17 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого суддів: Гвоздика П.О., Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 серпня 2014 року,
У квітні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6, яка на момент смерті проживала в м. Кайзерслаутерн Федеративної Республіки Німеччини. 31 березня 2014 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 з заявою про видачу свідоцтва, йому було відмовлено у зв'язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Причиною пропуску строку стало те, що спадкоємець помер в іншій країні, витяг зі свідоцтва про її смерть за № 611/2011 позивач отримав тільки 28 березня 2014 року.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 06 серпня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_6 залишено без задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просив скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_6, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 31 березня 2014 року.
Постановою приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу від 31 березня 2014 року ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що доказів того, що встановлений строк для прийняття спадщини пропущено з поважної причини, позивач не надав.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони є учасниками правовідносини зі спадкування та заінтересованими особами.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судами попередніх інстанцій не враховано роз'яснень, які містяться в абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3, 1.5 ч. 1 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
Разом з тим суди першої та апеляційної інстанцій вищевикладеного не врахували, належним чином не встановили обставин, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та не з'ясували, чи є поважною причиною відсутність у позивача документа, що підтверджує факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини.
Таким чином, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.
Оскільки зазначені порушення було допущено судом першої інстанції та не усунені судом апеляційної інстанції, справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 6 серпня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді:Н.А. Горелкіна О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко