ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23 грудня 2014 р. Справа № 909/1215/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"
вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківська область, 76000
в особі відокремленого підрозділу "Галицький район електричних мереж",
вул. Галицька, 40, с. Залуква, Галицький район,
Івано-Франківська область,77160
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мацькевича Володимира Любомировича,
вул. Стефаника, 8/1, с. Задністрянське, Галицький район,
Івано-Франківська область,77133
про стягнення 2 247,42 грн заборгованості за спожиту електроенергію,
304,95 грн - заборгованості за перевищення споживання граничних величин
електричної енергії,
90,10 грн - пені,
95,69 грн.- інфляційних втрат,
41,39 грн. - 10% річних.
за участю представників сторін:
від позивача: Воробчак С.В. - юрисконсульт по обслуговуванню філії, (довіреність №840
від 06.10.2014)
від відповідача представники не з'явилися.
Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
Згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" в особі відокремленого підрозділу "Галицький район електричних мереж" звернулося в суд з позовом до фізичної особи-підприємця Мацькевича Володимира Любомировича про стягнення 2 247,42 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 304, 95 грн - заборгованості за перевищення споживання граничних величин електричної енергії, 90,10 грн - пені, 95,69 грн - інфляційних втрат, 41,39 грн - 10% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань по Договору №279 про постачання електричної енергії від 28.09.2009 в частині оплати вартості електроенергії, спожитої в червні 2014 року, у порядку та строки передбачені умовами Договору.
Як на докази в підтвердження позовних вимог посилається на Договір №279 про постачання електричної енергії від 28.09.2009 та Додатки до нього, Додатковий правочин від 28.11.2013 про зміни до Договору про постачання електричної енергії №279 від 28.09.2009, рахунок на оплату за спожиту електроенергію №279/1 від 19.06.2014, рахунок №279/2 на попередню оплату за електроенергію, повідомлення про припинення електропостачання з 26.06.2014, повідомлення від 02.07.2014 та рахунок №279/4 від 02.07.2014 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
Ухвалою від 29.10.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.11.2014.
Ухвалами суду від 06.11.2014 та від 25.11.2014 розгляд справи відкладався. Явку позивача та відповідача в судове засідання визнано обов'язковою.
В судовому засіданні 23.12.2014 представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі. На виконання ухвали суду від 25.11.2014 подав копії прибуткового касового ордеру №264 від 14.05.2014, реєстру №5 оплати за спожиту електроенергію за травень місяць 2014 року, уточнений розрахунок нарахувань вих.№021/619 від 22.12.2014.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив. Ухвали господарського суду від 29.10.2014, 06.11.2014 та від 25.11.2014 повернуті відділенням Укрпошти з відміткою "за зазначеною адресою не проживає " (вх. №№ 15414, 15413 від 01.12.2014, вх.№16015 від 12.12.2014).
Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.12.2014 місцем проживання Мацькевича Володимира Любомировича є:77133, Івано-Франківська область, Галицький район, село Задністрянське, вул. В.Стефаника, будинок 8, квартира 1, тобто адреса, яка вказувалась в позовній заяві та ухвалах суду, що направлялись відповідачу.
Отже, вказане свідчить, що ухвали по справі направлялись відповідачу за адресою місце проживання, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і вона не змінилася.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив.
28.09.2009, ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі директора філії "Галицький РЕМ" ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (далі - постачальник) та підприємець Мацькевич Володимир Любомирович (далі - споживач) уклали договір про постачання електричної енергії № 279 (далі - Договір), згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 15.0 кВА (кВт), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У пункті 2 Додатку 2 до вказаного Договору визначено, що щомісячно 19 числа календарного місяця Споживач (відповідач) направляє уповноваженого представника у відповідну районну філію Постачальника (позивача) для подання Додатку 6 "Акт про використану електричну енергію", який є невід'ємною частиною договору, одержання відповідних рахунків на оплату та надання Постачальнику (позивачу) документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді.
Розрахунки за спожиту електроенергію відповідачем проводяться у відповідності до п. 3 Додатку 2, де зазначено, що Споживач (відповідач) здійснює попередню оплату у терміни, визначені Договором на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % обсягу постачання електроенергії, вказаного у Додатку 1 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 19 числа поточного місяця та триває до 18 числа (включно) наступного місяця. Назва розрахункового періоду, вказана у додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" визначається назвою календарного місяця, у якому закінчився розрахунковий період.
Щомісячно Споживач (відповідач) проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним Договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
19.06.2014 відповідачем подано звіт позивачу про використану електроенергію в кількості 1769 кВт/год. на основі знятих показників з розрахункового електролічильника відповідно з календарним графіком за розрахунковий місяць червень. Відповідно, відповідачу вручено рахунок на оплату за спожиту електроенергію №279/1 від 19.06.2014 на суму 2247,42 грн, на копії якого він розписався. Цього ж дня, відповідачу вручено рахунок №279/2 на попередню оплату за електроенергію та повідомлення про припинення електропостачання з 26.06.2014 за нездійснення передоплати по електричній енергії, оплати за активну електроенергію, про отримання яких він також розписався.
05.09.2014, рекомендованим листом №7710101743031 відповідачу повторно надіслано рахунок №279/1 від 19.08.2014.
Однак, відповідач за спожиту електроенергію в червні 2014 року згідно отриманих рахунків не розрахувався.
Крім того, відповідно до п.п. 2.2.2.-2.3.2 Договору Постачальник (позивач) зобов'язався постачати Споживачу (відповідачу) електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). В свою чергу Споживач (відповідач) зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки: торгово-відпочинковий комплекс (с. Задністрянськ, вул. С. Бандери,1) працює протягом 3-х змін без вихідних (8 годин в зміні).
Додатковим правочином про зміни до Договору про постачання електричної енергії № 279 від 28.09.2009, укладеним між сторонами, встановлено, що договірна величина споживання електроенергії для відповідача визначена у розмірі 1500 кВт.
В порушення договірних зобов'язань відповідач не дотримався величин споживання електроенергії, що призвело до перевищення допустимих меж. Фактично, у червні 2014 року відповідачем спожито 1769 кВт/год, що свідчить про перевищення договірної величини споживання електроенергії на 269 кВт/год (1769-1500=269).
Відповідно до п. 4.2.2. Договору за перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності, визначено згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач (відповідач) сплачує Постачальнику (позивачу) двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної (граничної) величини. Дане положення кореспондується з нормою прописаною в ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", згідно якої у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, у зв"язку із чим відповідачу нараховано 304,95 грн по діючому тарифу 1,039 грн.
Позивачем складено відповідний Акт про перевищення граничної величини споживання про використану електричну енергію за червень 2014 року, який разом із повідомлення та рахунком №279/4 від 02.07.2014 надіслано відповідачу рекомендованим листом №7710101711253 та вручено 18.07.2014.
Відповідач як за спожиту активну електроенергію в червні 2014 року так і за перевищення споживання граничних величин електричної енергії перед позивачем не розрахувався, а вжитими технічними заходами позивачем відключено торговий комплекс відповідача від лінії електропостачання.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за спожиту електроенергію в сумі 2 247,42 грн та 304, 95 грн заборгованості за перевищення граничних величин споживання електроенергії.
Відповідно до ст. 546, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, ч. 4 ст. 231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.
Умовами Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених Договором платежів Постачальник (позивач) проводить Споживачу (відповідачу) нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру платежу за кожен день прострочення платежу, починаючи з дня наступного після дня оплати (п. 8 Додатку 2).
В силу зазначених норм та умов Договору позивач просить стягнути з відповідача 90,10 грн - пені.
Здійснивши перерахунок пені в ІПС "Законодавство" (розрахунок додається) суд встановив, що сума пені за визначені періоди прострочення складає 94,75 грн. Однак, суд не вправі вийти за межі позовних вимог, тому стягненню підлягають 90,10 грн пені.
Стосовно вимог про стягнення 10% річних та інфляційних збитків, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених Договором платежів Постачальник (позивач) проводить Споживачу (відповідачу) нарахування 10% річних та інфляційних збитків від розміру платежу за кожен день прострочення платежу, починаючи з дня наступного після дня оплати (п. 8 Додатку 2).
При перерахунку 10% річних та інфляційних збитків в ІПС "Законодавство" (розрахунки додаються) судом встановлено, арифметично вірним є нарахування 64,91 грн інфляційних втрат, а не 95,69 грн. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 41,12 грн -10% річних то вана є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Таким чином, до стягнення підлягають 2 247,42 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 304, 95 грн - за перевищення споживання граничних величин електричної енергії, 90,10 грн - пені, 64,91 грн - інфляційних втрат та 41,39 грн - 10% річних.
У стягненні 30,78 грн інфляційних втрат слід відмовити.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: судовий збір в сумі 1806,77 грн.
Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.4-5, 32-34, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі відокремленого підрозділу "Галицький район електричних мереж" до фізичної особи-підприємця Мацькевича Володимира Любомировича про стягнення 2 247,42 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 304, 95 грн - заборгованості за перевищення споживання граничних величин електричної енергії, 90,10 грн - пені, 95,69 грн - інфляційних втрат, 41,39 грн - 10% річних - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Мацькевича Володимира Любомировича (вул. Стефаника, 8/1, с. Задністрянське, Галицький район, Івано-Франківська область,77133, код ЄДРПОУ 2879413170) на користь Публічного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго" в особі відокремленого підрозділу "Галицький район електричних мереж (вул. Галицька, 40, с. Залуква, Галицького району, Івано-Франківської області, 77160, код ЄДРПОУ 25683299) 2 247,42 грн (дві тисячі двісті сорок сім грн 42 коп.) заборгованості за спожиту електроенергію, 304, 95 грн (триста чотири грн 95 коп.) - заборгованості за перевищення споживання граничних величин електричної енергії, 90,10 грн (дев"яносто грн 10 коп.) - пені, 64,91 грн (шістдесят чотири грн 91 коп.)- інфляційних втрат, 41,39 грн (сорок одну грн 39 коп.) - 10% річних та 1806 грн 77 коп. (одна тисяча вісімсот шість гривень 77 коп.) - судового збору, які перерахувати на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 2603430013966, МФО 336503 в Галицькому відділенні №6581 ПАТ "Ощадбанк".
Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 30,78 грн інфляційних втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.12.14
Суддя В.В. Соботник
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Кошилович М. П. 24.12.14