16 грудня 2014 р. Справа № 222/793/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області на постанову Володарського районного суду Донецької області від 07.08.2014р. по справі № 222/793/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області
про визнання протиправними дії та зобов'язання зробити перерахунок та виплату державної основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком,
24 червня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області про визнання протиправними дії та зобов'язання зробити перерахунок та виплату державної основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за школу заподіяну здоров'ю, у розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком як інваліду 3 групи, по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2014 року, з урахуванням фактично отриманих виплат. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи (1 категорія), та є інвалідом 3 групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС, тому відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорноби.льської катастрофи» розмір його основної пенсії не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 цього Закону має складати 50% мінімальної пенсії за віком. Натомість основна та додаткова пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем не у належному розмірі, чим були порушені кого права. Просить суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області щодо неперерахування позивачу державної основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров'ю, у розмірі не менше 50%) мінімальної пенсії за віком з 01.01.2014 року, відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІЇ, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загаїїьнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично отриманих виплат, зобов'язавши Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області здійснити позивачу перерахунок та виплату державної основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіну здоров'ю, у розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком як інваліду 3 групи, по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2014 року, з урахуванням фактично отриманих виплат.
Постановою Володарського районного суду Донецької області від 07.08.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Володарському районі про визнання протиправними дії та зобов'язання зробити перерахунок та виплату державної основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком як інваліду 3 групи, по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з 01 січня 2014 року - задоволено. Визнано протиправними дії та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціатьнин захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ. виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 1 січня 2014 року, з відрахуванням фактично проведених виплат.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Володарського районного суду Донецької області від 07.08.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду першої інстанції не оскаржена.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, має статус громадянина, постраждалого від, наслідків Чорнобильської катастрофи (1 категорія), та є інвалідом 3 групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС та знаходиться на обліку в УПФУ в Володарському районі Донецької області, як такий, що отримує пенсію по інвалідності як інвалід 3 групи 1 категорії захворювання, яке зв'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС, що було визнано відповідачем та підтверджується копією посвідчення та довідкою МСЕК позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст.50 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» норми і положення статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду на 2012 рік.
Аналогічні положення містяться і в Законі України «Про Державний бюджет України на 2013 рік». Зазначені вище Закони були чинними та діяли відповідно по 31 грудня 2012 року та по 31 грудня 2013 року, а тому їх дія на 2014 рік не поширюється.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто, положення п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.
Колегія суддів зазначає, що положеннями Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, з 01.01.2014 року діяли положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами 3 групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 50 % мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу основна та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року має право на отримання основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, який встановлено положеннями ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Між тим, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року Кабінету Міністрів України не надано право змінювати розміри пенсії, вищезазначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, правовідносини щодо виплати додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому застосування до таких правовідносин підзаконного акту - постанови КМУ № 1210, яка суперечить Закону № 796-ХІІ, є помилковим.
При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону № 796-ХІІ, є мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року № 1622-VІІ передбачено, що норми та положення статей, зокрема, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, ви ходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування на 2014 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
Вищевказаний Закон було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 02.08.2014 року (№ 146), а відтак, з урахуванням дати звернення позивачем до суду (24.06.2014 року) та дати набрання чинності вказаним Законом (03.08.2014 року), колегія суддів вважає правомірним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві починаючи з 03.08.14р. відповідач повинен керуватись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. №745.
Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову щодо зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу починаючи з 03.08.2014р.
В іншій частині постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції в цій частині - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, 200, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області задовольнити частково.
Постанову Володарського районного суду Донецької області від 07.08.2014р. по справі № 222/793/14-а скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03 серпня 2014 року.
В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.
В іншій частині постанову Володарського районного суду Донецької області від 07.08.2014р. по справі № 222/793/14-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.
Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 19.12.2014 р.