"18" грудня 2014 р. м. Київ К/800/55740/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.,
Маслія В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року у справі за позовом Немирівської районної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, треті особи - Державна інспекція сільського господарства у Вінницькій області, Немирівська районна рада, про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Немирівська районна державна адміністрація звернулась в суд з позовом до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № 02-08-25-15/4935 від 09.07.2013 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі проведеної відповідачем ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року, відповідачем виявлено ряд порушень чинного законодавства, які зафіксовано в акті від 12.06.2013 року № 08-07/10, внаслідок чого позивача зобов'язано у строк до 09.08.2013 року усунути виявлені ревізією порушення, однак, як зазначає позивач, висновки акту ревізії, винесені на підставі нього вимоги є безпідставними та суперечать положенням законодавства.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3, 4, 5, 6 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області № 02-08-25-15/4935 від 09.07.2013 року про усунення виявлених ревізією порушень, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція у Вінницькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на ІI квартал 2013 року та згідно з направленнями на проведення ревізії від 29.03.2013 року №№ 381, 382 у період з 01.04.2013 року по 07.06.2013 року головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування органів державної влади Багінською С.С. та державним інспектором цього ж відділу Осіпчук Н.М. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року, за результатами якої складено акт № 08-07/10 від 12.06.2013 року.
17 червня 2013 року акт підписано посадовими особами Немирівської районної державної адміністрації з застереженнями щодо наявності заперечень, які в подальшому були відхилені відповідачем з наданням висновків на заперечення.
09 липня 2013 року на адресу позивача Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області направлено вимогу № 02-08-25-15/4935 "Про усунення виявлених порушень", якою зобов'язано: опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути (ініціювати) питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб; ініціювати перед відділом Держземагенства у Немирівському районі укладення договорів оренди та забезпечити надходження до місцевих бюджетів орендної плати за використання земельних ділянок в загальній сумі 312 618,65 грн. на рахунки № 33219812700393 - 2416,21 грн., № 33211812700410 - 202 624,15 грн., № 33212812700390 - 14 215,25 грн., № 33217815700411 - 141,47 грн., № 33213812700418 - 4712,4 грн., № 33216812700404 - 88 419,83 грн. та № 33218815700391 - 89,34 грн., відкриті в УДКСУ у Немирівському районі, МФО 802015; забезпечити надходження до місцевих бюджетів орендної плати за використання земельних ділянок в сумі 17 068,76 грн. на рахунки № 33212815700405 - 7567,01 грн., № 33213815700396 - 5007,03 грн. та № 33210815700388 - 4494,72 грн., відкриті в УДКСУ у Немирівському районі, МФО 802015; відобразити дебіторську заборгованість за Немирівською районною радою на суму 4163,67 грн. та забезпечити її надходження до державного бюджету на рахунки № 31110090700380 - 3595,43 грн. та № 35218002000404 - 568,24 грн., відкриті УДКСУ у Немирівському районі, МФО 802015, код 21080500 "Інші надходження"; перерахувати в дохід державного бюджету незаконно отриманий дохід в сумі 3070,94 грн. на рахунок № 31110090700380, відкритий в УДКСУ у Немирівському районі, МФО 802015, код 21080500 "Інші надходження"; стягнути 2769,95 грн. зайво виплаченої заробітної плати з осіб, які отримали її безпідставно. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 2769,95 грн. з подальшим їх зарахуванням до державного бюджету на рахунок № 31110090700380, відкритий в УДКСУ у Немирівському районі, МФО 802015, код 21080500 "Інші надходження", а також провести перерахунок та відповідну взаємозвірку щодо єдиного соціального внеску і повернути зайво сплачені кошти в сумі 997,42 грн. або зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що пункти 2, 3, 4, 5, 6 є безпідставними та підлягають скасуванню. Зокрема, щодо пункту 2 вимоги судами попередніх інстанцій зазначено, що ні Земельний кодекс України, ні Закон України "Про оренду землі" не передбачає обов'язок власника земельної ділянки (органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) прийняти рішення про укладення договору оренди землі, а за відсутності договору оренди земельної ділянки зобов'язання щодо сплати орендної плати не виникають. Щодо пункту 3 вимоги судами попередніх інстанцій зазначено, що зобов'язання позивача забезпечити надходження до бюджету несплаченої орендної плати, як загальнодержавного податку, прямо суперечить положенням податкового закону і фактично означає покладення на позивача невластивих йому функцій з адміністрування податків і зборів. Щодо пункту 4 вимоги, судами попередніх інстанцій зазначено, що оплату за послуги газопостачання позивачем здійснено правомірно та відповідно до одержаних рахунків Немирівської районної ради. Відносно пункту 5 вимоги, судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем правомірно списано легковий автомобіль УАЗ 31512, який перебував у нього на балансі. Відносно пункту 6 вимоги судами попередніх інстанцій зазначено, що виплата премії працівникам позивача не мала одноразового характеру, а тому вказаний пункт вимоги є протиправним. Відмовляючи у позові в частині скасування пункту 1 вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, скасуванням інших оспорюваних пунктів вимоги порушені права позивача будуть вважатися захищеними в повній мірі, притягнення до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов'язком керівника відповідного органу і на даний час матеріали ревізії позивачем фактично опрацьовані, а отже є підстави стверджувати про часткове виконання цього пункту вимоги.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Як зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до пункту 2 вимоги позивача зобов'язано ініціювати перед відділом Держземагенства у Немирівському районі укладення договорів оренди та забезпечити надходження до місцевих бюджетів орендної плати за використання земельних ділянок в загальній сумі 312 618,65 грн. Зокрема, на думку відповідача, через неналежне виконання повноважень головами Немирівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 та ОСОБА_8, місцевим бюджетам завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 312 618,65 грн., у зв'язку з чим позивач повинен ініціювати укладення договорів оренди з вищевказаними суб'єктами та забезпечити надходження орендної плати за використання ними земельних ділянок у період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, з подальшим перерахуванням цих коштів на рахунки місцевих бюджетів.
