18 грудня 2014 р.Справа № 222/916/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області на постанову Володарського районного суду Донецької області від 13.08.2014р. по справі № 222/916/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області
про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
15.07.14 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2014 року.
За результатами розгляду справи у відкритому судовому засіданні постановою Володарського районного суду Донецької області від 13.08.2014 року задоволено позов. Визнано протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язано відповідача провести позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 15.01.2014 року, з відрахуванням фактично проведених виплат.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду першої інстанції не оскаржена.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов , суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 15.01.14 року.
При цьому, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було визначено жодних обмежень щодо застосування положень ст. 6 Спеціального Закону до 3 серпня 2014 року.
На час виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком був визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру, визначеного законом, прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
При цьому, застереження з приводу поширення дії ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Колегія суддів зазначає також, що судом першої інстанції неправомірно зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з визначенням кінцевої дати виплати - 13.08.2014 року, виходячи з наступного.
На підставі Закону України від 31 липня 2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 3 серпня 2014 року, «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що з 1 січня 2014 року норми і положення ст. ст.5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» виплата проводиться в розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
При цьому за Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Так за п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», прийнятої з метою здійснення, починаючи з 2012 року, заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення, було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 66,43 грн.
На підставі наведеного, суд відхиляє посилання представника відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381, бо вищу юридичну силу над вказаним підзаконним актом має Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Натомість суд зазначає, що з урахуванням внесених змін у Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», які набули чинності 3 серпня 2014 року, починаючи з цієї дати застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», оскільки вказані зміни до порядку застосування положень ст. 6 Спеціального Закону були прийняті пізніше, тому мають пріоритет.
Таким чином, при визначенні розміру доплати до пенсії позивачу за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року слід керуватися розміром доплати, визначеному ст. 6 Спеціального Закону, а починаючи з 3 серпня 2014 року, слід керуватися розміром підвищення до пенсії, встановленого Постановою КМУ від 28 грудня 2011 року № 1381.
Судом першої інстанції дані обставини враховано не було, про що свідчить установлена судом першої інстанції кінцева дати виплати.
Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову щодо зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату доплати до пенсії позивачу починаючи з 03.08.2014р.
В іншій частині постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції в цій частині - без змін.
Керуючись ст.160, 167, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 209, 254 КАСУ, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Володарського районного суду Донецької області від 13.08.2014 по справі № 222/916/14-а скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 03 серпня 2014 року.
В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.
В іншій частині постанову Володарського районного суду Донецької області від 13.08.2014р. по справі № 222/916/14-а -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.
Судді (підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 19.12.2014 р.