18 грудня 2014 року Справа № 10384/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Костіва М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області на постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 23.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області (надалі - відповідач, УПФУ) про визнання неправомірними дій, зобов'язання до вчинення дій.
Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 23.10.2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, зобов'язано відповідача з 08.04.2014 року здійснити перерахунок пенсії, призначеної позивачу, включивши до складу заробітної плати для обчислення пенсії суми індексації, допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за період з 01.06.2004 року по 30.03.2006 року. позовні вимоги за період до 08.04.2014 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилається на те, що згідно чинного законодавства виплати, які зобов'язав суд включити до заробітку для обчислення пенсії, згідно чинного законодавства не повинні враховуватися при обрахунку пенсії держслужбовцям. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Відповідно до положень частини 8 ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядалася в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 08.06.2006 року отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
При призначенні пенсії не враховано до заробітку для обчислення пенсії суми індексації заробітної плати, допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), з яких справляються страхові внески до соціальних фондів, що діяли на день одержання зазначеного заробітку.
Згідно наявних в матеріалах справи довідок від 02.10.2014 року №№ 188-191, виданих Фінансовим управлінням Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області, позивачка отримувала за період з травня 2004 року по квітень 2006 року матеріальну допомогу, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати і з цих виплат сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і єдиний внесок на загальнодержавне соціальне страхування.
Тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач при призначені йому пенсії мав право на включення до заробітку для обчислення пенсії вказаних сум.
Колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції було повно і правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду, а тому подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Бережанського районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2014 року у справі № 593/1395/14-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.С.Затолочний
Судді В.М. Каралюс
М.В. Костів