26 листопада 2014 року 810/6380/14
м. Київ
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, третя особа: Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква, про скасування вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, третя особа: Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква, про скасування вимоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно нараховано суму єдиного внеску, оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відтак на підставі приписів частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" він звільняється від сплати єдиного внеску. Вважає, що вимога про сплату боргу є незаконною, оскільки при її прийнятті відповідачем невірно застосовано норми закону.
Про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином. Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позов підтримав повністю, просив його задовольнити. Відповідач до суду надав письмові заперечення, в яких зазначив, що проти позовних вимог заперечує повністю, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити, а розгляд справи здійснювати без його участі. Зазначив, що позивачу призначено пенсію за віком із застосуванням ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже позивач не є пенсіонером за віком в розмінні ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є платником єдиного соціального внеску та законом не звільнений від його сплати.
Представник УПФУ у м. Біла Церква у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.
ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_4 позивач здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування та зборів з 01.01.2012 за ставкою єдиного податку 20%. Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 01.03.2012, яке видане довічно, та є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3.
Відповідачем надіслано позивачу вимоги про сплату боргу № Ф-7277-17/51 від 09.07.2014, згідно з якою вимагалося сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 8603,41 грн. Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 вказаного Закону фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, вважаються роботодавцями і є платниками єдиного внеску.
Однак, в силу положень частини четвертої статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 12 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено загальні умови призначення пенсій за віком, відповідно до яких право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років., а відповідно до положень статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
В силу положень статті 15 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.
Норми усіх перелічених законодавчих актів є чинними і сукупно утворюють правове регулювання відносин з приводу набуття особами права на пенсію за віком в Україні.
Системний аналіз статей 2, 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дозволяє дійти висновку, що особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення та отримали право на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", належать до кола осіб, які отримали право на пенсію за віком як різновиду трудової пенсії.
Жодних обмежень для осіб, які набували права на пенсію за віком або визнані в установленому порядку інвалідами у минулому і на підставі різних законодавчих актів, положення частини четвертої статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не встановлюють.
Таким чином, особи, яким призначено пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є пенсіонерами за віком і це відповідає положенням Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Якщо вказані пенсіонери є фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, це означає, що вони звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі положень частини четвертої статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом Україні у постанові від 15.04.2014 у справі № 21-25а14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Шполянському районі Черкаської області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату недоїмки.
Судом встановлено, що позивач є фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, і належить до кола осіб, які отримують на пенсію за віком. Доводи відповідача про те, що чинне законодавство передбачає надання пільги зі сплати єдиного внеску тільки пенсіонерам за віком, які досягли пенсійного віку встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і до таких пенсіонерів не відносяться особи, яким призначена пенсія за віком із зменшенням пенсійного віку, та на останніх не поширюється пільга встановлена частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, є довільним і розширеним тлумаченням цієї норми Закону, відтак ці доводи суб'єкта владних повноважень є необґрунтованими.
Таким чином, винесена стосовно позивача Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області вимога щодо сплати недоїмки за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з наведених підстав є протиправною і підлягає скасуванню судом.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі сплаченої ним суми судового збору.
Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати вимогу Білоцеківської ОДПІ ГУ Міністерства доходів і зборів у Київській області № Ф-032 від 09.07.2014 №Ф-7277-17/51 на суму 8658,71 грн, винесену стосовно ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.