18 грудня 2014 року м. Київ В/800/5320/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
суддя-доповідач Мороз В.Ф.
суддів: Донець О.Є.
Леонтович К.Г.
Голяшкін О.В.
Черпіцька Л.Т.
перевіривши заяву Вищого професійного училища №4 м. Хмельницького про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 вересня 2014 року у справі за позовом Вищого професійного училища №4 м. Хмельницького до Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,
Вище професійне училище №4 м. Хмельницького звернулось із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги інспекції в частині зобов'язання училища повернути у власність держави відчужене майно (частина гуртожитку).
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 03 вересня 2014 року постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року залишено без змін.
Вище професійне училище №4 м. Хмельницького звернулось із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 вересня 2014 року на підставі п.1 ч.1 ст.237 КАС України. У заяві зроблено посилання на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 237 КАС України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень може бути виключно неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У пункті 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 "Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права надано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2013 року, предметом спору у якій було зобов'язання виконати пункт вимоги про усунення порушень виявлених інспекцією в ході ревізії.
У даній справі предметом спору було визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги інспекції в частині зобов'язання училища повернути у власність держави відчужене майно (частина гуртожиток).
Судове рішення, на яке здійснено посилання, та рішення, про перегляд якого поставлено питання прийняті за різних фактичних обставин та предмету спору, а тому не може бути підставою для висновку про неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Водночас ухвала Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2013 року про направлення справи на новий розгляд, що надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, прийнята на підставі норм процесуального права і не містять висновку про вирішення спору по суті, а тому не може бути підставою для перегляду Верховним Судом України.
Враховуючи вищенаведене, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, для допуску заяви до провадження.
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 вересня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.Ф. Мороз
О.Є. Донець
К.Г. Леонтович
О.В. Голяшкін
Л.Т. Черпіцька