17 грудня 2014 року Справа № 876/6031/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Виробничо-комерційна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Авто" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення бюджетного відшкодування,-
22 травня 2014 року ВКФ у формі ТОВ «Віта-Авто» звернулася в суд з заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання в адміністративній справі № 2а-1065/10/0370 за позовом Виробничо- комерційна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Авто" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення бюджетного відшкодування.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року заяву ВКФ у формі ТОВ «Віта-Авто» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено. Поновлено ВКФ у формі ТОВ «Віта-Авто» строк пред'явлення виконавчого листа від 09 лютого 2012 року № 109/2012 року до виконання.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ВКФ у формі ТОВ «Віта-Авто» 09 лютого 2012 року на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року отримано виконавчий лист №109/2012р. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2011 року у справі №К/9991/50663/11 відкрито касаційне провадження за скаргою Луцької ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі №2а-1065/10/0370. Вказаною ухвалою (п.3) зупинено виконання зазначених судових рішень до закінчення касаційного перегляду справи. Враховуючи зазначене, видача виконавчого листа 09 лютого 2012 року Волинським окружним адміністративним судом була передчасною, а тому підстави для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання відсутні. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою відмовити ВКФ у формі ТОВ «Віта-Авто» в задоволенні заяви про поновлення пропущенного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ГУ ДКС України у Волинській області подало до суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника (вх.№К-19553/14 від 14.07.14 р.), в яких зазначає, що підтримує доводи апеляційної скарги. Тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року в справі № 2а/1065/10/0370, адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України на користь ВКФ у формі ТОВ «Віта-Авто» 1026448,73 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року вказану постанову суду залишено без змін.
09 лютого 2012 року на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року видано виконавчий лист № 109/2012 р.
15 лютого 2012 року ВКФ у формі ТОВ «Віта-Авто» подало до Головного управління Державного казначейства України у Волинській області заяву № 94 про прийняття до виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду № 109/2012 р., до якої було додано оригінал виконавчого листа та засвідчені копії судових рішень, відповідно до яких був виданий виконавчий лист.
Листом від 28 лютого 2012 року № 15-08/69-1332 Головне управління Державного казначейства України у Волинській області повернуло пакет документів, поданих разом із заявою від 15 лютого 2012 року № 94, мотивуючи тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2011 року у справі № К/9991/50663/11 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Луцької ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі № 2а-1065/10/0370. Вказаною ухвалою зупинено виконання зазначених судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
11 грудня 2013 року Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу, якою касаційну скаргу Луцької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі № 2а-1065/10/0370 - без змін.
12 травня 2014 року позивач повторно подав до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області заяву №329 про прийняття до виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду № 109/2012 р.
Листом від 14 травня 2014 року № 15-08/448-3718 Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області повернуло пакет документів без виконання, мотивуючи тим, що закінчився строк пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання.
Задовольняючи заяву ВКФ у формі ТОВ «Віта-Авто», суд першої інстанції виходив з того, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання заявником пропущено з поважних причин, які не залежали від волі заявника, а тому пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання підлягає поновленню.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.261 КАС України, заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Ч.1 ст.261 КАС України передбачає, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з приписами ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Матеріалами справи підтверджується, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання заявником пропущено з поважних причин, які не залежали від волі позивача і були зумовлені тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2011 року у справі № К/9991/50663/11 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Луцької ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі № 2а-1065/10/0370, і якою одночасно зупинено виконання зазначених судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. 11 грудня 2013 року Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу, якою касаційну скаргу Луцької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі № 2а-1065/10/0370 - без змін.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
Зокрема, у п. 40 Рішення Європейського Суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", п. 19 Рішення Європейського Суду з прав людини від 30 листопада 2004 року у справі "Михайленки та інші проти України", Суд наголошує, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб п.1 ст.6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення ст.6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей ст.6 (див. також рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 589498/00, п. 34).
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-1065/10/0370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик