ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2014 року 16 год. 15 хв. № 826/16241/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом консорціуму "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 22 жовтня 2014 року надійшов позов консорціуму "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо коригування в АІС "Податковий блок" показників податкової звітності позивача за травень 2014 року, яке відбулося на підставі акту № 1423/2659/2202/33834660 "Про проведення позапланової виїзної перевірки Консорціум "НВО "УКРГІДРОЕНЕРГОБУД" (код за ЄДРПОУ 33834660) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Грін Лайт Груп" (код за ЄДРПОУ 36114732) за травень 2014 року", складеному відповідачем 23 вересня 2014 року (далі - акт), а саме щодо сум податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ "Грін Лайт Груп" за травень 2014 року у розмірі 12636274,00 грн. та сум податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах із ПАТ "Укргідроенергобуд" за травень 2014 року у розмірі 12636274,00 грн.;
- зобов'язання відповідача відновити в АІС "Податковий блок" показники податкової звітності, задекларовані позивачем за травень 2014 року, які змінені на підставі акту, а саме щодо сум податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ "Грін Лайт Груп" за травень 2014 року у розмірі 12636274,00 грн. та сум податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах із ПАТ "Укргідроенергобуд" за травень 2014 року у розмірі 12636274,00 грн.
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що дії відповідача щодо коригування у базі даних відповідача податкової звітності позивача є протиправними та такими, що порушують права і законні інтереси позивача. Окрім того, висновки, викладені в акті, на підставі якого здійснено коригування, є тільки припущеннями відповідача, оскільки жодним чином не обґрунтовані.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.
Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду 03 листопада 2014 року через канцелярію разом із доказами на їх обґрунтування.
У судовому засіданні 17 листопада 2014 року представниками сторін заявлено письмові клопотання про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 17 листопада 2014 року судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем у період із 10 по 16 вересня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 23 вересня 2014 року складено акт № 1423/2659/2202/33834662 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість (далі - ПДВ) при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Грін Лайт Груп" за травень 2014 року (далі - акт), відповідно до висновків якого, позивачем:
- порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України);
- не підтверджено задекларований податковий кредит по ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ "Грін Лайт Груп" за травень 2014 року на суму 12636274,00 грн. та задекларовану суму податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах із ПАТ "Укргідроенерго" за травень 2014 року у розмірі 12636274,00 грн.
Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, у тому числі, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Про проведення перевірки позивача повідомлено шляхом вручення 10 вересня 2014 року його законному представнику копії наказу від 10 вересня 2014 року № 1149 та пред'явлення того ж дня письмового повідомлення від 10 вересня 2014 року № 2509/2202.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що фактично підставою для вчинення відповідачем дій щодо коригування показників податкової звітності позивача в АІС "Податковий блок" стало складання акту та викладення у ньому певних висновків.
Поряд з цим, у позові та протягом судового розгляду справи представниками позивача не зазначено жодних обставин, які б підтверджували протиправність дій відповідача щодо коригування в АІС "Податковий блок" показників податкової звітності позивача за травень 2014 року, яке відбулося на підставі акту, а також не надано будь-якого доказу на обґрунтування таких обставин.
Представниками відповідача, у свою чергу, надано суду докази на підтвердження правомірності дій відповідача.
Зокрема, представником відповідача надано суду документальне підтвердження інформації, отримання якої свідчило про порушення позивачем податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний контролюючий орган, у тому числі і на відповідача, а саме акт ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25 липня 2014 року № 350/26-57-22-01/36114732 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Грін Лайт Груп" з питання дотримання вимог податкового законодавства та підтвердження задекларованих сум податкового зобов'язання з ПДВ та сум податкового кредиту з ПДВ за період із 01 по 31 травня 2014 року по взаємовідносинах позивачем.
Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Тобто, з вище викладених норм вбачається, що акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, а також є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
У свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників відповідного контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.
Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у постанові від 11 вересня 2014 року № К/9991/33382/12.
Відповідно до ст.ст. 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про інформацію", податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку встановленому ПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації", інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, є інформацією з обмеженим доступом.
Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який розроблено з метою реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (далі - Порядок № 266).
Порядок № 266 втратив чинність згідно із наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165.
Дані усіх актів перевірок без виключень, що здійснювались посадовими особами відповідного контролюючого органу, підлягають фіксації в АІС "Податковий блок" незалежно від їх змісту. Інформація, внесена до інформаційних систем відповідного контролюючого органу, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.
Внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації є обов'язком відповідного контролюючого органу.
АІС "Податковий блок" є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання відповідним контролюючим органом для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.
Отже, до АІС "Податковий блок" вноситься службова інформація, одержана відповідним контролюючим органом за результатами контролюючих заходів, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною та використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати права і законні інтереси позивача та сама по собі не тягне за собою для позивача жодних зобов'язань.
Окрім того, обов'язком відповідача є перевірка цієї інформації, тому у разі не підтвердження факту порушення податкових зобов'язань позивачем, відповідач здійснює коригування даних у відповідних інформаційних системах, зокрема, в АІС "Податковий блок".
Більше того, відображення в автоматизованих системах відповідних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, за переконанням суду, відноситься до дискреційних повноважень відповідного контролюючого органу.
Так, відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80) 2 "Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Під дискреційними повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, визначених законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов консорціуму "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову консорціуму "Науково-виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд".
Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин