21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів: Білуги С. В.
Гаманка О. І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Проценко О. О.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на рішення господарського суду Полтавської області від 19 травня 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Кременчуцької ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19 травня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року, позов приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 10000 грн.
В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19 травня 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року, як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
___________________________________________________________________Справа № 2-529/06 Головуючий в I інстанції Коршенко Ю. О.
Суддя-доповідач Гаманко О. І.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до договору оренди від 01.11.2003 р., дозволу на розміщення об'єкту торгівлі, виданого виконкомом Кременчуцької міської ради НОМЕР_3 місцем здійснення діяльності ПП ОСОБА_1 є бар та гральні автомати по АДРЕСА_1. Місцем проведення розрахунків та розрахункових операцій ПП ОСОБА_1 є бар по АДРЕСА_1. Для використання у вказаній господарській одиниці Кременчуцькою ОДПІ здійснено і реєстрацію реєстратора розрахункових операцій - реєстраційне посвідчення НОМЕР_4.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг). Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Судами правильно встановлено, що в спірних податкових повідомленнях-рішеннях про нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», останні визначені як суми податкових зобов'язань, що суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статей 13, 14 Закону України «Про систему оподаткування».
Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» положення цього Закону поширюються лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків несплати.
Судом апеляційної інстанції вірно зроблено висновок, що вказана обставина не є самостійною підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень відповідача в цілому, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено, що викладені в акті перевірки від 09.07.2004 р. порушення в дійсності не мали місця, а Кременчуцькою ОДПІ у Полтавські області неправомірно застосовані до позивача фінансові санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно дана правова оцінка обставин по справі і не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 19 травня 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Співак В.І.
Судді: Білуга С. В.
Гаманко О.І.
Загородній А.Ф.
Заїка М.М.
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. І.