поданні позову вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не надано документ, що підтверджує сплату судового збору з позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, або доказів на підтвердження підстави звільнення його від сплати судового збору.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно до вимог підпунктів 1, 2, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту.
Відповідно до положень підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ставка державного мита із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, складає 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
При цьому, підпунктом «ж» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» передбачено, що державне мито із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до
100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сплачується у розмірі
1 відсоток ціни позову, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди
з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 5 відсотків ціни позову, із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 10 відсотків ціни позову.
Згідно частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 не додав до цієї позовної заяви документ про сплату судового збору, який справляється із позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, чи документ, який би свідчив про звільнення його від такої сплати, то суддя суду першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогах статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2011 року постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновок судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Комсомольського міського суду Полтавської області про порушення права на звернення, публічну інформацію, відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Заїка М.М.
Стародуб О.П.