Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "18" грудня 2014 р. Справа № 906/1377/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Смиковського В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Лічний С.В. - дов. №25/126 від 24.01.14 р., дійсна до 31.12.14 р. (в засіданні суду від 15.12.14 р. та 18.12.14 р.) Юзькевич В.М. - дов. №1/1481 від 20.11.14 р., дійсна до 31.12.14 р. (інженер інспекції водних ресурсів КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради) ( в засіданні суду від 15.12.14 р. та 18.12.14 р.)
від відповідача: Сопілко А.І. - дов. від 15.03.12 р. (в засіданні суду від 15.12.14 р. та 18.12.14 р.)
У судовому засіданні 15.12.14 р. оголошувалась перерва до 14:20 год. 18.12.14 року.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м.Житомир)
до Відкритого акціонерного товариства спеціального лісового машинобудування "Житомирспецлісмаш" (м. Житомир)
про стягнення 2385,76 грн.
Комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради звернулось з позовом до ВАТ "Житомирспецлісмаш" про стягнення 2385,76 грн. за невиконання умов Договору №285 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію від 16.11.10 р. в частині оплати вартості скиду в комунальну каналізаційну систему стоків з перевищенням встановлених допустимих норм забруднюючих речовин.
Ухвалою від 15.10.14 р. суд порушив провадження у справі та вжив заходів щодо підготовки до розгляду справи по суті.
Ухвалами від 06.11.14р. та від 20.11.14р. господарський суд відкладав розгляд справи для витребування у сторін спору додаткових доказів.
До початку розгляду справи по суті в засіданні суду 06.11.14року позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.
В засіданні суду 18.12.14р. представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові, просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем не подано доказів того, що лабораторією КП "Водоканал" 22.09.11року дійсно проводився хімічний аналіз стічних вод, взятих саме з контрольного колодязя підприємства, та викладені у виписці за вихідним № 83/4 від 22.09.11р. показники дійсно були виявлені у у стічних водах підприємства. Окрім того, позивачем не надано доказів того, що під час доставки проб від підприємства до вимірювальної лабораторії КП "Житомирводоканал" останні не були замінені на інші, оскільки відібрані проби не пломбувалися. Позивачем не доведено , що пробовідбірники були чистими та не містили залишків забруднюючих речовин. З підстав недоведеності позовних вимог відповідач просив у позові відмовити ( а.с. 78).
В ході вирішення спору судом були витребувані додаткові докази ( пояснення) як у сторін спору, так і в осіб , які не були учасниками судового процесу в порядку статті 38 ГПК України - Житомирської міської ради та Головного управління юстиції у Житомирській області .
Ухвалою від 15.12.14року продовжено строк вирішення спору у справі по 30 грудня 2014 р.
У судовому засіданні 18.12.14р. представникам сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про відмову у позові.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
16 листопада 2010року між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" ( далі - виконавець), в особі директора Башинського А.Й., діючого на підставі Статуту , з однієї сторони, та Відкритим акціонерним товариством "Житомирспецлісмаш" (далі - споживач), в особі виконавчого директора Гужи О. О., з другої сторони, підписано Договір № 285 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію ( далі - Договір № 285).
За Договором № 285 позивач як виконавець зобов'язався, серед іншого, приймати від відповідача як споживача стоки у комунальну каналізаційну систему міста Житомира ( п. 1.1 договору).
У п. 3.4 Договору № 285 обумовлено , що облік кількості стічних вод, що надходить в каналізацію, визначається по кількості води, що надходить із комунального водопроводу або місцевих джерел, згідно показань водоміра, а при неможливості отримати такі показання по діючих нормах водопостачання.
У п. 4.1.2 Договору № 285 позивач як виконавець зобов'язався забезпечити приймання стічних вод від відповідача як споживача з концентрацією забруднюючих речовин , не перевищуючих гранично допустимі норми згідно "Правил прийому стічних вод підприємств в каналізаційну систему м. Житомира" в обсязі встановленого ліміту: від трубопроводів господарсько-побутових потреб 3000 куб. м/рік, 250 куб. м./місяць.
