4 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого Смоковича М.І.,
суддів: Горбатюка С.А., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Олешківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області про визнання рішень незаконними, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Олешківської сільської ради на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2005 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Олешківської сільської ради про визнання незаконними рішень сесії Олешківської сільської ради НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Вимоги обґрунтовував тим, що в 1995 році йому була виділена земельна ділянка в користування, частину якої оскаржуваними рішеннями відповідач вилучив під дорогу для заїзду до інших земельних ділянок.
Вважав, що такі рішення відповідача не відповідають законодавству, яке регулює земельні правовідносини.
Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2005 року, позов задоволено - ухвалено визнати незаконними дії Олешківської сільської ради по вилученню та нарізанню дороги за рахунок присадибної ділянки ОСОБА_1 та скасувати рішення сесії Олешківської сільської ради від 22 лютого 2001 року та від 23 березня 2003 року.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів з направленням справи на новий розгляд.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач на законних підставах користувався присадибною ділянкою, частина якої була вилучена Олешківською сільською радою під облаштування дороги.
Згідно частини 10 статті 149 Земельного кодексу 2002 року у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Отже, висновки судів про те, що рішення сесії Олешківської сільської ради від 22 лютого 2001 року та від 23 березня 2003 року незаконні є правильними, оскільки позивач не давав згоди на вилучення земельної ділянки, а тому питання про вилучення земельної ділянки не могли вирішуватися на сесії сільської ради.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Олешківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2005 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис) Смокович М.І.
судді: (підпис) Горбатюк С.А.
(підпис) Гурін М.І.
(підпис) Кобилянський М.Г.
(підпис) Чумаченко Т.А.
з оригіналом згідно суддя Смокович М.І.: