Справа № 143/509/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Скрицький Л.П.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
18 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Залімського І. Г.
за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.
за участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_2
Представника позивача: ОСОБА_3
Представника третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Погребищенської міської ради Вінницької області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача- ОСОБА_7 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії ,
Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Погребищенської міської ради Вінницької області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача- ОСОБА_7 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до постанови Погребищенського районного суду Вінницької області в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.
Представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_5 та представник Погребищенської міської ради Вінницької області будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, однак надали суду заперечення проти апеляційної скарги.
Третя особа - ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилась . Про причини своєї неявки суд не повідомила .
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що з 2003 року та до цього часу проживає із своєю матір'ю , а до 2010 року з ним та його матір'ю, проживав його батько. Крім них в даному будинку більше ніхто ніколи не проживав.
У 2003 році його батьки придбали земельну ділянку із будинком по АДРЕСА_3 На земельну ділянку був виготовлений державний акт, а будинок залишався за Погребищенською міською радою.
20 лютого 2014 року він звернувся до Погребищенської міської ради із заявою про надання йому дозволу на приватизацію житла у будинку АДРЕСА_3
24 лютого 2014 року за № 166 Погребищенською міською радою йому було надано відповідь на його заяву, в якій зазначалось: - «Ваше звернення щодо приватизації житлового будинку в якому Ви проживаєте за адресою АДРЕСА_3 розглянуто. В зв'язку з тим, що вищеназваний житловий будинок не перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, міська рада та її виконавчий комітет не може надати дозвіл на його приватизаціє».
3 березня 2014 року до його рук потрапив супровідний лист за № П-57 за підписом ст. слідчого Погребищенського РВ УМВС України у Вінницькій області В.В. Храбана із доданою до нього копією постанови про закриття кримінального провадження № 420130102700000021 від 25.12.2013р.
Із вищезазначеної постанови йому стало відомо, що 27.01.2011р. ОСОБА_5 звернувся із заявою до міського голови м. Погребище про надання дозволу на доприватизацію житла, тобто будинку АДРЕСА_3 Оскільки цей будинок був виділений його сім'ї для проживання «Вінницьким регіональним відділенням аеропортів», де працював у свій час батько ОСОБА_5 На підставі зазначеної заяви, рішенням 7 сесії 6 скликання за № 46 від 15.04.2011р. ОСОБА_5 був наданий дозвіл на до приватизацію житлової площі в розмірі 15,2 м2 в будинку АДРЕСА_3
ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 30.05.1996р., виданого на підставі розпорядження від 29.05.1996р. № 145 органу приватизації приватизував згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартиру загальною площею 57,0 м2, по АДРЕСА_3
Відповідно до заяви наймача ОСОБА_5 розпорядженням органу приватизації Погребищенської міської ради від 02.06.2011р. № 450 зобов'язано Вінницьке бюро технічної інвентаризації видати і зареєструвати свідоцтво на право власності на будинок загальною площею 60,9 м2, житловою площею 26,4 м2, по АДРЕСА_3 у м.Погребищі на ім'я ОСОБА_5 в цілому.
Погребищенською міською радою 09.06.2011р. видано Свідоцтво на право власності на нерухоме майно ОСОБА_5 на житловий будинок із прибудовами у АДРЕСА_3 у м.Погребищі
Вважає, що ОСОБА_5 скористався правом на безоплатне отримання у приватну власність житла із державного житлового фонду в 1996 році та отримав у приватну власність частку у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом на право власності на житло від 30.05.1996р. Це підтверджує те, що ОСОБА_5 у відповідності до ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» один раз використав своє право на приватизацію житла.
7 сесія 6 скликанняПогребищенської міської ради від 15.04.2011р. постановляючи своє рішення за № 46, яким надала ОСОБА_5 дозвіл на доприватизацію житлової площі 15,2 м2 в будинку АДРЕСА_3 у м.Погребищі (який у 1996, 1997 роках використав своє право на житлові чеки та отримав свою частку у житлі та земельну ділянку та на момент постановлення рішення проживав у приватизованій квартирі по АДРЕСА_1 порушила ч.1 ст.2, ч.2 ст.4, ч.4 ст.5, ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду » та його законне право на приватизацію державного житлового фонду, оскільки він та його мати проживають у вищезазначеному будинку, який ними набуто на підставі удаваного договору купівлі-продажу у 2003 році, проведено ремонт та добудовано побутові приміщення, а отже, з огляду на вищезазначене, позивач і звернувся до суду першої інстанції за захистом своїх прав та інтересів.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач жодним чином не довів тих обставин на яких ґрунтуються його вимоги.
Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору, в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.
Частиною 2 статті 9 Конституції України посадові особи повинні діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбаченіКонституцією України та Законами України. Саме на цих засадах діяли працівники відділу приватизації.
Одним із конституційних прав громадян є право на житло. Гарантіями здійснення цього права є обов'язок створення державою умов, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду; надання державою та органами місцевого самоврядування відповідно до закону житла безоплатно або за доступну плату (частини перша, друга статті 47 Основного Закону України).
Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, його подальшого використання і утримання регулюютьсяЗаконом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до статті 1 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб державного житлового фонду на користь громадян України.
Постанови конференції робочих і службовців Вінницького авіапідприємства від 29 липня 1993 року, слухали: про передачу приміщень колишніх аеропортів МВЛ під житло сім'ям колишнім працівників Вінницького авіапідприємства та постановили - приміщення колишнього аеропорту МВЛ Погребище - вдові ОСОБА_9 -ОСОБА_10, під житло. Голова профкому.
30 травня 1996 року Погребищенська міжколгоспна будівельна організація видала свідоцтво Про право власності на житло на квартиру в м.Погребищі АДРЕСА_2 ОСОБА_10 - голові сім'ї та членам її сімї ОСОБА_5 - синові, ОСОБА_11 - внучці, 57,0 кв. м.
Рішенням Погребищенської міської ради від 25 березня 2002 року № 20 - на підставі виписки із постанови конференції Вінницького авіапідприємства від 1993 року та роз'яснення регіонального фонду держмайна України по Вінницькій області від 30.09.1996р. вирішили будинок АДРЕСА_3 надати статус житла та прийняти його на баланс міської ради.
Згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомості майна, які належать юридичним особам Вінницька обласна рада Комунальне підприємство «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» засвідчує, що житловий будинок в цілому в АДРЕСА_3 зареєстровано за Територіальною громадою м. Погребище в особі Погребищенської міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане на підставі рішення виконкому Погребищенської міської ради від 25 березня 2003 року № 20 і записано в реєстрову книгу № 1.
В подальшому вказану квартиру згідно Рішення Погребищенської міської ради від 15 квітня 2011 року № 45 на 7 сесії 6 скликання «Про приватизацію житлової площі» вирішили: надати дозвіл ОСОБА_5 на приватизацію житлової площі в розмірі 15,2 кв. м. в будинку АДРЕСА_3 та доручити виконкому міської ради надати гр. ОСОБА_5 необхідний юридичний супровід в оформленні правовстановлюючих документів у приватизації житлової площі.
Згідно заочного рішення Погребищенського районного суду від 25 жовтня 2011 року суд вирішив - виселити ОСОБА_7 з АДРЕСА_3 . Рішення вступило в законну силу.
Згідно Домової книги для реєстрації громадян, які проживають у буд. АДРЕСА_3 зареєстрований ОСОБА_5 29,03,1972 року народження -7 квітня 2011 року.
Отже, бажання сім'ї ОСОБА_5 приватизувати квартиру за адресою будинок АДРЕСА_3 є цілком правомірним та таким, що не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 10.06.2010р. № 15-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_12 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (справа про безоплатну приватизацію житла).
Отже, маючи на меті приватизувати квартиру за вказаною адресою, ОСОБА_5 підготував всі необхідні документи, перелік яких визначений діючим законодавством України, та звернувся до органу приватизації.
Звернення ОСОБА_5 з доданими до нього документами було розглянуто 9.06.2011р. Погребищенською міською радою на підставі розпорядження № 450 органу приватизації Погребищенської міської ради від 2 червня 2011 року у визначений Законом строк та було видано Свідоцтво про право власності житловий будинок з прибудовами будинку АДРЕСА_3 м. Погребище.
Більше того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що 5 листопада 2012 року рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області в позові ОСОБА_7відмовлено.
10 грудня 2012 року рішенням апеляційного суду Вінницької області рішення Погребищенського районного суду від 5 листопада 2012 року скасовано, а позов ОСОБА_7 задоволено.
13 березня 2013 року ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України рішення апеляційного суду Вінницької області від 10 грудня 2012 року скасовано, а рішення Погребищенського суду від 5 листопада 2012 року залишено в силі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О.
Залімський І. Г.