У п. п. 4.2.6, 4.2.7 та 4.3 Договору № 285 відповідач як споживач зобов'язався:
- мати схему систем внутрішньої каналізації з зазначенням контрольного колодязя ( один екземпляр схеми споживач передає виконавцю разом з підписаним примірником договору);
- утримувати каналізаційні колодязі згідно встановлених норм і правил;
- обладнати контрольний колодязь на підключення до комунальної системи і встановити в ньому прилади обліку та контролю ( пробовідвірник) скиду води. Прилади обліку знаходяться на балансі споживача і обслуговуються останнім.
За умовою п.5.1 Договору № 285 розрахунок за воду і прийняті стоки проводиться згідно показань водоміра за рахунком відповідним договірним і затвердженим тарифам 2,72 грн. за 1 куб. м. води і 3, 05 грн. за 1 куб. м прийнятих стоків.
Згідно п.5.5 Договору № 285 період , за який стягується плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств, організацій в господарсько-побутову систему каналізації м. Житомира, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з даного об'єкта .
У п. 5.6 Договору № 285 зазначено, що платіжні документи за відпущену воду і прийняті стічні води, а також підвищений тариф за скид понаднормативних забруднень належить сплаті в п'ятиденний період з дня їх вручення.
У п. 7.1 Договору № 285 зазначено, що останній укладений терміном до 31.12.11року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не заявлено однією із сторін про відмову від діючого договору або про його перегляд.
Згідно п.7.3 Договору № 285 невід'ємною частиною даного договору є "Особливі умови", відповідно до яких позивач як виконавець приймає від відповідача як споживача стічні води з гранично допустимими концентраціями (ГДК) на випуску в міську каналізацію.
Особливі умови Договору № 285 викладені у його тексті після реквізиту "підписи сторін" та визначають найменування хімічних речовин, гранично допустимі концентрації яких допускається скидати у міську каналізацію разом із стічними водами ( а. с. 9 на звороті).
22 вересня 2011року комісія в складі інженера по охороні природного середовища Мудрак Г.Ф., лаборанта вимірювальної лабораторії КП "Житомирводоканал" Вальчук Т. та представника ВАТ "Житомирспецлісмаш" Майора Н.В. склала акт про відбір проб в місці виходу стічних вод вищезазначеного підприємства в міську мережу каналізації ( контрольного колодязя) ( далі - Акт про відбір проб) ( а. с. 10).
Згідно Акту про відбір проб о 12 год. 00 хв. представниками позивача відібрана місячна проста проба в пляшки № 3-4 посудиною із нержавіючої сталі для дослідження вимірювальною лабораторією виробничо-побутових стічних вод підприємства у контрольному колодязі з температурою води 15 ° С. Аналогічна проба стічних вод для підприємства не відібрана.
Акт про відбір проб від імені підприємства підписано Майором О.В. В акті зазначено, що представник підприємства запрошується у вимірювальну лабораторію ОСК КП "Житомирводоканалу" для спостереження за проведенням хімічних аналізів з 13-ої години цього числа ( а.с. 10).
Виписка № 83/4 від 22.09.11р. із хімічного аналізу стічних вод ВАТ "Житомирспецлісмаш" відібраних для дослідження 22.09.11року свідчить про таке:
- показник гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини ХСК ( хімічне споживання кисню) - 480 мг/л, фактичний скид - 640 мг/л,
- "- БСК5 ( біохімічне споживання кисню) - 240 мг/л, фактичний скид - 251 мг/л,
-"- завислі речовини - 220 мг/л, фактичний скид - 117мг/л,
-"- сухий залишок - 2017 мг/л, фактичний скид - 786 мг/л,
-"- азот амонійний - 20 мг/л, фактичний скид - 26,2 мг/л,
-"- хлориди - 350 мг/л, фактичний скид - 98,6 мг/л,
-"- фосфати - 21,4 мг/л, фактичний скид - 10,6 мг/л,
-"- сульфати - 190 мг/л, фактичний скид - 8,32 мг/л,
-"- СПАР - 20 мг/л, фактичний скид - 1,08 мг/л,
-"- залізо загальне - 1,85 мг/л, фактичний скид - 7,3 мг/л,
-"- pH - 6,5-9 мг/л, фактичний скид - 6,24 мг/л.
Результати хімічного аналізу стічних вод отримано представником підприємства Майором О.В. , дата отримання - не встановлена ( а. с. 14).
