Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_10,
суддів за участю прокурора при секретарі ОСОБА_11 і ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
розглянувши в судовому засіданні 18 грудня 2014 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та прокурора на вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16 липня 2014 року,
Зазначеним вироком
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Апеляційного суду Херсонської області від 14 березня 2014 року за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком, більш суворим за даним вироком, ОСОБА_7 визначено остаточне призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз - вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 липня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 25 липня 2013 року постановлено виконувати самостійно.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнано винними та засуджено за те, що вони 15 липня 2013 року близько 22 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи повторно, проникли до магазину ПП «ОСОБА_9» по АДРЕСА_1, звідки відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_9 на суму 570 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16 липня 2014 року вирок суду щодо засуджених залишено без зміни.
У касаційних скаргах:
- захисник ОСОБА_6, що діє в інтересах засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Зазначає, що досудове розслідування та судове слідство проведені однобічно й неповно, з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому висновки суду про доведеність вини засуджених не відповідають фактичним обставинам і ґрунтуються на суперечливих доказах. Крім того, в порушення вимог закону, речові докази під час розгляду справи у суді першої інстанції досліджено не було. Також, вважає, що було порушено право на захист ОСОБА_7, так як останньому не було вручено письмового повідомлення про підозру у вчиненні злочину, обвинувальний акт, а також не призначено під час досудового розслідування захисника, що було обов'язковим, через його ваду мовлення - заїкання;
- прокурор порушує питання про зміну рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
До початку касаційного розгляду прокурор, у порядку ст. ст. 403, 432 КПК України, відмовився від касаційної скарги.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у вчиненні ними кримінального правопорушення, є правильним, оскільки обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які досліджені, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.
Зокрема, винуватість засуджених підтверджується показаннями потерпілого щодо обставин заволодіння ОСОБА_8 та ОСОБА_7, його майном, та даними, що містяться у протоколах слідчих дій, і сумніву в їх достовірності не має.
Проаналізувавши всі досліджені по справі докази в їх сукупності, суд обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм злочину та правильно кваліфікував їх дії за ч. 2 ст. 186 КК України.
Підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, не встановлено.
Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу засуджених. Призначене засудженим покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Доводи, наведенні у касаційній скарзі захисника, зокрема, про не дослідження речових доказів під час розгляду справи у суді першої інстанції, про порушення права на захист ОСОБА_7, оскільки йому не було вручено письмового повідомлення про підозру у вчиненні злочину, обвинувального акту, а також не призначено під час досудового розслідування захисника, були предметом перевірки судом апеляційної інстанції, й вони обґрунтовано визнанні безпідставними. Свої висновки із цих питань суд належним чином умотивував. Із такими висновками погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 434-436 КПК України,
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 28 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16 липня 2014 року щодо засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17