Справа: № 755/18832/13-а(2а755/396/13) Головуючий у 1-й інстанції: Вернибудова Я.І. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
18 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді : Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 29 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, в якому просила суд зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період її роботи з 21.08.1992 року по 01.09.1997 року за професією апаратник апретування в ЗАТ «Дарна», як працівника, працюючого в особливо шкідливих та важких умовах праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва призначити їй пенсію за віком з 20.06.2013 року за Списком №2, з урахуванням пільгового стажу з 21.08.1992 року по 01.09.1997 року.
Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 29 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.06.2013 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 27.06.2013 року позивачу було відмовлено у призначення пенсії за віком на пільгових умовах по причині відсутності відомостей про те, за яким номером робочого ОСОБА_3 безпосередньо була закріплена наказом про результати атестації робочих (а.с. 10-11).
Не погоджуючись з підставами для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, встановлено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з наказу № 59 від 25.01.1990р., позивач в період з 12.01.1990р. по 24.11.1992 р. працювала на посаді апаратника апретування 3-розряду апретурного цеху; згідно наказу № 668 від 16.11.1992р. позивач в період з 24.11.1992р. по 15.01.1994р. працювала на посаді апаратника апретування 4-розряду апретурного цеху; згідно наказу № 16 від 15.01.1994 р. позивач в період з 15.01.1994 р. по 03.07.1997 р. працювала на посаді апаратника апретування 5-розряду апретурного цеху, згідно наказу № 249-к від 1997 р. позивач з 03.07.1997р. по 01.11.1997р. була переведена на посаду апаратника апретування 5-розряду на фабрику «Дарна»; згідно наказу № 412-к від 31.10.1997р. позивач з 01.11.1997р. по 2003р. була переведена на посаду апаратника апретування 5-розряду в апаратний цех за контрактом; згідно наказу № 183-к від 01.09.2003р. позивач була звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно довідки № 171к, виданої ЗАТ «Дарна», позивач в період з 12.01.1990р. по 01.09.1997р. працювала в Дарницькому шовковому комбінаті текстильної промисловості на посаді апаратника апретування у фарбувально-обробному виробництві (а.с.25).
Перша атестація робочого місця ОСОБА_3 була проведена роботодавцем згідно наказу № 113 від 09.04.1996р., де містяться відомості про те, що професія позивача підпадає атестації робочих місць за умовами праці (а.с. 15-18).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Разом з тим, з аналізу приписів пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто, вимоги щодо зайняття працівника на зазначеній роботі повний робочий день не передбачається.
Зважаючи на те, що чинним законодавством обов'язок щодо проведення атестації робочих місць покладено саме на керівника відповідного підприємства, установи та організації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам лише факт не проведення, або ж неналежного проведення атестації працівника не може позбавити особу права на отримання нею пенсії за віком на пільгових умовах за наявності для цьому законних підстав.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 29 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.