09 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5494/14
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів України в Одеській області Тобалток Катерини Валентинівни про визнання протиправними дії, -
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії слідчої ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувані Головного управління Міндоходів України в Одеській області Тобалток К.В. про відмову у допуску захисника ОСОБА_3 під час проведення обшуку від 17.06.2014 р. у житловому приміщенні громадянки ОСОБА_4,
- визнати протиправними дії слідчої ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувані Головного управління Міндоходів України в Одеській області Тобалток К.В. в частині проведення обшуку від 17.06.2014 р. у житловому приміщенні громадянки ОСОБА_4 та складання протоколу обшуку від 17.06.2014 року всупереч вимогам ОСОБА_4 про необхідність допуску її адвоката ОСОБА_3 до участі в слідчій дії,
- визнати протиправними дії слідчої ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувані Головного управління Міндоходів України в Одеській області Тобалток К.В. в частині вилучення під час проведення обшуку від 17.06.2014 року у житловому приміщенні громадянки ОСОБА_4 речей та документів ОСОБА_5 всупереч вимогам ОСОБА_4 про необхідність допуску її адвоката ОСОБА_3 до участі в слідчій дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у відкритті провадження було відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що ухвалу винесено з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Цей висновок колегія суддів вважає обґрунтованим виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції знаходить правильною позицію суду першої інстанції про те, що даний спір належить вирішувати у порядку кримінального судочинства.
За змістом статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства зазначені положеннями цього кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої вищезгаданої статті КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
На підставі пункту 2 частини 3 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як убачається із змісту позовної заяви, позивач фактично оскаржує дії слідчого структурного підрозділу Головного управління Міндоходів України в Одеській області при проведенні слідчих дій.
Також встановлено, що проведений слідчим органом обшук приміщення позивача, здійснено згідно ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, прийнятої на підставі ст. 234 Кримінального процесуального кодексу України. Також, на підставі норм Кримінального процесуального кодексу України складено протокол обшуку, копія якого наявна в матеріалах справи.
У відповідності до частини 1 статті 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п.1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляд у, передбаченими статтями 318-380 КПК України.
При цьому, виходячи із положень Конституції, якими гарантується право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, юридична особа, права та інтереси якої порушені діями слідчих органів, у розумінні ст. 24 КПК України є особою, яка бере участь у кримінальному судочинстві, завданням якого є охорона її прав та законних інтересів.
В контексті зазначених норм публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Отже, слідчий ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів України в Одеській області Тобалток Катерини Валентинівни під час вчинення оскаржуваних дій, виконувала не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Таким чином, враховуючи приписи КАС України та КПК України, спірні правовідносини регулюються та вирішуються за правилами КПК України, у зв'язку з чим природа спірних правовідносин унеможливлює їх розгляд в порядку адміністративного судочинства
Водночас, слід зазначити, завданнями кримінального судочинства відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Кримінальне судочинство здійснюється судами загальної юрисдикції, до повноважень яких належить як вирішення в процесі розгляду кримінальної справи по суті питання винуватості (невинуватості) особи у вчиненні злочину, так і судовий контроль за дотриманням законності в діяльності правоохоронних органів під час проведення ними дізнання та досудового слідства. Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.
У зв'язку з цим, захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури.
Таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.
Відмова суду загальної юрисдикції розглядати скаргу на дії органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури з певних підстав може мати наслідком вжиття певних процесуальних засобів її оскарження і не дозволяє адміністративному суду вирішувати публічно-правовий спір, на який не поширюється його юрисдикція.
Відтак, цей позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту прав, свобод та інтересів цих осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.109, ч.1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян