Ухвала від 17.12.2014 по справі 6-37893св14

УХВАЛА

іменем україни

17 грудня 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гончара В. П.,

суддів: Амеліна В. І., Остапчука Д. О.,

Карпенко С. О., Савченко В. О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за клопотанням Компанії «Фамед Інженіринг ГмбХ енд КО КГ» (VAMED Engineering GmbH & CO KG), заінтересована особа - Державне підприємство для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України, про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, за касаційними скаргами Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України та заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року Компанія «Фамед Інженіринг ГмбХ енд КО КГ» (VAMED Engineering GmbH & CO KG) звернулася до суду з клопотанням, заінтересована особа - Державне підприємство для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України (далі - ДП «Укрмедпостач» МОЗ України), про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - рішення МКАС при ТПП України) від 06 червня 2013 року у справі АС № 210а/2012 за позовом ДП «Укрмедпостач» МОЗ України до Компанії «Фамед Інженіринг ГмбХ енд КО КГ» (VAMED Engineering GmbH & CO KG) про стягнення 78 939,41 євро.

Посилалась на те, що рішення МКАС при ТПП України від 06 червня 2013 року у справі АС № 210а/2012 підлягає скасуванню на підставі ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж », оскільки арбітражне застереження, на підставі якого розглянуто спір і ухвалено арбітражне рішення, є недійсним, рішення у справі суперечить публічному порядку України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2013 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2013 року скасовано та постановлено нову ухвалу про задоволення клопотання.

Рішення МКАС при ТПП України від 06 червня 2013 року у справі АС № 210а/2012 за позовом ДП «Укрмедпостач» МОЗ України до Компанії «Фамед Інженіринг ГмбХ енд КО КГ» (VAMED Engineering GmbH & CO KG) про стягнення коштів скасовано.

У поданих касаційних скаргах ДП «Укрмедпостач» МОЗ України та заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі ДП «Укрмедпостач» МОЗ України, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, постановлену у справі ухвалу апеляційного суду просять скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.

Відмовляючи в задоволенні клопотання Компанії «Фамед Інженіринг ГмбХ енд КО» (VAMED Engineering GmbH & CO KG), суд першої інстанції виходив із того, що оскільки Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» не встановлено жодних обмежень щодо підвідомчості міжнародному комерційному арбітражу спорів, то в силу вимог ч. 2 ст. 1 вказаного Закону спір відповідно до арбітражного застереження у договорі поставки, укладеного 14 вересня 2009 року між ДП «Укрмедпостач» МОЗ України та Компанією «Фамед Інженіринг ГмбХ енд КО КГ» (VAMED Engineering GmbH & CO KG), є підвідомчим саме МКАС при ТПП України. Крім того, пунктом 13.2 вказаного договору сторони визначили орган, в якому підлягає розгляд всіх спорів, що можуть виникнути між сторонами, а саме МКАС при ТПП України в м. Києві.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову ухвалу про скасування рішення МКАС при ТПП України від 06 червня 2013 року у справі АС № 210а/2012, апеляційний суд виходив із того, що на час укладання договору поставки медичного обладнання від 14 вересня 2009 року приписами ч. 2 ст. 12 ГПК України, чинної на момент укладання договору поставки, було заборонено передачу спорів, що виникли з договорів, укладених у зв'язку із задоволенням державних потреб, на вирішення третейського суду (арбітражу), тому арбітражна угода, яка міститься в п. 13.2 вказаного договору, не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 389-5 ЦПК України рішення МКАС при ТПП України може бути скасовано судом лише з підстав, передбачених міжнародним договором України та/або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» .

Відповідно до ст. 34 вказаного Закону арбітражне рішення може бути скасовано, якщо: сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а вразі відсутності такої вказівки - за законом України; або склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» , від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або суд визначить, що: об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Перелік підстав для скасування рішення арбітражного суду, встановлений названим Законом, є вичерпним, і повністю відповідає переліку, який міститься в ст. 34 Типового закону ЮНІСТРАЛ та повторює положення статті V Нью-Йоркської Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року.

Встановлення однієї з наведених обставин є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення МКАС.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 819 «Про залучення державним підприємством для постачання медичних установ «Укрмедпостач» у 2009 році іноземного кредиту для реалізації інвестиційного проекту щодо забезпечення лікувально-профілактичних закладів обладнанням, транспортними засобами, виробами медичного призначення та лікарськими засобами під державну гарантію» ДП «Укрмедпостач» МОЗ України визначено відповідальним виконавцем інвестиційного проекту за участю австрійської Компанії «VAMED Engineering GmbH & CO KG».

Судами встановлено, що 14 вересня 2009 року між ДП «Укрмедпостач» МОЗ України та Компанією «Фамед Інженіринг ГмбХ енд КО КГ» (VAMED Engineering GmbH & CO KG) укладено договір поставки медичного обладнання, поставку здійснено за кошти, отримані в кредит під державну гарантію України для задоволення державних потреб.

Рішенням МКАС при ТПП України від 06 червня 2013 року у справі АС № 210а/2012 задоволено позов ДП «Укрмедпостач» МОЗ України до Компанії «Фамед Інженіринг ГмбХ енд КО КГ» (VAMED Engineering GmbH & CO KG) про стягнення на підставі вказаного договору 78 939,41 євро.

На момент укладення вказаного договору поставки відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України заборонялося передавати спори, що виникають з договорів, укладених у зв'язку із задоволенням державних потреб, на вирішення третейського (арбітражного) суду. Враховуючи, що п. 13.2 договору поставки містить арбітражне застереження, суть якого суперечить ч. 2 ст. 12 ГПК України, то апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність арбітражного застереження законодавству України, а отже про відсутність компетенції арбітражного суду щодо розгляду даного спору. Таке відповідно до ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» є підставою для скасування арбітражного рішення.

Доводи касаційних скарг про те, що Європейська конвенція про зовнішньоекономічний арбітраж від 21 квітня 1961 року, ратифікована Україною 18 березня 1963 року, не встановлює винятків щодо арбітрабельності спорів, є необґрунтованими, оскільки за змістом ч. 2 ст. VI Європейської конвенції про зовнішньоекономічний арбітраж при винесенні рішення з питання наявності чи дійсності арбітражної угоди, державні суди Договірних Держав, в яких піднято це питання, повинні керуватися або законом, якому сторони підпорядкували арбітражне застереження, або, при відсутності вказівок на цей рахунок - законом країни, в якій повинно бути винесено рішення. Крім того, вказано, що суд (мається на увазі державний суд), може не визнати арбітражну угоду, якщо за законом його країни спір не може бути предметом арбітражного розгляду. Отже, Європейська конвенція про зовнішньоекономічний арбітраж залишає право за кожною з договірних країн своїм національним законодавством встановити певний імунітет.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі. В свою чергу у ч. 2 ст. 12 ГПК України (в редакції від 05 березня 2009 року) встановлена заборона на передачу певної категорії спорів на вирішення третейського суду, в тому числі спорів, що виникають при укладені, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

З огляду на зазначене висновки апеляційного суду про невідповідність арбітражного застереження, зазначеного у п. 13.2 договору поставки, законодавству України та незаконність у зв'язку з цим рішення МКАС при ТПП України від 06 червня 2013 року є обґрунтованими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувану ухвалу апеляційного суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарг про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України, розглянувши касаційні скарги на ухвалу апеляційного суду, суд касаційної інстанції відхиляє скарги і залишає ухвалу апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України та заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач» Міністерства охорони здоров'я України відхилити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. П. Гончар

Судді: В. І. Амелін

С. О. Карпенко

Д. О. Остапчук

В. О. Савченко