16 грудня 2014 р. Справа № 524/6299/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014р. по справі № 524/6299/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплатити пенсії,
11.08.2014р. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив: визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплаті йому пенсії (основної та додаткової) у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з період з 01.01.2014 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити йому перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії як інваліду ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи і з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити йому перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням фактично виплачених сум.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014р. позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (основної та додаткової) у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії як інваліду ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи і з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 з урахуванням фактично виплачених сум.
Позивач не погодившись з рішенням суду в частині визначення судом кінцевої дати, подав апеляційну скаргу та просить суд скасувати постанову в цій частині та проводити виплати йому довічно.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм, що призвело до неправильного вирішення справи, управління Пенсійного фонду в м.Кременчуці Полтавської області просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга розглядається відповідно до ст.41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга управління Пенсійного фонду в м.Кременчуці Полтавської області підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов висновку , що ОСОБА_1 у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року має право на отримання основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, який встановлено положеннями ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено право вибору пенсійних виплат, а саме особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Кременчуці та отримує пенсію за віком згідно з ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви позивача від 03.01.2006 про призначення пенсії за віком.
ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії серії НОМЕР_1 від 13 травня 2011 року та вкладку до нього від 13.05.2011 року за НОМЕР_2.
Позивачу ОСОБА_1 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі, віднесеної до категорії 2 згідно ст. 51 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначена та виплачувалась з 03.01.2006 року, згідно з розпорядженням від 25.05.2006 року.
02.06.2011 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Розпорядженням від 22.07.2011 року здійснено перерахунок пенсії позивача через зміну надбавки, тобто отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі, віднесеної до категорії 1 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розпорядження від 01.12.2013 року містить інформацію про проведення перерахунку позивачу через зміну розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений ЗУ "Про державний бюджет України на 2013 рік".
З заявою про призначення пенсії по інвалідності у відповідності до ст. 54 ЗУ "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач до УПФУ в м. Кременчуці не звертався.
Враховуючи наведене , колегія суддів дійшла висновку , що у відповідача відсутні законні підстави для проведення нарахування позивачу пенсії по інвалідності без заяви встановленого зразка про переведення пенсію по інвалідності, тому позовні вимоги в частині визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (основної) у розмірах, передбачених ст. 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії як інваліду ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи і з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині відповідно положень ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову у задоволені позовних вимог.
При цьому , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (додаткової) у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням фактично виплачених сум, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію ( ст. 49 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.50Закону №796.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги УПФУ щодо правомірності нарахування та виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів зазначає , що при призначенні та перерахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосування положень ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є обов'язковим.
Положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (в редакції, що була чинна до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 1622-VII від 31.07.2014 року) не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VІІ передбачено, що норми та положення статей, зокрема, 50Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування на 2014 рік.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
Вказаний Закон було офіційно опубліковано в газеті "Голос України" 02.08.2014 року (№ 146), а відтак, з урахуванням дати набрання чинності вказаним Законом (03.08.2014 року), колегія суддів вважає , що слід здійснити призначення та перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії згідно ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 02.08.2014 року.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві починаючи з 03.08.2014р. відповідач повинен норми та положення статей, зокрема, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування на 2014 рік.
Враховуючи наведене , позов в частині зобов'язання здійснення перерахунку пенсії у подальшому (довічно) задоволенню не підлягає.
Колегія суддів зазначає , що вимога про перерахунок пенсії у подальшому фактично заявлена позивачем на майбутнє та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 11.07.14року з вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце починаючи з 01.01.2014р.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону, яка діяла до 30.07.2010 року) визначалося, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України від 07.07.2010 року "Про судоустрій України", що набрав чинності з 30.07.2010 року, зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 11.01.2014року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Приймаючи рішення про поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом суд першої інстанції не навів підстав для його поновлення.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом за період з 01.01.2014р. по 11.02012014р. позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до необґрунтованого задоволення позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нового рішення про залишення позовних вимог за період з 01.01.2014р. по 11.01.2014р. без розгляду.
Таким чином, позивач в період з 11.01.2014 року по 02.08.2014 року має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, який встановлено положеннями ст. 50Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В іншій частині постанова суду першої інстанції постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції в цій частині - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200,202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014р. скасувати в частині визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (основної) у розмірах, передбачених ст. 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії як інваліду ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи і з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В цій частині прийняти нову постанову , якою в задоволенні позову відмовити.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014р. скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відповідно до вимог ст.ст. 50, 67 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2014 року по 11.01.2014 р. з урахуванням фактично виплачених сум, в цій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2014р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М.
Повний текст постанови виготовлений 19.12.2014 р.