Справа: № 699/1334/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Савранський О.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
24 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача здійснити з 31.12.2013 року перерахунок розміру пенсії державного службовця, головного спеціаліста відділу виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів, в розмірі 80% від заробітної плати на підставі уточнюючих довідок відповідача №4480/03 від 22.10.2014 року про заробітну плату з урахуванням зазначених в них сум: матеріальної допомоги на оздоровлення за 2012-2013 роки в сумі 6276,23 грн., для вирішення соціально-побутових питань за 2012-2013 роки в сумі 4210,23 грн., індексації заробітної плати за 2012-2013 роки в сумі 10195,77 грн.
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2014 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 2 групи загальне захворювання з 19.02.2013 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №088295 серія 10 ААБ.
Згідно запису трудової книжки, наказом №79-ОС від 27.12.2013 року, позивач з 30.12.2013 року звільнена з посади головного спеціаліста відділу виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, згідно ст.38 КЗпП України.
Розпорядженням начальника УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі №138770 від 10.04.2014 року позивачу призначена пенсія по 2 групі інвалідності як державному службовцю в сумі 2462,14 грн. з 31.12.2013 року.
Відповідно до довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №4480/03, виданої ОСОБА_2 управлінням ПФУ в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області 22.10.2014 року, надбавки, премії та інші виплати за період з 01.12.2012 року до 30.12.2013 року становили 57572,87 грн., серед яких інші виплати вказані наступні: матеріальна допомога на оздоровлення за 2012- 2013 роки - 6276,23 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2012-2013 роки - 4210,23 грн., індексації заробітної плати за 2012-2013 роки - 10195,77 грн., та зазначено, що на всі види виплат, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
21 жовтня 2014 року позивач звернулася до відповідача щодо здійснення їй відповідного перерахунку. Відповідно до листа УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області №4479/04 від 22.10.2014 року у включенні до заробітної плати при обчисленні пенсії відповідно до законодавства сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, позивачу відмовлено, з підстав, що такі виплати не входять до складу заробітної плати державного службовця та є разовими.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожання споживчих товарів і послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати та є додатковою заробітною платою.
Згідно ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Ст. 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Також, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії (ст.37-1 Закону України «Про державну службу»).
Згідно ч.1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, що набрав чинності 01.01.2004 року, визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
П.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року №865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Наведені висновки відповідають висновкам викладеним у рішеннях Верховного Суду України по справах №21-3а14, №21-14а14 від 04.03.2014 року.
Вірним також є висновки суду першої інстанції не заслуговує на увагу твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, так як розпорядження відповідача про призначення пенсії видане 10.04.2014 року, яке направлено позивачу не було відповідачем. Позивачу стало відомо про порушення її прав лише 21.10.2014 року та звернулася до суду 28.10.2014 року, тобто в межах шестимісячного строку, який передбачений ч.2 ст.99 КАС України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову частково, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.