Справа: № 2а-530/12 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк Є.І., Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
28 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучми А.Ю.;
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, в якому просив суд: визнати протиправними дії по нарахуванню державної та додаткової пенсії; зобов'язати з 11.01.2010 року зробити перерахунок розміру державної пенсії, виходячи з середньої зарплати по Україні за 2009 рік - 1906,00 грн; зобов'язати з 11.01.2010 року зробити перерахунок розміру державної пенсії, виходячи з нормативного трудового стажу 20 років та загального трудового стажу - повних 35 років; зобов'язати з 11.01.2010 року нарахувати додаткову пенсію, за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та перераховувати кожного разу при збільшенні прожиткового мінімуму; зобов'язати з 11.01.2010 року зробити перерахунок розміру державної пенсії з врахуванням 1739,64 грн заробітної плати на 2 місяці страхового стажу за 2000 рік, 1072,42 грн заробітної плати та 2 місяці і 13 днів страхового стажу за 2001 рік та 3000,00 грн зарплати та 3 місяці страхового стажу за 2006 рік; зобов'язати з 11.01.2010 року зробити перерахунок розміру державної пенсії, не включаючи до розрахунку заробітної плати для визначення пенсії, допомоги по безробіттю; зобов'язати з 11.01.2010 року зробити перерахунок розміру державної пенсії, зарахувавши до страхового стажу 9 місяців - період отримання допомоги по безробіттю; зобов'язати з 11.01.2010 року зробити перерахунок розміру державної пенсії, взявши зарплату за періоди роботи з 20.01.1989 року по 01.06.1989 року для визначення пенсії, середню зарплату працівника проектних організацій в м. Києві за 1989 рік; зобов'язати виплатити заборгованість по пенсії за пройдений час з 23.10.2009 року.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інтонації обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін - не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, категорії 4, як громадянин який постійно проживав на території зони посиленого радіоактивного контролю у 1989 - 1993 р. Відповідач відмовився здійснити перерахунок пенсії, зазначений у позовних вимогах з підстав вказаних у письмових запереченнях на позов.
07 квітня 2010 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою щодо нарахування пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом УПФУ у Дарницькому районі м. Києва від 20.04.2010 року №334/У-316 позивачу надано відповідь, що відповідно до матеріалів пенсійної справи йому призначена пенсія за віком, як потерпілому 4 категорії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно вказаного листа страховий стаж становить 30 років 11 місяців 27 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням коефіцієнта підвищення на 1,35 становить 0,41738. Коефіцієнт заробітку становить 2,29214, який визначено за період заробітної плати з 01.05.1986 року по 30.06.1991 рік та з 01.03.2001 року по 31.10.2008 рік. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 3783,02 грн. (1650,43 грн. х 2,29214). Середньомісячна заробітна плата в сумі 1906,00 грн застосовується для розрахунку наукових пенсій та працівників льотного складу, оскільки страхові внески сплачуються від 1 % до 5 %. До сплати з 24.10.2009 року належить 1784, 56 грн., в тому числі 1578, 96 грн. - основний розмір пенсії за віком (3783,02 грн х 0,41738); 27,20 грн. - доплата за понаднормовий стаж, яка обчислена із прожиткового мінімуму 498 грн. х 5 % (30 р - 25 р); 150 грн надбавка на утримання; 28,40 грн доплата як непрацюючому пенсіонеру. Стосовно нарахування додаткової пенсії 4 категорії в розмірі 5%, то згідно вимог статті 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» компенсації та пільги, передбачені для осіб, віднесені до 4 категорії надаються громадянам на час постійного проживання або постійного радіоекологічного контролю. Стаття 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, тому для розрахунку коефіцієнта страхового стажу враховується 1 % після 25 років. Згідно заяви позивача враховано період заробітної плати з 01.02.1989 року по 31.05.1989 рік нулями, а для врахування зарплати по постанові Кабінету Міністрів України №919 необхідно надати довідку, що підприємство ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, тому довідка про заробітну плату виходячи із місячної тарифної ставки за відповідною або аналогічною посадою видається місцевим органами з питань праці та соціального захисту населення.
Також судом першої інтонації встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 24.10.2009 року, пенсія призначена за віком згідно вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 17.02.1971 року по 02.11.1999 року, що підтверджено посвідченням 4 категорії, яке видавалось в Київській області. Пенсія за віком призначалась із зниженням пенсійного віку на 5 років. На момент звернення за призначенням пенсії ОСОБА_2, згідно даних паспорта мешкав в м. Києві з 2000 року, в Дарницькому районі м. Києва з 28.02.2003 р. Пенсія позивачеві призначена без нарахування додаткової пенсії, як особі, яка віднесена до 4 категорії, що передбачена статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 % від прожиткового мінімуму, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2008 року №530, а з 23.07.2011 року постановою Кабінету Міністрів України №745, оскільки згідно діючого законодавства, зокрема статті 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пільги та компенсації надаються громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на радіоактивних територіях.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Згідно пункту 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, при розрахунку пенсії позивачу враховані положення статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто визначення понад нормованого стажу визначається виходячи із страхового стажу 25 років, і за матеріалами пенсійної справи становить 5 років. При наявності страхового стажу позивача 30 років, згідно вимог статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу підлягає зарахування періоду отримання допомоги по безробіттю, що повинно бути підтверджено відповідним записом в трудовій книжці.
Проте, згідно трудової книжки позивача, така інформація відсутня.
Згідно положень частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Так, на підставі вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку пенсії за віком позивачу правомірно враховано заробітну плату за 60 календарних місяців помісячно за період з 01.05.1986 року по 30.06.1991 року та з 01.07.2000 року по 31.10.2008 року за даними персоніфікованого обліку, в тому числі період зарплати з 01.02.1989 року по 31.05.1989 року враховано згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 року №919 «Про затвердження Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату».
Окрім цього, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем правомірно для розрахунку пенсії враховано середня заробітна плата за попередній рік в сумі 1650,43 грн (за 2009 рік), як зазначено пункті 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки звернення за пенсією надійшло в січні 2010 року.
Щодо врахування зарплати за 3 місяці 2006 року - червень, липень, серпень, то згідно даних персоніфікованого обліку на момент звернення в січні 2010 року підприємством «Бовєко» страхові внески не сплачені, тому і не враховано ні стаж ні заробітна плата; з 01.07.2000 року відсутні нарахування страхових внесків, згідно трудової книжки відсутні періоди роботи в цей період.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач при нарахуванні та виплат пенсії діяв в межах повноважень, що передбачені законодавством України.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.