18 грудня 2014 року Справа № 9440/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Костіва М.В.,
з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Стрийська міська рада про зобов'язання вчинити дії, -
В січні 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - ІДАБК, Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Стрийська міська рада про зобов'язання вчинити дії, а саме зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести самовільно збудований гараж по АДРЕСА_1 у м. Стрию Львівської області.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року позов задоволено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт не погоджуються з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню із винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Звертає увагу на те, що судом порушено норми процесуального права. Зокрема, не надіслано Відповідачу повісток про виклик до суду, що мало наслідком порушення його права на захист, не залучено в судове засідання третю особу. Крім того, вважає, що збудований гараж не порушує інтересів місцевих жителів, а проведення перевірки було безпідставним.
Вислухавши суддю-доповідача, Відповідача, яка просить задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області було проведено перевірку з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил ОСОБА_1, проживає АДРЕСА_1. За результатами перевірки Акт № 7/25-ф (далі Акт перевірки № 7/25-ф).
Проведеною перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 на земельній ділянці прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, яка належить до земель міста і не передана в користування чи приватну власність здійснила будівництво гаражу з бетонних блоків розміром в плані 3,30 * 5,50 м. без проектної документації та права на виконання будівельних робіт, чим порушила ст.ст. 7, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та без права на виконання будівельних робіт, чим порушила ст.ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі Акта перевірки № 7/25-ф складено протокол № 7/11-ф про адміністративне правопорушення від 27.06.2013 року та припис № 7/5-ф про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 27.06.2013 року, яким зобов'язано гр. ОСОБА_1 знести самочинно збудований гараж та привести земельну ділянку до попереднього стану в 30-ти денний термін з дня отримання даного припису.
Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.
Щодо доводів апеляційної скарги, слід зазначити наступне. Відповідач вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права як підставу для скасування постанови суду. Проте, згідно ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Тобто, необхідною умовою є «порушення, що призвело до неправильного вирішення справи». Вказаний вираз є оціночним та повинен оцінюватись конкретно у кожній справі у сукупності з іншими обставинами. В даному ж випадку Відповідачем не наведено конкретних обставин, які б ставили під сумнів результат вирішення справи за умови дотримання судом вказаних норм процесуального права. Іншими словами, ОСОБА_1 не довела, що у випадку відсутності порушення її процесуальних прав, вирішення справи було б іншим.
Крім того, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті за закінченням терміну зберігання, що підтверджують надсилання судом першої інстанції судових повісток та копій прийнятих рішень. Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Посилання апелянта на відсутність порушення інтересів місцевих жителів та безпідставність проведення перевірки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її задоволення.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року у справі № 813/818/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
М.В. Костів
Повний текст виготовлено 22.12.2014 року