18.12.14р. Справа № 904/8601/14
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області, смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Дніпропетровськ
про стягнення 321,20 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Крапівцева О.О., довіреність № 2443-К-О від 17.07.2014 року, юрисконсульт департаменту правового забезпечення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Управління Пенсійного фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" суму виявлених не в повному обсязі повернення коштів за померлого пенсіонера Кунця І.В. в розмірі 321,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. № 1596, на підставі рішення конкурсної комісії по відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій та грошової допомоги, 04.01.2010р. між Управлінням Пенсійного фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області (надалі - Фонд), Управлінням праці та соціального захисту населення Нововоронцовської державної адміністрації (надалі - Управління), Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - Банк) укладений договір № 4-227/10, за умовами якого банк укладає з пенсіонерами і одержувачами допомоги договори про відкриття поточних рахунків для зарахування сум пенсій та допомоги, а управління Пенсійного фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області забезпечує перерахування коштів на виплату пенсій та грошової допомоги на рахунки установ банку протягом місяця за датами у межах виплатного періоду, але не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.
Управлінням Пенсійного фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області 05.09.2014р. проведено документальну перевірку дотримання вимог „Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. № 1596 (зі змінами) (далі - Порядок) та договірних умов в Нововоронцовському відділенні ХФ ПАТ "Приватбанк" за період з 01.04.2014р. п. 30.06.2014р. по одержувачах Нововоронцовського району.
За результатами перевірки складено акт від 05.09.2014р., яким встановлено, що „Банком" станом на 05.09.2014рокунесвоєчасно та не в повному обсязі повернуто кошти за померлого пенсіонера.
Так одержувач пенсії Кунець Іван Вікторович (о/р 115326), помер 31.03.2014року (актовий запис № 6053 від 05.04.2014р. м. Київ), відомості про смерть до Пенсійного фонду надійшла 09.04.2014р., а „Банк" був повідомлений 11 квітня 2014р., про що свідчить відповідний підпис спеціаліста банку в журналі передачі повідомлень в банк для закриття особових рахунків. Пенсіонер отримував пенсію 9 числа. Фактичне фінансування „Фондом" було проведено 08 квітня. Тобто за квітень місяць 2014 року банк повинен повернути пенсію за померлого пенсіонера в розмірі 1 049,00 грн. не пізніше 12.04.2014р. Фактично було повернуто кошти 16.05.2014року в розмірі 727,80 грн., та 25.05.2014р. - 2,99 грн. (інші цільові зарахування), на підставі отриманого 15.05.2014р. листа № 3768/04-04 Управління з координації та контролю за виплатою пенсій. На момент перевірки кошти в сумі 321,20 грн. - не відшкодовано.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що відповідно до п. 4 ст. 8 розділу 4 договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи Банку повертають органам фонду або управління, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача, за умовами наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера. Протягом квітня 2014р. позивачем були надані відомості, відповідно до яких відповідачем в той же день і було здійснено зарахування пенсії на рахунок Кунця І.В.
Враховуючи, що банком виконані всі зобов'язання щодо повернення пенсії у повній відповідності з умовами укладеного з позивачем договору, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.
До початку судового засіданні від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати дану справу без його участі.
Суд вважає, що неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду даної справи по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника відповідача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
Між Управлінням Пенсійного фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області (надалі - Фонд), Управлінням праці та соціального захисту населення Нововоронцовської державної адміністрації (надалі - Управління), Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - Банк) укладений договір № 4-227/10, за умовами якого Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. № 1596 (з наступними змінами) (далі - Порядок).
Відповідно до параграфу 2 статті 1 цього договору Банк виконує функції зазначені у параграфі 1 статті 1 цього Договору в селищі Нововоронцовка та по Нововоронцовському району Херсонської області.
Згідно параграфу 6 статті 1 та параграфу 2 статті 3 договору Управління Пенсійного фонду зобов'язується, зокрема, забезпечити перерахування коштів на виплату пенсій та грошової допомоги, що фінансуються з коштів фонду, на рахунки установ Банку в період з 4 по 25 число поточного місяця, але не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати, а Банк - забезпечити через свої територіальні органи перерахування коштів на виплату грошової допомоги та інших виплат на рахунки установ банку протягом місяця за датами у межах виплатного періоду, але не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.
Управлінням Пенсійного фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області 05.09.2014р. проведено документальну перевірку дотримання вимог „Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. № 1596 (зі змінами) (далі - Порядок) та договірних умов в Нововоронцовському відділенні ХФ ПАТ "Приватбанк" за період з 01.04.2014р. п. 30.06.2014р. по одержувачах Нововоронцовського району.
За результатами перевірки складено акт від 05.09.2014р., яким встановлено, що „Банком" станом на 05.09.2014року несвоєчасно та не в повному обсязі повернуто кошти за померлого пенсіонера.
Так, одержувач пенсії Кунець Іван Вікторович (о/р 115326), помер 31.03.2014року (актовий запис № 6053 від 05.04.2014р. м. Київ), відомості про смерть до Пенсійного фонду надійшла 09.04.2014р., а „Банк" був повідомлений 11 квітня 2014р., про що свідчить відповідний підпис спеціаліста банку в журналі передачі повідомлень в банк для закриття особових рахунків. Пенсіонер отримував пенсію 9 числа. Фактичне фінансування „Фондом" було проведено 08 квітня. Тобто за квітень місяць 2014 року банк повинен повернути пенсію за померлого пенсіонера в розмірі 1 049,00 грн. не пізніше 12.04.2014р. Фактично було повернуто кошти 16.05.2014року в розмірі 727,80 грн., та 25.05.2014р. - 2,99 грн. (інші цільові зарахування), на підставі отриманого 15.05.2014р. листа № 3768/04-04 Управління з координації та контролю за виплатою пенсій. На момент перевірки кошти в сумі 321,20 грн. - не відшкодовано.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що відповідно до п. 4 ст. 8 розділу 4 договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи Банку повертають органам фонду або управління, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача, за умовами наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера. Протягом квітня 2014р. позивачем були надані відомості, відповідно до яких відповідачем в той же день і було здійснено зарахування пенсії на рахунок Кунця І.В.
Враховуючи, що банком виконані всі зобов'язання щодо повернення пенсії у повній відповідності з умовами укладеного з позивачем договору, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 1066 ЦК України Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд
У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Відповідно до п.п. 1.38, 1.39 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом; списання примусове - це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004, власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.
Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (п. 1.6 Інструкції).
Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції (п. 1.7 Інструкції).
У ч. 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
З вищенаведеного вбачається, що право власності на кошти, які знаходяться на рахунку, відкритому у банку, належить власнику цього рахунку.
Окрім того, банк не має права на суму коштів, що знаходяться на рахунку фізичної особи, не є набувачем спірних страхових коштів, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунка клієнта, а обов'язок банку здійснити дії щодо особового рахунку клієнта (в тому числі списати кошти з особового рахунку клієнта) виникає лише у визначених законодавством випадках.
Положення ч. 2 ст. 1071 ЦК України визначає обов'язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи - володільця рахунку та отримувача грошових коштів незалежно від волевиявлення володільця рахунку; задовольняючи позов про спонукання банку до виконання цивільного обов'язку, сторонами не було надано, а судами не досліджувались докази у підтвердження існування такого рішення щодо володільця рахунку, порушення банком прав позивача невиконанням цього рішення, не вказали матеріально-правових підстав для здійснення банком на користь позивача дій щодо особового рахунку клієнта, як цивільного обов'язку банку, що виник на час звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з наведеного, доказів вини банку і передбачених договором та законодавством підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів, позивачем не наведено.
За таких обставин, суд розцінює вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними та вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено
23.12.2014р.
Суддя В.Г. Бєлік