18.12.2014 Справа № 920/1944/14
за позовом: Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України», с. Сад, Сумський район, Сумська область
до відповідача: Садівської сільської ради, с. Сад, Сумський район, Сумська область
про визнання права власності
суддя Лиховид Б.І.
представники сторін:
від позивача: Колдовський В.М., довіреність № 5/48 від 11.02.2014р.
від відповідача: не прибув
у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання М.О. Ейсмонт
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати право власності за державою в особі Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Паркова, 31, код 32367570), на наступні будівлі: 1. Будівля автогаража, рік побудови 1970, загальною площею 674,2 кв. м., вартістю 38573 грн. 75 коп., розташована в с. Сад Сумського району, по вул. Парковій, 31; 2. Добудова до авто гаража, рік побудови 1983, загальною площею 330,8 кв. м., вартістю 18380 грн. 97 коп., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31; 3. Будівля ангару, рік побудови 1980, загальною площею 531,5 кв. м., вартістю 14387 грн. 00 коп., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31; 4. Будівля складу запчастин, рік побудови 1965, загальною площею 229,0 кв. м., вартістю 20454 грн. 20 коп., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31; 5. Будівля сушарки зерна, рік побудови 1977, загальною площею 67,2 кв. м., вартістю 395 грн. 10 коп., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31; 6. Будівля плотницької майстерні, рік побудови 2002, загальною площею 137,2 кв. м., вартістю 6688 грн. 05 коп., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31; 7. Будівля автозаправника, рік побудови 1969, загальною площею 23,7 кв. м., вартістю 947 грн. 49 коп., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31; 8. Будиночок біля картоплесховища, рік побудови 2005, загальною площею 21,5 кв. м., вартістю 11576 грн. 62 коп., розташований в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31; 9. Асфальтна площадка, рік побудови 2000, загальною площею 481,8 кв. м., вартістю 8507 грн. 70 коп., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, які знаходяться в оперативному управлінні Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України».
Згідно відзиву № 605 від 01.12.2014р. на позовну заяву, відповідач не заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить суд розглянути справу без своєї участі.
У дане судове засідання представник позивача подав заяву № 5/334 від 08.12.2014р., в якій уточнює прохальну частину позовної заяви, після чого просить суд визнати право державної власності на наступні будівлі:
1. Автогараж, загальною площею 674,2 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району, по вул. Парковій, 31, Літ. А-І;
2. Добудова до автогаража, загальною площею 330,8 кв. м., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. А-ІІ;
3. Ангар, загальною площею 531,5 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Б-І;
4. Склад запчастин, загальною площею 229,0 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. В-І;
5. Сушарки зерна, загальною площею 67,2 кв. м., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Г-І;
6. Плотницька, загальною площею 137,2 кв. м., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Ж-І;
7. Автозаправник, загальною площею 23,7 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Д;
8. Будинок біля картоплесховища, загальною площею 21,5 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Р-І;
9. Асфальтна площадка, загальною площею 481,8 кв. м., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. №-ІІ, які знаходяться в оперативному управлінні Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Паркова, 31, код 32367570). Дана заява, у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.
У дане судове засідання представник відповідача не прибув, додаткових письмових пояснень по справі не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі в їх сукупності, суд встановив:
Нерухоме майно, зазначене у позовній заяві, на яке Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (позивач) просить визнати право державної власності знаходиться на його балансі, що підтверджується наявними в матеріалах справи інвентарними картками обліку основних засобів позивача на кожну з вказаних будівель, технічним паспортом на виробничі будинки (господарський двір) по вулиці Парковій, 31 в селищі Сад Сумського району Сумської області.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні будівлі, згідно листа Садівської сільської ради № 336 від 09.09.2014 року, не значаться за іншими установами чи підприємствами. Також у листі Садівської сільської ради № 497 від 17.10.2014року зазначено, що спірні приміщення розташовані на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні позивача.
Як пояснював представник позивача у судовому засіданні, виробничими нежитловими приміщеннями та спорудами, на які просить визнати право державної власності, позивач користується на правах оперативного управління з часу їх введення в експлуатацію.
У відповідності до наявної в матеріалах справи довідки № 5/285 від 28.10.2014р., проектно-кошторисна документація на будівництво та введення в експлуатацію спірних нежитлових приміщень та споруд в архіві відсутня.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
Статтею 328 зазначеного Кодексу встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, враховуючи вищевикладені фактичні обставини, які підтверджуються відповідними письмовими доказами, та приймаючи до уваги наведені правові норми, суд вважає, що нерухоме майно, перераховане позивачем у позовній заяві, є державною власністю і знаходиться в оперативному управлінні позивача.
При цьому, у зв'язку із давніми термінами введення в експлуатацію, проектно-будівельні та кошторисні документи на спірні об'єкти нерухомості на підприємстві позивача не збереглися і в установленому порядку вони не зареєстровані, а тому є необхідність у реєстрації права власності на дані приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2014 року листом № 5/286 позивач звернувся до відповідача з проханням розглянути питання щодо оформлення права власності на вказані споруди, але листом № 571 від 11.11.2014р. відповідач письмово надав відповідь з рекомендацією позивачу звернутися до суду для вирішення даного питання.
У статті 316 Цивільного кодексу України зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України, вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх зникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відсутність реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно позбавляє позивача можливості реалізувати своє право щодо оперативного управління даним майном.
У відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться на підставі рішень судів, згідно ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
В ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Відповідний спосіб захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання також міститься у ст. 20 Господарського кодексу України.
Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна. Такими доказами можуть бути правопідтверджувальні документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, так як рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Суд вважає, що позивачем подано достатньо доказів на підтвердження приналежності йому на праві оперативного управління державного майна, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір, у відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати право державної власності на наступні будівлі:
1. Автогараж, загальною площею 674,2 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району, по вул. Парковій, 31, Літ. А-І;
2. Добудова до автогаража, загальною площею 330,8 кв. м., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. А-ІІ;
3. Ангар, загальною площею 531,5 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Б-І;
4. Склад запчастин, загальною площею 229,0 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. В-І;
5. Сушарки зерна, загальною площею 67,2 кв. м., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Г-І;
6. Плотницька, загальною площею 137,2 кв. м., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Ж-І;
7. Автозаправник, загальною площею 23,7 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Д;
8. Будинок біля картоплесховища, загальною площею 21,5 кв. м., розташований в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. Р-І;
9. Асфальтна площадка, загальною площею 481,8 кв. м., розташована в с. Сад Сумського району по вул. Парковій, 31, Літ. №-ІІ,
які знаходяться в оперативному управлінні Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Паркова, 31, код 32367570).
Повне рішення складене 23.12.2014р.
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД