ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" грудня 2014 р. Справа № 809/4000/14
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Косівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2542,60 грн.,-
Державна податкова інспекція в Косівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 2542,60 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у 2013 році в порушення вимог Податкового кодексу України не в повному обсязі сплачував єдиний податок, в зв'язку з чим допустив заборгованість перед бюджетом в сумі 2542,60 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, згідно з яким Державна податкова інспекція в Косівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.
У відповідності до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.
Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, хоча і не прибули всі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, то відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи доводи позивача, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік у Державній податковій інспекції в Косівському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.16.1.3, п.16.1.4 ст.16 Податковим кодексом України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.01.2012 року №1802/10 відповідача, переведено на спрощену систему оподаткування та видано свідоцтво платника єдиного податку (а.с.10-11). При переході на спрощену систему оподаткування, відповідачем обрано другу групу платників єдиного податку та ставку єдиного податку в розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно приписів п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до Згідно норм Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 1 ст. 293 Податкового кодексу).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст. 293 Податкового кодексу України).
Положенням п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Однак, в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не сплачено суму узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку, в наслідок чого допущено заборгованість в сумі 2542,60 гривень.
На виконання п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу №80/9/1701 від 10.10.2013.
Згідно довідки-розрахунку податкової інспекції, зворотного боку картки обліку платника податку, сума заборгованості за платежем єдиний податок з фізичних осіб по підприємцю ОСОБА_1 станом на 13.11.2014 становить 2542,60 грн.(а.с.7-8).
Пунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строки.
Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 2542,60 грн., відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи заявника, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 2542 (дві тисячі п'ятсот сорок дві гривні) 60 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.