Зокрема, як вбачається з акту № 08-07/10 від 12.06.2013 року, в ході ревізії відповідачем встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, на території Немирівського району Вінницької області мали місце факти використання земельних ділянок загальною площею 422,5779 га без правовстановлюючих документів, що призвело до втрат доходів місцевих бюджетів у вигляді неодержаної орендної плати на загальну суму 312 618,65 грн., зокрема від ФГ "Валентина" в сумі 2416,21 грн. (бюджет с. Вишківці), ТОВ "Агроінвест Україна" - 202 624,15 грн. (бюджет с. Никифорівці), ТОВ ПК "Зоря Поділля" - 14 215,25 грн. (бюджет с. Вовчок), гр. ОСОБА_9 - 141,47 грн. (бюджет с. Обідне), СВАТ "Сокілець" - 4712,40 грн. (бюджет с. Сокілець), ПСП "Єдність" - 18 650,78 грн. (бюджет с. Кудлаї), ТОВ "Украгрообергі" - 8 752,99 грн. (бюджет с. Кудлаї), ФГ "Дубовецька Нива" - 12 682,46 грн. (бюджет с. Кудлаї), ТОВ "НемирівЛатІнвест" - 48 333,60 грн. (бюджет с. Кудлаї), гр. ОСОБА_10 - 89, 34 грн. (бюджет с. Воробіївка).
Відносно пункту 3 вимоги судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для її формування є встановлений у ході ревізії факт несплати орендарями орендної плати за використання земельних ділянок згідно з укладеними договорами, зокрема орендарями ОСОБА_11 в сумі 7567,01 грн. (бюджет с. Марксове), ОСОБА_12 в сумі 5007,03 грн. (бюджет с. Гриненки) та ОСОБА_13 в сумі 4494,72 грн. (бюджет с. Велика Бушинка), внаслідок чого не здійснено розрахунків по орендній платі на суму 17 068,76 грн., чим місцевим бюджетам завдано матеріальної шкоди.
За наведених обставин відповідач вважає, що позивач зобов'язаний забезпечити надходження до місцевих бюджетів орендної плати за використання земельних ділянок в сумі 17 068,76 грн. на призначені для цього рахунки.
Щодо пункту 4 вимоги, то як зазначено судами попередніх інстанцій, ревізією оплати комунальних послуг у спірний період відповідачем встановлено, що протягом 2010-2012 років та січня-березня 2013 року Немирівська районна державна адміністрація за рахунок виділених їй асигнувань провела оплату послуг з газопостачання, спожитих Немирівською районною радою, внаслідок чого державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 4163,67 грн., у зв'язку з чим, переплату на вказану суму позивачу слід відобразити як дебіторську заборгованість Немирівської районної ради та забезпечити її надходження до бюджету.
Відносно пункту 5 вимоги, то як зазначено судами попередніх інстанцій ним позивача зобов'язано перерахувати до державного бюджету дохід в сумі 3070,94 грн., який отриманий внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності. Зокрема, як вважає відповідач, позивачем неправомірно було списано легковий автомобіль УАЗ 31512, а тому отримані від реалізації металобрухту кошти на виконання приписів частини першої статті 240 Господарського кодексу України слід вилучити в дохід бюджету.
Відносно пункту 6 вимоги, яким позивача зобов'язано стягнути 2769,95 грн. зайво виплаченої заробітної плати з осіб, які отримали її безпідставно, а в іншому випадку - з особи, винної у зайвих грошових виплатах, з подальшим зарахуванням вказаних коштів до державного бюджету, а також провести перерахунок і відповідну взаємозвірку щодо єдиного соціального внеску і повернути зайво сплачені кошти в сумі 997,42 грн. або зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів, колегія суддів зазначає.
Законність вказаної вимоги відповідач обґрунтовує тим, що в порушення підпункту "б" пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, при обчисленні середньої заробітної плати працівникам Немирівської районної державної адміністрації за час їх перебування у відпустці та службових відрядженнях до заробітної плати було включено виплати одноразового характеру, що призвело до зайвого витрачання коштів на оплату праці в загальній сумі 3767,37 грн., з яких зайво сплачено внесків до державних цільових фондів в сумі 997,42 грн.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на наведене, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, що розглядається, відповідач пред'явив вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості заявленого позову.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у постановах Верховного Суду України від 15 квітня та 13 травня 2013 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно).
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Немирівської районної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, треті особи - Державна інспекція сільського господарства у Вінницькій області, Немирівська районна рада, про визнання протиправною та скасування вимоги - в і д м о в и т и.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: підписи