На підставі результатів хімічного аналізу стічних вод підприємства позивачем здійснено розрахунок підвищеної плати за скид в каналізаційну систему на суму 2385,76 грн. та виписано рахунок на оплату № 780 від 12.10.2011р. , який отримано представником підприємства Майором О.В. , дата отримання - не встановлена ( а.с. 11).
17 вересня 2014року за № 25/1174 позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 2385,76 грн. , в якості додатків до якої надіслав вищезазначені документи ( а.с. 15, 28).
Відповідач факт отримання претензії позивача визнав, однак залишив останню без задоволення.
В ході вирішення спору по суті судом встановлено наявність у сторін схеми систем внутрішньої каналізації відповідача із зазначенням контрольного колодязя , що підключений до міської системи каналізації, надання відповідачу у 2011 році послуг з водопостачання та водовідведення, обсяг яких визначався за показниками приладу обліку ( а. с. 47 ).
Дослідивши всебічно, повно та об'єктивно всі обставини справи, господарський суд на підставі ст.ст. 4-7 та 43 ГПК України прийшов до висновку у позові відмовити, виходячи з наступного.
За вимогами статті 39 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Частиною 6 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища закріплено, що екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37 затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які розроблено, зокрема, відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Будівельними нормами і правилами "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2) ( надалі - Правила № 37).
Згідно пункту 1.2 Правил № 37, вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства) та встановлюють єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів.
Пунктом 2.1 Правил № 37 передбачено право водоканалів пред'являти Підприємствам рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, у встановленому порядку.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37 затверджено Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів ( надалі - Інструкція № 37 ).
У п. 2.3 Інструкції № 37 встановлено, що нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Виробнича собівартість очищення 1 куб.м стічних вод визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим наказом Держбуду України від 27.06.2001 N 139.
У п. 3.2 Інструкції № 37 встановлено, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп ), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз ) та коефіцієнтом кратності (Кк ), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Згідно п. 3.6 Інструкції № 37 період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта.
У пункті 1.5 Правил № 37, встановлено, що на їх підставі та Інструкції № 37 Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.
Згідно абз. 2 п. 6.1 Правил № 37 приймання стічних вод Підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами.
Істотною умовою договору на скид (приймання) стічних вод Підприємств у систему каналізації є розмір та порядок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (з перевищенням ДК забруднюючих речовин), який визначається за Інструкцією № 37 ( п. 6.3 Правил № 37).
У п. 7.8. З Правил № 37 встановлено, що з метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента.
За змістом п. 7.11 Правил № 37 у місцевих Правилах приймання конкретизується порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб.
Таким чином, місцеві Правила як локальний нормативно - правовий акт повинні лише конкретизувати Правила № 37 та Інструкцію № 37 в частині:
- допустимих концентрацій для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в міську систему каналізації;
- місцевих особливостей приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію;
- нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин;
- порядку відбору проб стічних вод на аналіз, порядку їх оформлення, а також порядку проведення аналізу проб.
В решті, місцеві Правила повинні у повному обсязі відповідати за змістом нормативному-правовим актам загальнодержавного значення - Правилам № 37 та Інструкції № 37.
У п. 1.6 Правил № 37 встановлено, що місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України.
Згідно абз. 2 п.1.6 Правил № 37 місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.
Відповідно до пп.5 п. "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Судом встановлено, що Правила приймання стічних вод підприємств та організацій в господарсько-побутову систему каналізації м. Житомира затверджені не виконавчим комітетом, а рішенням 20 сесії 4 скликання Житомирської міської ради від 29.09.04р. № 429 ( надалі - Правила № 429) (а.с. 48-63). Зміни до Правил № 429 з дати їх затвердження не вносились.
У п. 7.9 Правил № 429 встановлено, що відбір проб стічних вод підприємств виконує представник ВУВКГ, в присутності представника підприємства, що фіксується у акті, який підписують , як представник ВУВКГ, так і представник підприємства (додаток 1), міжнародний стандарт 5667/1-4.
Згідно п.7.13 Правил № 429 проби стічних вод підприємств допроваджуються в вимірювальну лабораторію ВУВКГ, де виконуються хімічні аналізи якості стічних вод або в іншу акредитовану лабораторію цієї галузі.
Згідно п.7.14 Правил № 429 при виявленні перевищення ДК забруднень ( таблиця 2), встановлених договором або Правилами приймання, ВУВКГ у термін 15 днів після одержання результатів хімічного аналізу повідомляє про це абонента.
Як встановлено судом, Правила № 429 не містять встановленого нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) , який фактично є нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), як це передбачено у п.п. 2.3 та 3.2 Інструкції № 37, а також не конкретизують порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб, як це передбачено у п.7.11 Правил № 37.
Окрім того, Правилами № 429 встановлено, що відбір проб стічних вод здійснюється за міжнародним стандартом 5667/1-4. Однак Правила № 429 не ідентифікують цей стандарт , а також не містять відомостей про його офіційне визнання в Україні.
Разом з тим, загальні вимоги до порядку відбирання проб, методики проведення вимірювань показників якості стічних вод передбачені Національними стандартами України, а відтак, є обов'язковими для позивача, не менше, ніж міжнародні стандарти.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань. Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані. Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.
Тобто, вимірювання, пов'язані із визначенням показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду і можуть виконуватися лише атестованими у державній метрологічній системі вимірювальними лабораторіям з використанням стандартизованих або атестованих методик виконання вимірювань.
Статтею 25 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що уповноважені або атестовані організації повинні додержуватися вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології, відповідно до яких вони були уповноважені або атестовані. Аналогічне положення містить п.6.2 «Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі», затверджених наказом Держспоживстандарту України 29.03.2005 N 71.
Статті 31, 32 та 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносять питання стандартизації та нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яке і є видавцем КНД 211.1.0.009-94 і усіх інших методик (КНД) проведення вимірювань показників якості стічних вод за методиками виконання вимірювань.
Відповідно до пп. «б» п.1.5 «Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі», здійснюються атестація на проведення таких метрологічних робіт - вимірювання у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. При цьому, визначення показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду. Уповноважені (атестовані) організації мають право виконувати метрологічні роботи, зазначені в пункті 1.5 цих правил, відповідно до галузі уповноваження (атестації).(п.6.1).
Згідно до п.3 Додатку 2 до пункту 5.4 «Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі», паспорт підрозділу повинен містити докладну інформацію щодо: метрологічних робіт, що виконуються підрозділом; кадрового складу працівників, що виконують метрологічні роботи; наявності організаційних, нормативних і методичних документів та інше.
Тобто, кожна із вищезазначених лабораторій має свій паспорт, затверджений інститутом Метрології, де чітко зазначені методики, що мають повне метрологічне забезпечення. Кожна із вказаних лабораторій зобов'язана користуватися тільки цими методиками. Будь-яка неузгоджена з інститутом Метрології зміна методики визначення компонентів свідчить про недостовірність результатів аналізів.
Оскільки, Міністерство охорони навколишнього природного середовища є видавцем КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» і усіх інших методик (КНД) проведення вимірювань показників якості стічних вод за методиками виконання вимірювань - позивач повинен у першу чергу керуватися положеннями саме КНД 211.1.0.009-94.
У розділі « 1» КНД 211.1.0.009-94 «Галузь застосування» зазначено, що даний керівний нормативний документ (КНД) встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу і властивостей вод; містить загальні вимоги до: організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки. Положення цього керівного нормативного документу розповсюджуються на відбір проб стічних та технологічних вод, що підлягають державному та відомчому контролю; не розповсюджується на відбір проб для визначення складу та властивостей вод джерел централізованого господарсько-питного водопостачання.
Отже, застосування КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» є обов'язковим при здійснені відбору проб стічних вод у промислових підприємств.
Відповідно до п.9.1 КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод», на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація: номер посудини (проби); назва проби, мета відбору; вид проби (разова або об'єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо); дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.
У відповідності до п.7.5 КНД 211.0.1.009-94, об'єм проби при ручному відборі має бути принаймні у три рази більшим за об'єм необхідний для одного визначення усіх показників.
