вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-5999/06
3 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Панченка О.Н.,
Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Чумаченко Т.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній судовий розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою Тернопільського обласного управління юстиції
на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2005 року
та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року
за позовом ОСОБА_1
до Тернопільського обласного управління юстиції
про стягнення суми премії та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського обласного управління юстиції про стягнення суми премії та відшкодування моральної шкоди, та зазначив, що відповідач не виплатив премію за період з квітня 2004 року по квітень 2005 року та виплат на лікування, у зв'язку із незаконним звільненням з роботи.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2005 року було частково задоволено позовні вимоги позивача, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 967,85 грн. матеріальної шкоди. 59,50 грн. судових витрат та 10 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року апеляційну скаргу Тернопільського обласного управління юстиції було частково задоволено скаргу відповідача, рішення суду першої інстанції було змінено в частині стягнення моральної шкоди.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування обставин справи.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд дійшов обґрунтованого висновку, що за час відсутності позивача на роботі через його звільнення , незаконність якого підтверджується судовими рішеннями, йому не виплачувалось щомісячне преміювання в розмірі 25 % , яке передбачено Положенням про преміювання працівників органів юстиції області, розроблене відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» та Постанови Кабінету Міністрів України про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів.
Також суд дійшов вірного висновку про те, що звернення позивача за медичною допомогою та проходження лікування пов'язано з його незаконним звільненням з роботи.
З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Тернопільського обласного управління юстиції залишити без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2005 року та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-5999/06
3 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Панченка О.Н.,
Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Чумаченко Т.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній судовий розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою Тернопільського обласного управління юстиції
на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2005 року
та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року
за позовом ОСОБА_1
до Тернопільського обласного управління юстиції
про стягнення суми премії та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського обласного управління юстиції про стягнення суми премії та відшкодування моральної шкоди, та зазначив, що відповідач не виплатив премію за період з квітня 2004 року по квітень 2005 року та виплат на лікування, у зв'язку із незаконним звільненням з роботи.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2005 року було частково задоволено позовні вимоги позивача, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 967,85 грн. матеріальної шкоди. 59,50 грн. судових витрат та 10 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року апеляційну скаргу Тернопільського обласного управління юстиції було частково задоволено скаргу відповідача, рішення суду першої інстанції було змінено в частині стягнення моральної шкоди.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з»ясування обставин справи.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд дійшов обґрунтованого висновку, що за час відсутності позивача на роботі через його звільнення , незаконність якого підтверджується судовими рішеннями, йому не виплачувалось щомісячне преміювання в розмірі 25 % , яке передбачено Положенням про преміювання працівників органів юстиції області, розроблене відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» та Постанови Кабінету Міністрів України про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів.
Також суд дійшов вірного висновку про те, що звернення позивача за медичною допомогою та проходження лікування пов'язано з його незаконним звільненням з роботи.
З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Тернопільського обласного управління юстиції залишити без задоволення, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2005 року та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
Копія вірна Мироненко О.В.