Справа № 822/5008/14
Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
18 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування наказу ,
В листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування наказу.
Разом з адміністративним позовом до суду першої інстанції надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить суд зупинити дію наказу начальника Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 12.11.2014 року №3469 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "РР "ТД "Бартерсервіс".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Зупинено дію наказу начальника Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 12.11.2014 №3469 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "РР "ТД "Бартерсервіс" до набрання законної сили судовим рішенням по даній адміністративній справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник відповідача у справі повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції задовольнив клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у зв'язку з наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.117 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з аналізу наведеної норми процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч.5 ст.117 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що відповідно до оскаржуваного наказу, перевірка призначена на 27.11.2014 року, а тому є достатні та реальні підстави вважати, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, яка полягатиме у зниженні ефективності діяльності підприємства у зв'язку з проведенням перевірки, захист цих прав та інтересів стане не можливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання позивача, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Як вбачається з адміністративного позову, вимогами позивача, зокрема, є визнання протиправним та скасування наказу начальника Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 12.11.2014 року №3469 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "РР "ТД "Бартерсервіс".
Разом з тим, ухвалою від 26 листопада 2014 року клопотання про забезпечення позову суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача шляхом зупинення дії наказу начальника Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 12.11.2014 року №3469 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "РР "ТД "Бартерсервіс".
Таким чином, суд першої інстанції фактично ухвалив рішення про задоволення позовних вимог адміністративного позову без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
З урахуванням вищевикладеного, після детального з'ясування обставин відокремлених матеріалів справи та аналізу законодавчих норм, колегія суддів приходить до висновку, що, забезпечуючи адміністративний позов в такий спосіб, суд першої інстанції вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.117 КАС України, що є неприпустимим.
Колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Судом першої інстанції не вказані очевидні ознаки протиправності рішень та дій відповідача та не наведені ознаки небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Крім того, колегією суддів встановлено, що у клопотанні про забезпечення позову, з урахуванням предмету спору, позивачем не наведено реальних обставин та обґрунтування щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем під час подання клопотання про забезпечення адміністративного позову, належним чином необґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому подане клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.ч.1, 6 ст.118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п.18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.
Відповідно до ч.2 ст.211 КАС України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскільки ухвала про забезпечення позову або про його скасування не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.
Згідно зі ст.ст.199 ч.1 п.6, 202 ч.1 п.п.1, 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити повністю.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Гонтарук В. М.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно:
секретар