Однак з Акту відбору проб від 22.09.11р. неможливо встановити , з якого матеріалу були пляшки № 3 та № 4 , у які були відібрані проби : з поліетилену ( пляшка ПЕТ) чи боросилікатного скла. Неможливо встановити об'єм цих пляшок та кількість у літрах відібраних проб. Посилання в цьому акті на те, що засіб відбору проб - посудина з нержавіючої сталі, є лише частиною тексту затвердженої форми Акту ( додаток № 4 до Правил № 429), і не більше. Зазначене унеможливлює встановлення факту використання позивачем для відбору проб саме пробовідбірника з нержавіючої сталі. Окремих супровідних документів, які містять відомості, передбачені п.9.1 КНД 211.1.0.009-94, зокрема порядку відбору проби та розташування приймальної камери, позивачем також не складалось.
Позивач визнав, що відібрані 22.09.11р. проби стічних вод не консервувались , оскільки аналізи проводились відразу після відбору.
Однак за результатами аналізу разової проби лабораторією позивача було встановлено показники одночасно: ХПК (640,0 мг/л), БСК5 (251,0 мг/л), завислих речовин (117 мг/л).
Згідно п.7.9 КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод», особливості відбору проб та попередньої обробки для визначення конкретних показників надані у відповідних методиках визначення складу та властивостей вод, а саме:
- КНД 211.1.4.021-95 «Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах»: Пункт 5.1 КНД встановлює, що відбір проводять у скляний посуд з притертою пробкою; пунктом 5.2 встановлено, що пробу зберігають при 3°С - 4°С, визначення проводять не пізніше, ніж через добу. Пробу після відбору консервують з добавленням 1 см. куб. концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм. куб. проби. Строк зберігання консервованої проби 5 діб. Об'єм проби води для визначення - не менш 500 см. куб.;
- КНД 211.1.4.039-95 «Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах»: Пункт 5.1 КНД встановлює, що об'єм проби повинен бути не менше 2 000 см. куб. Пробу води не консервують. Визначення виконують не пізніше, ніж через добу.
Тобто , не консервують пробу води лише для визначення завислих речовин у стічних водах. Останні позивачем виявлені, однак в межах ГДК ( 220 мг/л) - 117,0 мг/л.
Пунктом 7.7 КНД 211.1.0.009-94 передбачено, що відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, показників біохімічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК) слід проводити в окремий посуд одноразовим наповнюванням без переливу.
Однак позивач не довів , що під час відбору стічних вод товариства було використано одну пляшку для відбору проб для визначення завислих речовин, іншу - показників біохімічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК). Окрім того, позивач не довів, що в одну посудину допускається здійснювати відбір проб для визначення БСК та ХСК.
Позивач доводить, що відібрані проби були розміщені в контейнери, та відразу транспортовані в лабораторію. Однак в Акті відбору проб від 22.09.11р. , чи в будь-якому іншому документі , цей факт документально не зафіксований ( а. с. 107).
Окрім того, під час аналізу проб з метою контролю якості стічних вод, у виписці із хімічного аналізу за № 83/4 від 22.09.2011р., вимірювальна лабораторія КП "Житомирводоканал", зафіксувавши перевищення допустимої концентрації (ДК) забруднюючих речовин, не відобразила методики виконання вимірювань, які містять посилання на нормативні документи, що регламентують відбір та попередню обробку проб, зокрема КНД 211.1.0.009-94 , КНД 211.1.4.021-95, КНД 211.1.4.024-95 та КНД 211.1.4.039-95.
Тоді як , процедури відбору проб стічних вод та їх попередньої обробки є складовою частиною методик виконання вимірювань, на які вимірювальну лабораторію КП "Житомирводоканал", акредитовано ( Свідоцтва про атестацію № 46/1 та № 45/1) та повинні застосовуватися нею безпосередньо при дослідженні стічних вод, зокрема, стічних вод ВАТ "Житомирспецлісмаш" як промислового підприємства, що підтверджується п.5.1 вищевказаних Методик (а. с. 109-110).
Враховуючи положення вищезазначених нормативних документів, якими повинен був керуватись позивач під час відбору проб та їх аналізу з метою контролю якості стічних вод, при вирішенні цього спору суд не розцінює належними та допустимими доказами Акт відбору проб від 22.09.11р. та виписку із хімічного аналізу за № 83/4 від 22.09.2011р. на підтвердження факту скиду відповідачем у міську каналізацію стічних вод з перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Відповідно, суд не приймає в якості належного та допустимого доказу розрахунок плати за скид понаднормативних забруднень на суму 2385,76 грн. , оскільки останній ґрунтується на показниках , достовірність яких позивачем не доведена та судом не встановлена. Окрім того, позивач не довів обґрунтованість розміру нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) - 2,78 грн., що застосований у розрахунку плати.
