Справа: № 810/4357/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Бабенка К.А.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради до Відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про визнання протиправними дій, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 24.06.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43787710.
Вважаючи таку постанову протиправною, а дії відповідача щодо її винесення незаконними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії відповідача щодо винесення постанови є законними та правомірним, оскільки державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження на підставі поданого виконавчого листа.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 у справі № 2а-2170/10/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 стягнуто з Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради в доход Державного бюджету України 414 788, 49 гривень.
05.05.2014 у справі 2а-2170/10/1070 видано виконавчий лист. У виконавчому листі стягувачем зазначено Державний бюджет України.
24.06.2014 року, як вже було зазначено, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43787710.
Так, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копії документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Відповідно до статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.
Вимоги до виконавчого документи визначені у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», окрім іншого, це повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.. 17 цього Закону: зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження визначені у ст.. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Суд зазначає, що в силу норм Закону України «Про виконавче провадження» при видані виконавчого листа у справі № 2а-2170/10/1070, так як наслідок при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2014 року ВП № 43787710 була допущена помилка, а саме стягувачем не зазначено орган, за позовом якого винесено відповідне рішення.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Однак, в матеріалах справи відсутнє будь-яке клопотання боржника щодо виправлення помилки у виконавчому листі, натомість скаржник одразу звернувся до суду із позовом про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження протиправною.
Крім того, судова колегія погоджується із посиланнями суду першої інстанції, що відкривши виконавче провадження на підставі виконавчого документа і визначивши стягувача Державу, відповідач перш за все порушив права та інтереси стягувача - заявника - Державної інспекції України з контролю за цінами, оскільки це ускладнює виконання рішення суду, та з посиланнями на те, що доводи позивача, заявлені у позовній заяві та апеляційній скарзі є безпідставними і свідчать лише про небажання сплачувати стягнуту рішенням суду суму заборгованості.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Бабенко К.А