Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" грудня 2014 р.Справа № 922/4709/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Веста", м. Харків,
до публічного акціонерного товариства "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", м. Харків,
про стягнення 103467,44 грн.
за участю представників:
позивача - Регета Н.Є. (дов.),
відповідача - Сумська О.М. (дов.),
Позивач, ТОВ "Веста", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", про стягнення інфляційних втрат у сумі 89905,74 грн. та 3% річних у сумі 13561,70 грн., які нараховані за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати товару за договором № 24/12 від 31.08.2012р. у сумі 739913,57 грн., що підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2014р. у справі № 922/5307/13.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечує частково, посилаючись на те, що позивач не скористався своїм правом на нарахування 3% річних та інфляційних втрат під час розгляду справи № 922/5307/13 за період з 19.12.2013р. по 27.01.2014р., а також вказує, що позивач пред'явив наказ до виконання лише 07.05.2014р., а отже саме з цього моменту відповідач був повідомлений постановою державного виконавця про суму боргу, тому відповідні нарахування повинні здійснюватись з цієї дати. Відповідач також зазначає, що отримав претензію позивача від 30.09.2014р., на яку той посилається, лише 16.10.2014р., при цьому до закінчення строку надання відповіді на претензію позивач повідомив ПАТ "Харківміськаз" про неіснуючу заборгованість, чим зірвав підписання договору з іншим газопостачальним підприємством.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2014р. у справі № 922/5307/14 за позовом ТОВ "Веста" до ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" про стягнення заборгованості за договором № 24/12 від 31.08.2012р. у загальній сумі 837315,43 грн. позовні вимоги задоволені частково, а саме стягнуто з ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" на користь ТОВ "Веста" суму основного боргу в розмірі 739913,57 грн., пеню в розмірі 56686,39 грн., 3% річних у сумі 10836,10 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням суду встановлена наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 24/12 на постачання природного газу від 31.08.2012 року в сумі 739913,57 грн.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З копії позовної заяви та розрахунку суми позову, які були подані у справі № 922/5307/14, вбачається, що у вказаній справі позивачем були заявлені до стягнення 3% річних, що нараховані за період з 11.02.2013р. по 19.12.2013р., в цій частині позовні вимоги були задоволені повністю.
На виконання рішення суду був виданий відповідний наказ суду, який був пред'явлений до виконання державному виконавцю.
Згідно меморіального ордеру № 933/2 від 29.07.2014р. відповідач перерахував заборгованість згідно наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/5307/13 та постанови державного виконавця від 15.05.2014р. у загальній сумі 920489,69 грн. на рахунок Київського ВДВС ХМУЮ.
Постановою державного виконавця від 30.07.2014р. знятий арешт з грошових коштів відповідача, що знаходяться на розрахункових рахунках, у зв'язку з погашенням заборгованості по виконавчому провадженню з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області, виданого 10.02.2014р. по справі № 922/5307/13.
Таким чином, фактичне повне виконання рішення суду від 27.01.2014р. у справі № 922/5307/13 було здійснено 29.07.2014р.
Позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату заборгованості в сумі 739913,57 грн. 3% річних у сумі 13561,70 грн., які нараховані за період з 19.12.2013р. по 30.07.2014р., а також інфляційні втрати в сумі 89905,74 грн., які нараховані за грудень-липень 2014р.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд зазначає, що відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач не має права на нарахування 3% річних за період з 19.12.2013р. по 27.01.2014р., оскільки позивачем був здійснений розрахунок суми позову на момент подачі позову та судом розглянута справа в межах заявлених позовних вимог, при цьому позивач не може постійно на кожне судове засідання здійснювати новий розрахунок суми позову, збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, а не його обов'язком, що не позбавляє позивача права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за вказаний період.
Суд також не приймає посилання відповідача на те, що нарахування повинні здійснюватись з 07.05.2014р., оскільки відповідачу про порушення ним прав позивача щодо несплати заборгованості за отриманий газ за договором № 24/12 на постачання природного газу від 31.08.2012 року було відомо з наступного дня прострочення виконання зобов'язання, відповідач був присутній під час прийняття рішення судом та знав про свої зобов'язання оплатити заборгованість у сумі 739913,57 грн., оскільки саме на таку суму можливе нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Суд зазначає, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснюється за весь період прострочення, який не переривається ні при подачі позову про стягнення основної заборгованості, ні пред'явленням відповідного наказу до виконання, а лише припиняється при належному виконанні зобов'язань.
Щодо посилань відповідача на отримання претензії з запізненням та направлення позивачем листа до ПАТ "Харківміськгаз" про наявну заборгованість, то суд зазначає, що взаємовідносини між позивачем, відповідачем та ПАТ "Харківміськаз" не є предметом спору в даній справі.
Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензію щодо сплати останнім 3% річних та інфляційних втрат за порушення виконання зобов'язання за договором № 24/12 на постачання природного газу від 31.08.2012 року, яка останнім отримана, але залишена без задоволення.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що фактично нарахування здійснене позивачем за період з 20.12.2013р. по 30.07.2014р., однак суд вважає вірним нарахування 3% річних за період з 20.12.2013р. по 29.07.2014р., оскільки саме в цей день відповідачем було виконано своє зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано пред'явлені вимоги про стягнення 3% річних за період з 20.12.2013р. по 29.07.2014р. у сумі 13500,89 грн., в задоволенні стягнення 3% річних у сумі 60,81 грн. суд відмовляє як необґрунтовано нараховані.
Стосовно нарахування інфляційних втрат суд зазначає, що інфляційні втрати не заявлялись позивачем у справі № 922/3507/13, що не позбавляє його права на таке нарахування, нарахування інфляційних втрат здійснено за період грудень 2013р. по липень 2014р. Суд зазначає, що позивачем арифметично невірно визначена сума інфляційних втрат за грудень 2013р., оскільки інфляційні втрати за вказаний місяць складають 3699,57 грн., а позивачем заявлено 1551,43 грн., що є меншою сумою, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 89905,74 грн.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 271, код 14309534, п/р 26005000127797 у філії АТ "Укрексімбанк", МФО 351618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Веста" (61177, м. Харків, провул. Динамівський, буд. 4, код 30288313, п/р 260090019342 в АТ "Регіон-Банк", МФО 351254) 3% річних у сумі 13500,89 грн., інфляційні втрати в сумі 89905,74 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2069,35 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 22.12.2014 р.
Суддя В.О. Яризько