Тоді як судом достовірно встановлено, що Правила № 429 не містять встановленого нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) , який фактично є нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп).
Додатковими підставами для відмови позивачу у позові є наступні.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.06.2005року на підставі ст.ст. 17, п.7 ч.1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" припинено провадження у справі № 1/92"Б" про банкрутство ВАТ "Житомирспецлісмаш" та зобов'язано керуючого санацією Шкляра О.С. виконувати обов'язки керівника ( органів управління) товариства до призначення останніх в установленому порядку ( а.с. 33 -35).
Спеціальний витяг з ЄДР № 19568921 від 07.11.14 року доводить, що керівником товариства на даний час значиться Шкляр О.С. ( а. с. 31).
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство) з дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.
Отже, згідно з імперативними приписами норм Закону про банкрутство, які є спеціальними та мають пріоритет перед іншим законодавством у регулюванні правовідносин банкрутства, з моменту введення щодо боржника (позивача) процедури санації повноваження усіх без виключення органів управління такого боржника припиняються та передаються єдиній особі - керуючому санацією, який призначений судовим рішенням у праві про банкрутство.
При цьому повноваження керуючого санацією, на відміну від керівника боржника, не визначаються статутом боржника, а закріплені в Законі про банкрутство (ст. 17 Закону про банкрутство).
Згідно з ч. 7 ст. 17 Закону про банкрутство у разі дострокового припинення процедури санації керуючий санацією продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника.
Наказом керуючого санацією Шкляра О.С. від 13.03.08р. № 27 виконавчим директором ВАТ "Житомирспецлісмаш" було призначено Гужу О.О. , який 16.11.10р. уклав з позивачем Договір № 285 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в комунальну каналізацію ( а.с. 100).
Судом не встановлено обставин погодження виконавчим директором товариства укладення цього договору з єдиним органом управління боржника - керуючим санацією.
Однак судом встановлено, що відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення за цим договором у 2001 році виконувались, що підтверджується відповідними доказами (а.с.65-77, 82-97). Зазначені обставини , а також відсутність доводів про недійсність договору зі сторони відповідача, свідчать про схвалення керуючим санацією Шкляром О.С. Договору № 285 в частині водопостачання та водовідведення.
Разом з тим, судом не встановлено за правилами ст. 241 ЦК України схвалення керуючим санацією Шкляром О.С. дій начальника ДЕМОЗ Майора О.В. щодо участі у відборі проб стічних вод підприємства 22.09.11р.
Згідно п.7.9 Правил відбір проб стічних вод підприємства здійснюється у присутності представника підприємства.
Відповідно до ч.3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до встановлених обставин, у 2011 році представництво інтересів товариства здійснювалось виконавчим директором Івановим В.Л. на підставі наказу керуючого санацією Шкляра О.С. від 10.12.10р. № 85 (а.с. 98) .
Відповідно до статті 240 ЦК України представник може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Судом не встановлено наявність у виконавчого директора Іванова В.Л. права передати повноваження представника товариства начальнику ДЕМОЗ Майору О.В. в частині виконання обов'язку бути присутнім при відборі стічних проб підприємства 22.09.11р.
Окрім того, як слушно зауважила представник відповідача в засіданні суду 18.12.14р. , наказ № 76 "Про призначення відповідальних працівників за відбір і якість стічних вод " , в тому числі , начальника ДЕМОЗ Майора О.В, прийнятий виконавчим директором Івановим В.Л. - 27.09.2011року ( а. с. 64 ).
З врахуванням викладеного, суд не може визнати начальника ДЕМОЗ Майора О.В. станом на 22.09.11р. уповноваженим представником відповідача. Відповідно , надані позивачем до справи докази, що обґрунтовують підстави цього позову, в розмінні ст. 34 ГПК України, для суду не є належними та допустимими.
За правилами ст. 33 ГПК України недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 4-3,4-7, 33,43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 24.12.14р.
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 сторонам ( простою)