Справа: № 752/19752/13-а(6а/752/154/13) Головуючий у 1-й інстанції: Колдіна О.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
09 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
за участю секретаря: Присяжної Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду м.Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просила визнати протиправними дії відповідачів та зобов'язати здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії, а також щорічної грошової допомоги на оздоровлення.
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 06 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 06 грудня 2010 року - без змін.
05 листопада 2013 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-1600/10.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 23 грудня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 06 грудня 2010 року у справі № 2а-1600/10.
На вказану ухвалу суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів даної справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Також колегія суддів наголошує на тому, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що, у відповідності до ст. 198, 223 КАС України, належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Вирішення ж питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2014 року по справі № К/800/598/14 (523/13593/13-а) та відображена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 173/11/14-14 від 11.02.2014 року.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи заяви ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 06 грудня 2010 року.
Відповідно до ст. 199 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 199, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 23 грудня 2013 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 06 грудня 2010 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Петрик І.Й.
Борисюк Л.П.