"04" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/41349/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Заїки М.М.,
Стародуба О.П., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії як інваліду війни, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на постанову Марківського районного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 26 травня 2011 року, -
встановив:
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії як інваліду війни за період з 1 січня 2004 року по 1 січня 2006 року в розмірі 350 процентів мінімальної пенсії за віком.
Постановою Марківського районного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 26 травня 2011 року, позов задоволено. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо нарахування та виплати позивачеві підвищення до пенсії як інваліду війни у розмірі меншому, за встановлений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ), за період з 1 січня 2004 року по 1 січня 2006 року. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії інваліду війни ОСОБА_4 за період з 1 січня 2004 року по 1 січня 2006 року у розмірі 350 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», з урахуванням проведених виплат.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Марківського районного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 26 травня 2011 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону № 3551-ХІІ (у редакції, чинній до 1 січня 2006 року) інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Тобто, вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії визначено мінімальну пенсію за віком.
Зобов'язуючи Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_4 за період з 1 січня 2004 року по 1 січня 2006 року у розмірі 350 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», суд першої інстанції вірно виходив з того, що вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії є мінімальна пенсія за віком, однак не врахував того, що редакція частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, згідно якої, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, набрала чинності лише 12 січня 2005 року.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії за період з 1 січня 2004 року по 1 січня 2006 року тільки 15 вересня 2009 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 за вказаний період суд першої інстанції питання пропуску позивачем встановленого строку для звернення до адміністративного суду не обговорив.
На зазначені порушення суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не виправив їх.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що постанова Марківського районного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року та ухвала Апеляційного суду Луганської області від 26 травня 2011 року підлягають скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області - задовольнити частково.
Постанову Марківського районного суду Луганської області від 30 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 26 травня 2011 року - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії як інваліду війни - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Заїка М.М.
Стародуб О.П.