Ухвала
іменем україни
17 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Парінової І.К., Дьоміної О.О., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_7, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (далі - приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5), публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»), Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Київського ВДВС Харківського МУЮ), третя особа - ОСОБА_7 Вимоги обґрунтовані тим, що згідно умов договору від 21 грудня 2007 року № 010-2/07/1-1345/2-07 остання отримала кредит у розмірі 145 000 доларів США, зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитними коштами строком до 21 грудня 2017 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у той же день між банком та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 010-2/07/1-1345/1-07, згідно з умовами якого остання передала в іпотеку банку належне їй нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 51,4 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1. ОСОБА_7 свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 09 серпня 2013 року виникла заборгованість у розмірі 190 308 доларів 58 центів США, що еквівалентно 1 521 136 грн 45 коп. 24 жовтня 2013 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки. Зазначала, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом були допущені порушення Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки нотаріусом не взято до уваги на те, що вимогу банку вона не отримувала. Також на час вчинення виконавчого напису між сторонами та банком існував спір про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто існував спір про право.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 31 березня 2014 року в позові відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2014 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 31 березня 2014 року скасовано. Ухвалено нове рішення. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 24 жовтня 2013 року, вчинений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, реєстраційний номер № 4444, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення підвалу АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_4
У касаційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ст. 88 зазначеного закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд, з дотриманням вимог ст. ст. 213-214 ЦК України, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 212, 303, 316 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, виходячи з того, що позивачем не доведено факт отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень, а також оскільки виконавчий напис, вчинений нотаріусом без дотримання вимог Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, таким чином колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
І.К. Парінова О.О. ДьомінаС.П. Штелик