Ухвала
іменем україни
17 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Попович О.В.,
Парінової І.К., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Автобаза Облводгоспу» до ОСОБА_3, Першої української міжрегіональної товарної біржі, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання недійсним біржового контракту, за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Автобаза Облводгоспу» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 2 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2014 року
У січні 2014 року відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) «Автобаза Облводгоспу» звернулось до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 4 червня 2010 року та 12 липня
2010 року ДПІ у м. Вінниці, на адресу позивача, були направлені
вимоги №№ 1/694, 2/777 про сплату податкової заборгованості у розмірі 14 095 грн 69 коп.
17 серпня 2010 року заступником начальника ДПІ у м. Вінниці було ухвалено рішення № 81 про стягнення коштів та здійснення продажу інших активів позивача, а 8 жовтня 2010 року позивачем було визначено склад та черговість продажу активів для повного погашення податкового боргу і підписано акт опису № 48 із представником ДПІ у м. Вінниці.
Згідно цього акту опису для продажу було виділено: будівлю котельні літ. «Д» площею 320,2 кв. м та будівлю складу оборотних агрегатів
літ. «О» площею 222,5 кв. м.
24 грудня 2010 року між ДПІ у м. Вінниці, правонаступником якої є Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, та ПП «Подільський регіональний бізнес-центр розвитку підприємства» було укладено договір доручення на продаж вказаного майна.
3 лютого 2011 року Першою українською міжрегіональною товарною біржею було проведено аукціон з продажу цього майна, і того ж дня укладено біржовий контракт відповідно якого було продано будівлю котельні площею 320,2 кв. м та будівлю складу оборотних агрегатів площею
188,3 кв. м, що належали позивачу та розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що майно, що знаходилось у ВАТ «Автобаза Облводгоспу», вибуло із його володіння поза волі останнього, позивач просив визнати недійсним біржовий контракт від 3 лютого 2011 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 2 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2014 року, у задоволенні позовних вимог
ВАТ «Автобаза Облводгоспу» відмовлено.
У касаційній скарзі ВАТ «Автобаза Облводгоспу» просить скасувати судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів справи вбачається, що 19 травня 1998 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Вінницькій області
ВАТ «Автобаза Облводгоспу» було видане свідоцтво про власність
№ 456, згідно якого майно ВАТ "Автобаза Облводгоспу" є власністю акціонерів товариства, які придбали акції.
9 жовтня 2008 року КП «ВООБТІ» позивачу було видане реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, відповідно до якого нежитлові будівлі, які розташовані в АДРЕСА_1 зареєстровано за ВАТ "Автобаза Облводгоспу" на праві колективної власності.
Нежитлові будівлі складаються з: будівель літери "А", "Б", "Г", "Д", "Ж", "З", "Е", "І", "К", "О", "П", "Р" загальною площею 3 758,7 кв. м, споруд № - 1 і № - 5.
4 червня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці
на адресу позивача було надіслано податкову вимогу № 1/694 про
погашення податкового боргу ВАТ «Автобаза Облводгоспу» у розмірі
6 984 грн 25 коп., а також 12 липня 2010 року було надіслано
другу податкову вимогу № 2/777, згідно якої станом на день її
направлення податковим органом сума податкового боргу позивача
складала 14 095 грн 69 коп.
17 серпня 2010 року заступником начальника Державної податкової інспекції у м. Вінниці було прийнято рішення № 81 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні)
ВАТ «Автобаза Облводгоспу», а також тих активів, права власності, на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу платника податків.
8 жовтня 2010 року ВАТ «Автобаза Облводгоспу» було визначено склад та черговість продажу активів для повного погашення суми податкового боргу шляхом підписання із податковим керуючим акту опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу.
Згідно цього акту, для продажу було виділено: будівлю котельні площею 119,1 кв. м, будівлю складу оборотних агрегатів площею
188,3 кв.м та будівлю майстерні площею 234,9 кв.м.
Згідно звіту ТОВ «Консалтинг-Центр Професіонал» про незалежну оцінку будівель, що належать позивачу, їх ринкова вартість, станом на
13 грудня 2010 року становила 66 272 грн без урахування ПДВ.
24 грудня 2010 року між ДПІ у м. Вінниці, правонаступником якої є Вінницька об'єднання державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Вінницькій області, та Приватним підприємством «Подільський регіональний бізнес-центр розвитку підприємництва» було укладено
договір-доручення на продаж вказаних будівель, згідно якого ДПІ у
м. Вінниці довірено Першій українській міжрегіональній товарній біржі організувати та провести аукціон з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі і належить на праві власності ВАТ «Автобаза Облводгоспу».
19 січня 2011 року було надруковано оголошення в газеті «Нова Вінницька газета» № 3 (115) про проведення 3 лютого 2011 року аукціону з продажу вказаного майна.
Згідно протоколу проведення аукціону на Першій українській міжрегіональній товарній біржі від 3 лютого 2011 року № 11/11, право
на придбання майна: будівлі котельні літ. «Д» (лот. № 1) за ціною
52 976 грн 88 коп. та будівлі складу оборотних агрегатів літ. «О» (лот. № 2) за ціною 27 466 грн 07 коп., отримав ОСОБА_3
Із біржового контракту від 3 лютого 2011 року, укладеного між
ПП «Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва»
та ОСОБА_3, вбачається, що останній зобов'язаний прийняти
та здійснити оплату придбаної на аукціоні частки комплексу будівель
та споруд, а саме: будівлю котельні з майстернею літ. «Д» площею
320,20 кв. м та будівлю складу оборотних агрегатів літ. «О» площею
188,3 кв.м, загальною вартістю 80 442 грн 92 коп. з урахуванням ПДВ.
Згідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпунктів 10.1.1, 10.1.2., 10.1.3. пункту 10.1, підпунктів 10.2.1, 10.2.3., 10.2.4. пункту 10.2, підпунктів 10.3.1, 10.3.2. пункту
10.3 статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом. Організація продажу активів платника податків здійснюється податковим керуючим такого платника податків. Платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу. Продаж активів платника податків на публічних торгах на умовах змагальності здійснюється у такому порядку: а) товари, які можуть бути згруповані та стандартизовані, підлягають продажу за кошти виключно на біржових торгах, що проводяться біржами, створеними відповідно до Закону України "Про товарну біржу", які визначаються центральним податковим органом на конкурсних засадах; б) інші товари, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного податкового органу на зазначених біржах. За наполяганням платника податків незалежна оцінка вартості активу, що підлягає продажу, для визначення його початкової вартості проводиться в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Платник податків має право самостійно визначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі коли платник податків самостійно не визначає такого суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання протягом установлених центральним податковим органом строків, таке визначення здійснюється податковим органом, який укладає договір про проведення оцінки активу. При продажу активів на товарних біржах податковий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого активу за дорученням податкового органу на умовах найкращої цінової пропозиції. Інформація про склад активів платників податків, призначених для продажу, оприлюднюється центральним податковим органом. Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів активами платників податків оприлюднюється при продажу активів на біржовому ринку - відповідною товарною біржею.
Відповідно до п.п. 1, 3, 11, 21, 22 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 р. № 538 цей Порядок встановлює процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі, коли інші передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі. Стягнення коштів та продаж інших активів застосовується не раніше ніж на 30 календарний день з моменту надіслання платнику податків другої податкової вимоги. Стягнення коштів та продаж інших активів здійснюються на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником (заступником керівника) і скріпленого гербовою печаткою податкового органу за формою згідно з додатком 1. Платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу. Визначені для продажу активи описуються в акті за формою згідно з додатком Незалежна оцінка вартості активів проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". За результатами оцінки активів складається звіт, оригінал якого передається податковому органу, а другий примірник - платнику податків.
Згідно ч. ч. 1-5 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 203, ст. 204 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пунктом 2 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України
від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що згідно із статтями
4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
Отже, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, вірно виходили з того, що аукціон проведено у відповідності до вимог законодавства та організатором аукціону правомірно встановлено результати аукціону, а також обґрунтовано посилались на те, що біржовий контракт було укладено з дотриманням положень ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» і з урахуванням вищевказаних вимог закону, тому правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги про те, що ВАТ «Автобаза Облводгоспу» не отримувало звіт у зв'язку з чим не могло його оскаржити не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки позивачем такі вимоги не заявлено, однак це не позбавляє останнього оскаржити його у встановленому законом порядку.
Доводи касаційної скарги про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими не заслуговують на увагу, оскільки їх оцінка проведена з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України.
Тому, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що судами правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
З огляду на те що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційні скарги підлягають відхиленню згідно із положеннями ст. 337 ЦПК України.
Керуючись статтями 332, 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автобаза Облводгоспу» відхилити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 2 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня
2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: М.В. Дем'яносов І.К. Парінова О.В. Попович С.П. Штелик