Справа № 212/4034/12
Головуючий у 1-й інстанції: Король О.П.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
17 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Полотнянка Ю.П.
за участю секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.
за участю представників сторін:
представника позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 28 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, стягнення 3% річних та моральної шкоди ,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, стягнення 3 % річних та моральної шкоди.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Вінниці від 28 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником Великої Вітчизняної війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.03.2000 року.
14.01.2012 року позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом про надання інформації про законодавче врегулювання пенсії позивача як учасника війни, про фактичний стан з її виплатою, про наявність бюджетної заборгованості на користь позивача та її розміри, а також надати копії управлінських рішень про призначення та виплату позивачу як учаснику війни виплат.
04.02.2012 року відповідачем була надана відповідь позивачу, в якій повідомлялось, яким законом та в якому розмірі встановлена позивачу як учаснику війни підвищена пенсія, а також в яких розмірах вона фактично виплачена позивачу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є недоведеними та безпідставними.
Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 43 Закону України «Про інформацію», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення його прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації, що стосується його особисто.
Відповідно до статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний надавати на вимогу застрахованої особи інформацію, що міститься на її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку; письмово інформувати застрахованих осіб про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду; надавати безоплатно страхувальникам і застрахованим особам в усній та письмовій формі, а також через засоби масової інформації консультації з питань застосування законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, роз'яснювати їхні права, обов'язки і відповідальність, порядок сплати страхових внесків, заповнення звітності та інші питання відповідно до цього Закону.
Згідно зі статтею 49 Закону України «Про інформацію», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати по суду лише спростування недостовірної інформації та не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадову особу органу державної влади чи органу місцевого самоврядування права на захист честі, гідності та ділової репутації у суді.
У розрізі наведеної норми законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про задоволення вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання обов'язку письмового інформування про набуття права на пенсію і порядок її призначення, її виплати, перехід на інший вид пенсії та порядок оскарження дій Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, а також ненадання належної відповіді на інформаційний запит позивача від 17.01.2012 року та зобов'язати відповідача надати позивачу відомості та належним чином завірені копії документів, згідно із інформаційним запитом від 17.01.2012 року.
Що стосується решти позовних вимог, то вони задоволенню не підлягають через наступне.
Згідно ч. 4 ст. 14 Закону учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №2939-ІV від 05.10.2005 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року.
Положення ч. 4 ст. 14 цього Закону не було визнано неконституційною, а тому вони є чинними на час вирішення справи.
Позивач як учасник Великої Вітчизняної війни управління отримує підвищення до пенсії у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на підставі ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 року (далі - Закон).
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" лише Конституційний Суд України вправі приймати рішення та надавати висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та офіційне тлумачення Конституції та Законів України.
Дане судове рішення не може бути допущене до негайного виконання, так як воно не підпадає під вимоги ст. 256 КАС України, і тому така вимога позивача не може бути задоволена.
Також, колегія суддів вважає, що у відповідності до ст. 267 КАС України відсутні підстави для зобов'язання подати відповідача звіт про виконання постанови суду.
Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення не повно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргуОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 28 травня 2012 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо невиконання обов'язку письмового інформування про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду, а також ненадання належної відповіді на інформаційний запит ОСОБА_3 від 17.01.2012 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці надати ОСОБА_3 відомості та належним чином завірені копії документів, згідно із інформаційним запитом від 17.01.2012 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 грудня 2014 року.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г.
Полотнянко Ю.П.